Справа № 22Ц-1391/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Колоса С. С.
Суддів : Іващука В.А, Войтко Ю. Б.
При секретарі : Андреєвій О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 25 березня 2011 року, -
Встановила :
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 25 березня 2011 року зазначений позов задоволено .
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 за договором позики борг в сумі 1 057 601 грн. 50 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції та проценти річних за час прострочення грошового забезпечення в сумі 65 519 грн. 02 коп. .
Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат .
Своє рішення суд мотивував тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено письмовий договір позики. Отримані кошти витрачено на придбання квартири, що є спільною власністю подружжя, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4. У зазначені в договорі строки відповідач кошти не повернув, в зв"язку з чим позов задоволено, стягнуто суму боргу та суму штрафних санкцій з подружжя в солідарному порядку .
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції змінити та зменшити розмір коштів, що з нього стягнуто, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права .
Дослідивши матеріали в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_4, яка просить скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення з неї солідарно боргу по договору позики, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного .
Відповідно до ст. ст. 1046 - 1048 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки національного банку України .
Судом першої інстанції встановлено, і не заперечується сторонами, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18 квітня 2005 року укладено письмовий договір позики ( а. с. 5 ). Відповідно до п. 3 зазначеної угоди позика надана із встановленням її цільового призначення, а саме для купівлі житлової квартири, проведення необхідного ремонту та облаштування приміщення .
Суму зазначену в договорі позичальник повинен був повернути, а саме еквівалент 100 000 доларів США, до 18 квітня 2008 року, однак до зазначеної дати кошти не повернув .
Зазначена квартира придбана, і це не заперечується сторонами, під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та є їх спільною сумісною власністю, тобто спільною власністю подружжя .
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув борг він зобов"язаний сплатити неустойку відповідно до ст. ст. 549 – 552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли борг мав бути повернений, до дня його фактичного повернення, незалежно від сплати процентів. Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов"язання за кожний день прострочення виконання .
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім"ї, створює обов"язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім"ї .
Як зазначалось вище, за договором позики було придбано квартиру АДРЕСА_1 про, що видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 ( а. с. 11 ). В даній квартирі проживає ОСОБА_4 разом з сином та є її співвласником, так як придбана під час шлюбу .
Враховуючи, що договір позики укладений ОСОБА_3 в інтересах сім"ї, а саме придбано за отримані кошти квартиру, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність стягнення сум з відповідачів солідарно, так як створює обов"язки по погашенню боргу і на ОСОБА_4. Розмір стягнених сум визначено з урахуванням курсу валют та умов визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України .
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір .
ОСОБА_4 не надано доказів, які б підтвердили факт, що квартира була придбана на кошти отримані від її родичів. Не надано і доказів, які б підтвердили ті обставини, що кошти отримані по договору позики витрачено ОСОБА_3 не на придбання квартири, а на інші цілі .
Інші твердження викладені в апеляційній скарзі висновку суду першої інстанції не спростовують .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін .
Керуючись ст.. ст.. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити .
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 25 березня 2011 року - залишити без зміни .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили на ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .
Судді :
З оригіналом згідно :