РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                                                          Справа № 2-277/11

10 травня 2011 року Київський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого   судді          Попревич В.М.,

при секретарі                     Коломак Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, виплату грошової компенсації вартості цієї частки, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

          У липні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2  про припинення права власності на належну їй у спільному майні частку власності в квартирі, виплату на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості належної їй частки спадкового майна та визнання за ним права власності на цю частку власності у спадковому майні, мотивуючи вимоги неможливістю спільного з відповідачем володіння і користування неподільною річчю –квартирою.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що спірна квартира була приватизована в 1998 році в спільну часткову власність в рівних частинах ОСОБА_3 (тіткою позивача) та ОСОБА_4 (батько відповідачки), на підставі Розпорядження №9823 від 01.09.1998р. Представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку. При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям. В липні 2003 році ОСОБА_4 помер і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді одної другої частини спірної квартири. Цю частину було успадковано ОСОБА_3 (дружиною) та ОСОБА_2 (дочкою ОСОБА_4Ф.) в наступному порядку: 1/3 частки на користь ОСОБА_3, та 2/3 на користь ОСОБА_2, з урахуванням відмови третього спадкоємця - сина померлого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 стала власницею 1/3 частини оспорюваної квартири, а ОСОБА_3 –власницею 2/3 квартири відповідно. 21.02.2005р. ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого у випадку її смерті належну їй частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 вона заповіла позивачу, який є її племінником. 06.06.2006р. ОСОБА_3 померла, а ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом набув право власності на дві треті АДРЕСА_2, на підтвердження чого отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.02.2007р., яке видано та зареєстроване в реєстрі за №1-173 державним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.06.2009р.

ОСОБА_2 ніколи не прожила в спірній квартирі, ніколи не цікавилася технічним станом квартири, не здійснювала ніяких ремонтних робіт. Між позивачем та відповідачем на ґрунті зловживання братом відповідача, який тимчасово був поселений відповідачем в спірній квартирі, спиртними напоями та порушення правил проживання та користування житловим приміщенням, тривалий час існують неприязнені ворожі стосунки, часто виникають сварки.  Позивач неодноразово намагався владнати конфлікт, пропонував відповідачу продати спірну квартиру та розділити у відповідних частках отримані грошові кошти, або пропонував відповідачу викупити самостійно в неї її частку, або щоб відповідач сама викупила в нього належні йому 2/3 квартири, або здавати спірну квартиру в оренду та ділити орендну плату. Проте ОСОБА_2 не бажає вирішувати в позасудовому порядку питання щодо подальшого користування або відчуження спірної квартири,  відмовляється від мирного вирішення питання про її частку власності стосовно спільного майна.

          Оскільки спадкова квартира є неподільною річчю, частка ОСОБА_2 у власності згідно експертному висновку об’єктивно не може бути виділена відповідачу в натурі, просить в судовому порядку на підставі ст. 365 ЦК України припинити право власності на належну ОСОБА_2 одну третю частку власності у спірній квартирі з виплатою грошової компенсації і визнати право власності на цю частку за ним. Вважає, що таке припинення права власності не завдасть істотної шкоди ОСОБА_2, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (вона зареєстрована та мешкає там сама, відповідно до Виписки з особового рахунку №372 від 15.03.2010р.), тобто відповідач забезпечена житлом. Понесені судові витрати по справі просить покласти на відповідача.

          ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими.

      Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши надані докази вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, виплату грошової компенсації вартості цієї частки, визнання права власності підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до приписів ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.  

          За даними комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»загальна площа квартири АДРЕСА_4 становить 50,5 кв.м., жила площа – 27,6 кв.м., в тому числі кімнати жилою площею: 11,8 кв.м. та 15,8 кв.м., кухня –7,4 кв.м., ванна кімната 2,7 кв.м., вбиральня 1,2 кв.м., коридору 8,3 кв.м. З урахуванням частки власності ОСОБА_2 у квартирі, її доля у загальній і жилій площі квартири складає відповідно 16,8  та 9,2 кв.м.

          Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 14 січня 2011р. № 5275/23-7167/23, проведеної спеціалістами Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що провести виділ в натурі 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 в капітальних стінах з організацією квартири, що задовольняє чинним будівельним нормам, неможливо. У спірній квартирі відсутня ізольована кімната, яка б по жилій площі відповідала долі ОСОБА_2 (16,8 кв.м.)  у праві власності. За таких обставин спірна квартира відповідно до положень статей 382 і 383 ЦК України визначається судом як окремий об’єкт права власності і визнається неподільною річчю (ст. 183 ЦК України), а частка відповідача визнається незначною і не може бути виділена в натурі.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09 липня 2010р. ОСОБА_2  Г.К. на теперішній час є пенсіонером, зареєстрований та фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 4 квітня 1991 р. № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»( з відповідними змінами і доповненнями), роз’яснив , що в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини, і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов’язати решту учасників спільної власності  сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов’язковим наведенням мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що частка ОСОБА_2 у праві власності на квартиру  є незначна й за висновком будівельно-технічної експертизи не може бути виділена в натурі, двокімнатна квартира є неподільною річчю, спільне володіння й користування майном внаслідок поведінки відповідача неможливе, суд дійшов висновку про  припинення права ОСОБА_2 без її згоди на належну їй в порядку спадкування у спільному майні одну третю частку власності у квартирі АДРЕСА_6. Суд вважає, що, виходячи з наведених обставин, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

За правилами частини другої ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Ринкова вартість спірного будинку визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи від 14 січня 2011р. № 5275/23-7167/23 і становить 335 414,00 грн.

Вартість частки відповідача у розмірі 111 805,00 грн. внесена ОСОБА_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області, що підтверджено квитанцією відділення ПАТ «БТА Банк» від 21 квітня 2011 р.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1, з урахуванням позиції позивача, підлягають стягненню з  ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати: судовий збір у сумі 147,58 грн., вартість будівельно-технічної експертизи у сумі  928,80  грн., витрати на юридичну допомогу у сумі 2 500,00 грн., витрати, понесені у зв’язку з перерахуванням грошових коштів на депозитний рахунок суду у сумі 559,25 грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 183, 365, 382-383 Цивільного кодексу України,

В  И  Р  І  Ш  И  В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, виплату грошової компенсації вартості цієї частки, визнання права власності - задовольнити.

          Припинити право власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на належну їй в порядку спадкування у спільному майні одну третю частку власності у квартирі АДРЕСА_7.

          Зобов’язати ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй у спільному майні одну третю частку власності у квартирі АДРЕСА_7 в сумі 111 805 (сто одинадцять вісімсот п’ять) грн., яка внесена на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області №37317004001000 (МФО 834016, ЕДРПОУ 26288796).

          Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на належну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у спільному майні одну третю частку власності у квартирі АДРЕСА_7.  

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір у сумі 147 (сто сорок сім) грн. 58 коп., вартість будівельно-технічної експертизи у сумі  928 (дев’ятсот двадцять вісім) грн. 80 коп., витрати на юридичну допомогу у сумі 2 500 (дві тисячі п’ятсот) грн., витрати, понесені у зв’язку з перерахуванням грошових коштів на депозитний рахунок суду у сумі 559 (п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 25 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн., а всього 4 255 (чотири тисячі двісті п’ятдесят п’ять) грн. 63 коп.

          Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: