Справа  1-73/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 року  Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:      головуючого-судді                                        Римлянської Г.О.

                              при секретарі                                       Сімак О.І.

                   з участю прокурора                               Поповича А.Д.                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, одруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, розлученого, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого

у  вчиненні  злочину,  передбаченого  ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:  

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 18.01.2011 року, приблизно о 04 год., переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступивши в попередню змову між собою, підійшли до одного із складів, що розміщений на території току ТОВ "Агрофірма Дністер", яка знаходиться в с. Кормань вул. Шкільна, 1, Сокирянському районі, де згідно попередньої домовленості ОСОБА_3 залишився стояти неподалік складу та спостерігати за появою сторонніх осіб, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, через раніше пошкоджене вікно, проникли в середину складу току вказаного товариства, звідки умисно, таємно, викрали чотири алюмінієвих труби довжиною 12 м., діаметром 110 мм., які через вікно передали ОСОБА_3 Після цього вилізши із складу, вказані особи, умисно таємно викрали ще дві алюмінієві труби довжиною 12 м., діаметром 110 мм., які знаходились біля території току вказаної ТОВ "Агрофірма Дністер", а всього ОСОБА_5В., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрали майна ТОВ "Агрофірма Дністер" в кількості шести алюмінієвих труб, кожна довжиною по 12 м. та діаметром 110 мм., вартістю 180 грн. за одну трубу, на загальну суму 1080 грн. Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із викраденим майном з місця вчинення злочину зникли та викраденим розпорядились на свій власний розсуд.

       Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4  свою вину в об’ємі  пред’явленого обвинувачення визнали повністю та не оспорили фактичні обставини справи, вказані в постанові про притягнення в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку.

       ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно 18.01.2011 року, приблизно о 04 год. він на своєму автомобілі марки "ВАЗ-2106" д.р.н. 924-07 МО. повертався із с. Шебутинці в с. Кормань разом із знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де вони в кафе "Візит" вживали алкогольні напої та відпочивали. При в'їзді в с. Кормань, ОСОБА_2 попросив його зупинитись та заїхати автомобілем до саду, де вони вийшли. Через деякий час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися та сказали йому йти з ними, в напрямку складського приміщення ТОВ «Агрофірма «Дністер», на що він погодився. Не доходячи до данного приміщення, на відстані близько 150 метрів, біля саду, він побачив дві алюмінієві труби довжиною приблизно 12 метрів. Підійшовши до складського приміщення, ОСОБА_2 та він залізли до нього через розбите вікно, а ОСОБА_3 залишився на вулиці вказаної території та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб дану крадіжку ніхто не помітив. Вони взяли звідти чотири алюмінієві труби та їх подали через вікно на вулицю ОСОБА_3, який відніс їх в сад. Вилізши зі складу, вони пішли до автомобіля, де діставши мотузку із багажника, та прив'язавши вищевказані шість алюмінієвих труб до автомобіля, поїхали в напрямку с. Шебутинці Сокирянського району, для того, щоб дані труби продати. Однак, не доїжджаючи до перехрестя дороги, що прямує на с. Лопатів та с. Шебутинці, він побачив у дзеркало заднього вигляду, що за ними їде якийсь автомобіль, а тому вирішив прискорити швидкість свого автомобіля. В цей час труби відірвались, однак автомобіль він не зупинив та поїхав далі. Проїхавши приблизно 500 метрів в сторону с. Лопатів, вони вирішили повернутись та забрати труби, однак, труб вони не виявили. Пошукавши труби, вони знайшли їх в ярку біля дороги. В цей час до них підійшли двоє хлопців, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким за обіцянку мовчати про крадіжку вони дали дві труби. Заховавши в ярку свої викрадені чотири труби вони поїхали в с. Кормань, де за пропозицією ОСОБА_2 заїхали до його знайомого - ОСОБА_8Д, для того, щоб він допоміг їм продати викрадені труби. Сівши в автомобіль вони разом з ОСОБА_8 поїхали до захованих труб, однак ще заїхали в магазин "Євроцентр" с. Кормань, де вживали спиртні напої. Далі вони поїхали до місця, де були заховані труби. По приїзду він із ОСОБА_3 витягли з яру труби та прив'язали їх до автомобіля. В цей час під'їхав ОСОБА_9 та сказав, щоб вони повернули вказані алюмінієві труби на те місце, де взяли, однак вони відмовились. Після цього ОСОБА_9 поїхав в бік с. Кормань, а він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 потягли на вказаному автомобілі алюмінієві труби в сторону с. Шебутинці, де мали намір їх здати на метобрухт. Близько 21:00 год. його автомобіль зламався і вони вирішили заховати викрадені алюмінієві труби, перекинувши через шиферний паркан в сусіднє господарство. Приблизно через 5 хвилин до них під'їхав автомобіль, з якого вийшли ОСОБА_9, ОСОБА_10 та сільський голова с. Кормань ОСОБА_11, які сказали йому повернути труби. На той час біля автомобіля знаходилися лише він та ОСОБА_8 оскільки ОСОБА_3 пішов спати до матері додому, а ОСОБА_2 спав в автомобілі. В подальшому вони повернули частину труб в товариству, а також відшкодували збиток.

         ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили суду аналогічні обставини, повністю підтвердивши показання ОСОБА_1

       Заслухавши підсудних, які у відповідності зі ст. 299 ч.3 КПК України не заперечують проти проведення  скороченого судового слідства, не маючи сумнівів в добровільності та істинності їхньої позиції, враховуючи відсутність заперечень прокурора, суд визнав за недоцільне дослідження доказів відносно тих фактичних  обставин справи, які ніким не оспорюються.

        Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід вірно кваліфікувати за  ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення.

        Призначаючи підсудним вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного із винних, обставини, що пом'якшують та  обтяжують  покарання.

          Відповідно до ст. 12 ч.3 КК України вчинений підсудними злочин є  тяжким.

       ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є особами раніше несудимими та такими, що раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, мають постійне місце проживання, за яким характеризуються позитивно, мають на утриманні неповнолітніх дітей, не перебувають на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

      Обставинами, що пом'якшують покарання кожного із підсудних, суд вважає щире каяття, що грунтується на повному визнанні ними своєї вини, активне сприяння у розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди.

          Обставиною, що обтяжує  покарання підсудних, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

          Характеристика вчинених злочинів, дані про особу кожного винного, їх поведінка до та після вчинення злочину, дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе в умовах існуючого суспільства і кожному з них слід обрати  покарання в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням, з іспитовим строком на покладанням на кожного обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

           Міру запобіжного заходу засудженим слід залишити без змін, речові докази, що є предметом злочину, залишити в користуванні власника.

           Оскільки з документів кримінальної справи та показань в судовому засіданні підсудного ОСОБА_1 вбачається, що легковий автомобіль ВАЗ-21061, 1987 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у вересні 2010 року придбаний ними з дружиною у жителя ІНФОРМАЦІЯ_11 І.В. по усному договору купівлі-продажу, шляхом сплати останньому його вартості, що за собою спричинило надання ОСОБА_12 ОСОБА_1 генерального доручення на право повного розпорядження ним, суд вважає, що вищевказаний автомобіль, як знаряддя злочину, на момент вчинення злочину та в даний час належить підсудному, тому у відповідності до ст. 81 ч.1 п.1 КПК України  підлягає конфіскації.

Керуючись  ст. ст. 323,324  КПК  України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити кожному із них  покарання -  три роки позбавлення волі.

            На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо кожен із них протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

          Згідно ст. 76 ч.1 п.п.3,4 КК України зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи, а також періодично з’являтися в кримінально-виконавчу інспекцію на реєстрацію.

          Міру запобіжного заходу  засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_13  до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця  проживання ( а.с.а.с. 89-90, 95-96, 100-101).

          Речові  докази  по  справі, які є предметом злочину ( а.с.87-88) – залишити в користуванні власника – ТОВ Агрофірма «Дністер», речовий доказ – легковий автомобіль ВАЗ-21061, 1987 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 05.05.2004 року Кельменецьким МРЕВ УДАІ УМВС України в Чернівецькій області на ім’я ОСОБА_12 , як знаряддя злочину – конфіскувати в дохід держави (а.с.110, 124, 126).

                    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його  проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський  районний  суд.

                               Головуючий: