Справа № 2018/2-а-1279/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    "19" травня 2011 р.                                                                        м. Харків

          Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого –судді Садовського К.С.

при секретарі -            Карамишевій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 201 1 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування їй державної соціальної допомоги (надбавки) передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в 2009-2010 р.: 2) зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова нарахувати та виплатити їй як дитині війни державну соціальну допомогу (надбавку) в 2009-2010 роках у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; 3) зобов'язати відповідача продовжувати виплачувати їй в подальшому як дитині війни державну соціальну допомогу (надбавку) в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2009-2010 рр. не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 30.03.2011 р. відкрите провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за період після 19.07.2010 р.

В судове засідання позивач не з’явився. У позовній заяві ОСОБА_1 просить розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, надавши суду свої заперечення проти позову ОСОБА_1 та просить розглянути справу без її участі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, вивчивши письмові матеріали справи, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народилась 03 серпня 1943 року.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням позивача № 549514 з проставленим у ньому штампом «дитина війни».

Враховуючи вищевказаний статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в редакції, якою визначено що «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Ст.65 розділу 1, пункті»61; 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та про внесення змін закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів  у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

У відповідності  з рішенням Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Київському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, у розмірі , який передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законами України "Про Державний бюджет на 2009 рік", про «Державний бюджет на 2010 рік»та про  «Державний бюджет на 2011 рік»дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Таким чином, відповідач у 2010 та 2011 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає за можливе захистити права позивача, яки «дитини війни»,  за період з 19.07.2010 р. по дату прийняття рішення по справі.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Управлінні пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова..

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством,  та виплата підвищення до пенсії позивачу, а суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення до пенсії та зобов’язувати проводити її виплати у конкретному розмірі та у майбутньому, і не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Судові витрати у вигляді судового збору по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 4, 8, 11, 71, 94, 99, 102, 159, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 19 липня 2010 р. по 19 травня 2011 р.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 19 липня 2010 р. по 19 травня 2011  р.

В іншій частині позову ОСОБА_1 –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 /одна/ грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.

СУДДЯ –