Справа № 22а-314
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Корніюк А.П., П’єнти І.В.
при секретарі Товкан І.І.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі на рішення Новоушицького районного суду від 03 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, до управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі про стягнення недоплаченої грошової допомоги дітям війни.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Позивачі, звертаючись в суд з позовами, вказували, що відносяться до категорії „діти війни” та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 року мають право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивачі просили зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача на їх користь суму невиплаченої заборгованості за період з 2007 по 2009 рік у відповідних сумах.
Рішенням Новоушицького районного суду від 03 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати підвищення пенсії за 2007-2009 роки та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі здійснити нарахування та щомісячну виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року позивачам, підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням отриманих ними виплат у зазначений період. В решті позову відмовлено.
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Шургіна О.В Справа № 22а-314
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 10.3.1
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі
просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовів, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
У відповідності зі ст. 1 Закону України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, справи розглянуті судами першої інстанції в порядку, визначеному ЦПК України, розглядаються судами апеляційної інстанції у порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі не з’явилися, про день, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в зв’язку з чим в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляцій на скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачі мають статус дітей війни в розумінні ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст. 6 цього ж Закону мають право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” (ст. 111) було обмежено застосування доплати лише щодо інвалідів і в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, іншим „дітям війни” доплата не передбачена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (справа 1-29/2207) названа норма була визнана неконституційною, а тому дія ст.6 Закону № 2195 була відновлена і надбавки названим категоріям громадян підлягають стягненню за період з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.”
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року і по даний час спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимогою, щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії у вказані періоди є обґрунтованими.
Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Наведені обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.
З вказаних мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись Законом України Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі залишити без задоволення.
Рішення Новоушицького районного суду від 03 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун