№ 0827/2-а-2589/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня  2011 року                                                                                               м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який діє як адміністративний суд, у складі судді Гончар М.С.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про поновлення пропущеного строку для звернення  до суду з адміністративним позовом про соціальний захист дітей війни та  зобов’язання ГУ ПФ України нарахувати та виплатити   щомісячну державну соціальну допомогу  дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2011 р. позивач   звернувся  до суду з  позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і просив зобов’язати Управління  провести нарахування  та виплатити  щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по  теперішній час і в подальшому  з урахуванням виплачених сум, виходячи з  розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1  ст. 28 ЗУ «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого  законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність. Крім того, просив поновити передбачений законом строк звернення до суду за захистом порушеного права, посилаючись на поважність причин його пропуску.

23.02.2011 року зазначений позов передано у провадження судді Гончар М.С., ухвалою суду від 24.02.2011 року скорочене провадження у справі відкрито в  частині позовних вимог  позивача в  межах  шестимісячного  строку звернення до суду, в  іншій частині - позов залишено без розгляду (а.с. 12).

Копію ухвали із копію позову та додатків до нього надіслано відповідачу.

Однак, відповідачем до суду не надано  письмових заперечень  на  позов у вустановлений судом строк.

Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню в зв’язку із наступним.

Встановлено, що позивач з огляду на положення ст.1 Закону №2195-IV підпадає під категорію осіб «діти війни», оскільки є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком.

Згідно матеріалів справи позивачеві у 2007 році пенсія виплачувалася без відповідного підвищення, а з 01.01.2008 року виплачувалася надбавка у розмірі, що не відповідала розміру надбавки, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV (а.с.10).

Щодо вимог позивача стосовно виплат за 2010, 2011 роки суд виходить з наступного.

Стаття 6 Закону №2195-IV надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії ст.6 Закону №2195-IV були визнані неконституційними та, відповідно, відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»текст ст.6 Закону №2195-IV був викладений в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення в новій редакції положень ст.6 №2195-IV, отже, знову відновлено дію попередньої редакції статті.

Згідно ст.95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV більше іншими законам не коригувався та її дія на 2009, 2010, 2011 роки законами України не була зупинена.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Більш того, згідно ст. 3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача виплачувати позивачеві пенсію з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»в майбутньому, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки, необхідною умовою для судового захисту права особи є наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

В силу ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,183-2, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року за період з  23 серпня  2010  року по   11 березня   2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       М.С. Гончар