Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-1415/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

        “08“ квітня 2011 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді                              ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                                        ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 08.03.2011р. звернувся до суду з позовом, в якому просить винести рішення про розірвання шлюбу з відповідачкою. Позовну заяву обґрунтовує тим, що шлюб між ними укладено 24.11.2009р. У них спільних дітей немає. Їх стосунки різко погіршилися з літа 2010 року, заявилась неприязнь та взаємна неповага, вони стали чужими людьми. З цього часу вони проживають окремо, не ведуть спільне господарство і не підтримують подружніх відносин. Стали чужими один до одного. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Позивач на даний час фактично перебуває в фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою має намір утворити сім’ю.

          В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, покликаючись на наведені у позовній заяві обставини. Заперечив будь-яку можливість примирення з відповідачкою. Просить позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, погодилася на розірвання шлюбу з позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, фактичні взаємини подружжя, причини та мотиви розлучення, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 24.11.2009р.

У сторін спільних дітей немає.

Сторони тривалий час не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо. Вони втратили почуття любові та поваги одне до одного, наміру проживати разом та зберігати шлюб не мають.

Позивач категорично заперечує можливість примирення з відповідачкою. Відповідачка позов визнала. Визнання нею позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому може бути прийняте судом.

Відтак встановлені судом обставини підтверджують те, що конфлікт між подружжям носить стійкий характер, розпад шлюбу є безповоротним. Спроби примирення неможливі і не відповідають інтересам сторін.

          Майнового спору між сторонами не заявлено.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами існує формально і його слід розірвати.

У зв’язку із задоволенням позову з відповідачки слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 58, 60, 81, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.110, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, 27.11.1979р.н., та ОСОБА_2, 20.03.1984р.н., зареєстрований 24.11.2009р. міським відділом РАЦС Львівського МУЮ, актовий запис № 3204.

При розірванні шлюбу прізвище ОСОБА_2 не змінюється.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 38грн.50коп. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Суддя:ОСОБА_3