Судове рішення #15333397

10.05.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-359/2011 р.                                        Головуючий в 1 інстанції  

                                        Кравченко В.Є.

Категорія 41                                                                       Доповідач апеляційної    

                                                                         інстанції  Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого судді   - Клочка В.П.,

суддів                     - Лівінського С.В., Птіціної В.І.,

при секретарі              – Шевченко О.В.

за участю                  - відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа – ОСОБА_6 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємства № 10” Севастопольської міської Ради про виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 лютого 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування житловим приміщенням та надання у його користування та членів його сім’ї кімнату площею 19,3 кв.м, а відповідачам - у користування кімнату площею 15,8 кв.м.

Вимоги мотивовані тим, що він є основним наймачем вказаних кімнат у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказані кімнати є власністю Севастопольської міської Ради. У вказаних житлових приміщеннях, як члени його сім’ї, проживають також його колишня дружина ОСОБА_5 та її син ОСОБА_3 Без узгодження з ним вони зайняли кімнату більшої площі, не приймають участі в утриманні житла, не вносять плату за користування житлом та комунальні послуги. У 2009 році позивач одружився з ОСОБА_6, яка теж проживає разом з ним. Позивач є інвалідом 3 групи та потребує поліпшення житлових умов. Неодноразово звертався до відповідачів з проханням обмінятися кімнатами, але вони відмовляють йому у цьому, у зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про виселення ОСОБА_4 та осіб, які спільно з ним проживають зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що в порушення ст.116 ЖК України позивач ОСОБА_4 і члени його сім’ї, які проживають разом з ним, систематично використовують жиле приміщення та приміщення загального користування не за призначенням, а задля утримання екзотичних тварин.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 лютого 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позову, з підстав порушення судом норм матеріального права, ухвалення нового рішення про задоволення його позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно і всебічно дослідив обставини  спору,  дав  належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку про те, що спірне житло є об'єктом права комунальної власності, тому до відносин, які склалися між позивачем та відповідачем, застосував положення Житлового законодавства, а не Цивільного кодексу України, які регулюють відносини щодо договорів найму житла.

Згідно зі статтею 18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом в межах, визначених власником.

Відповідно до вимог статті 61 Житлового кодексу УРСР 1983 року, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Статтею 64 Житлового кодексу України встановлено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов’язаннями,що випливають із зазначеного договору.

Тому судом зроблено правильний висновок, що відповідачі мають рівні права та обов’язки щодо користуванням спірним житлом.    

 Відповідно до ст. 103 Житлового кодексу УРСР 1983 року, договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом.

Відповідно до ст. 104 Житлового кодексу УРСР 1983 р., член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідає матеріалам справи і вказівка суду на те, що позивачем за первісним позовом, у порядку статей 59,60 ЦПК України, не надано доказів про надання згоди наймодавця та власника спірного житлового приміщення  щодо зміни умов договору найма або вирішення цього питання в судовому порядку.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

          

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 лютого 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:                                                                                В.П. Клочко

Судді:                                                                                                    С.В. Лівінський

                                                                                                              В.І. Птіціна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація