Р І Ш Е Н Н Я                               Справа № 2-776/11

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року                                                                                 м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд у складі: головуючого судді   Мінасова В.В.,  при секретарі Терновській О.К.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» про стягнення невиплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він  працював  в ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» з 28 квітня по 01 жовтня 2008 року. При  звільнені з роботи розрахунок з ним в повному обсязі не проведено, а саме  не включено до розрахунку 3 дні з 28 по 30 квітня 2008 року та не виплачено за них  75 грн.,  не виплачено   компенсацію  за невикористану щорічну відпустку в сумі 117,8 грн.  Тому просить  стягнути з відповідача ці суми та  компенсацію за затримку розрахунку при звільненні 20989,6 грн.

Позивач в  судове засідання не з’явився, звернувся до суду с заявою про розгляд справи за його відсутністю. На позові наполягає.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що позивача прийнято на роботу з 01.05.2008 року.  Компенсацію  за невикористану відпустку у сумі 60,77 грн. йому виплачено 16.10.2010 року.  Сума 117,8 грн. не відповідає дійсності.  20989,6 грн. компенсації за затримку розрахунку при звільненні  занадто велика сума, яка в 179 разів перевищує суму заборгованості. Тому просить у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до наказу  № 15/1к від 01.05.2008 року ОСОБА_1  прийнято в ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» на посаду водія з 01.05.2008 року.

Згідно з наказом № 20к від 28.04.2008 року ОСОБА_1  допущено до стажування в ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії». За результатами стажування прийняти рішення про можливість допуску до роботи.    

Згідно з розрахунком  відповідача  ОСОБА_2  належить компенсація за невикористану відпустку  за період з 01 травня по 01 жовтня 2010 року  у  сумі 73,78 грн., а з утриманими податками –60, 77 грн.

З повідомлення № 39 та  чеку вбачається, що вказана сума направлена ОСОБА_2 16.10.2010 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 29.01.2010  року відмовлено у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії»  про поновлення на роботі,  зобов’язання вчинити певні дії, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19.05.2010 року вказане рішення залишено без змін.

Статтею  116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.. 10,11 ЦПК України цивільне  судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна  сторона  зобов'язана  довести ті  обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд вирішує справу на підставі  наявних в ній даних та наданих сторонами доказів.

          При розрахунку середнього заробітку за час затримки  розрахунку при звільненні суд виходить з наступного:

          Згідно з п. 2,3,5,8 Постанови КМ України  № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»  середньомісячна  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов'язана  відповідна  виплата.

Усі виплати  включаються  в  розрахунок  середньої заробітної плати у тому розмірі,  в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування  на  податки,  стягнення  аліментів тощо, за винятком відрахувань  із  заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат у всіх  випадках  збереження  середньої заробітної  плати  провадиться  виходячи  з розміру середньоденної (годинної)  заробітної  плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,  провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин,  а у  випадках,  передбачених  чинним  законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна  (годинна)  заробітна  плата  визначається  діленням заробітної  плати  за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі  (календарні)  дні  на  число  відпрацьованих  робочих днів (годин),  а  у  випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних  днів за цей період.

Позивач розраховує   компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

          Але, відповідно до  довідки про доходи,  позивач під час роботи отримував зарплату в ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії»  525 грн.  Тому, його середньоденний заробіток за два останні місяці складав  525х2= 1050 грн.  1050х43=24,41 грн. Кількість днів затримки  розрахунку при звільненні на день розрахунку 16.10.2010 року складає  484 дня. 24,41*484= 11814,44 грн.

Згідно з п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, –наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

У разі непроведення розрахунку у зв’язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

При визначені розміру відшкодування за час затримки розрахунку суд враховує наступне:

позивач у позові не зазначає і не підтверджує того, що він пред’являв вимогу про  виплату йому компенсації за невикористану відпустку;

з 28.10.2008 по 29.05.2009 року  позивач знов працював в ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії»  і мав можливість отримати  компенсацію за відпустку, але за цим не звертався;

підприємство було винне  позивачу компенсації за невикористану відпустку 60,77 грн., а позивач просить стягнути 20989,6 грн., що значно перевищує  розмір невиплаченої суми.

Тому суд вважає, що  сума компенсації за час затримки  розрахунку при звільненні  1500 грн. буде достатньою та справедливою.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,  208, 212-215    ЦПК України, ст.  115, 116,117 КЗпП України,   суд                                                              

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії»на користь  ОСОБА_1  середній заробіток за час затримки  розрахунку при звільненні  1500 грн. без урахування податків і обов'язкових платежів.

В решті позивних вимог відмовити.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії»на користь  держави судові витрати: 51 грн. - оплата судового збору;  120 грн. - оплата витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний  суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                              В.В. Мінасов