Справа №  2-406/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року Дебальцевський міський суд в складі:

головуючого: судді Афанасьєвої Ю.О.

при секретарі: Турченковій О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дебальцеве справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд -          

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 2.03.2011 року звернувся до суду з даним позовом до відповідачів та просить визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням будинку №1 по вул.Матросова в  м.Дебальцеве, посилаючись на наступні обставини.

Він є власником будинку №1 по вул.Матросова в м.Дебальцеве. Крім нього в вказаному будинку значаться зареєстрованими відповідачі. ОСОБА_2 не мешкає в вказаному будинку з 1978 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодного дня не проживали в ньому. ОСОБА_5 не проживає за місцем реєстрації з 2008 року. Всі вони не є членами його сім»ї.

Однак в добровільному порядку відповідачі не знімаються з місця реєстрації, тим самим заважають йому користуватися правами власника.

В судовому засіданні позивач підтримував заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, доповнивши, що ОСОБА_2 це його невістка, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –його племінники, а ОСОБА_5 його дочка, яка не мешкає тривалий час в спірному будинку, оскільки вона одружилась та мешкає в Польщі.

Всі вони не мешкають в будинку, мають інші житлові приміщення, в будинку же, що належить йому на праві власності вони длше значаться зареєстрованими та він позбавлений можливості користуватися ним на свій розсуд.

Просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з»явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи та не повідомили про причини неявки.

У зв’язку з чим суд вважає можливим, згідно ч.4 ст. 169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідачів та відповідно ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з договором дарування від 18.01.1992 року, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №103 та зареєстрованого Єнакієвським міжміським БТІ 21.12.1998 року №29, позивач ОСОБА_1 є власником будинку №1 по вул.Матросова в м.Дебальцеве (а.с.5-6, 36).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону N475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК.   

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.   

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути  обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку  встановлених  законом.

Відповідно до відомостей наданих на СГІРФО Дебальцевського МВ ГУМВС України (а.с.22-24) відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 значаться зареєстрованими за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки від 1.03.2011 року, виданою квартальною ОСОБА_6, скріпленою печаткою Дебальцевської міської ради (а.с.35) відповідачі не мешкають в спірному будинку: ОСОБА_2 з 1978 року; ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від дня народження.

        Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права  користування та розпорядження своїм майном.

Такий захист прав може бути здійснено  способами  передбаченими ст.16 ЦК України.

Зазначеною нормою передбачено такі способи захисту як припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов’язку в натурі.

Та саме це порушене право позивача підлягає захисту і вимоги про визнання ОСОБА_2; ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 таким, які втратили право користування житловим приміщенням будинку №1 по вул.Матросова в м.Дебальцеве, задоволенню.  

 Однак щодо відповідачки ОСОБА_5, яка за поясненнями позивача є його дочкою, та відповідно до положень ст.ст.64,156 ЖК України, є членом його сім»ї, суд вважає, необхідним застосувати положення ч.2 ст.405 ЦК України.

 Відповідно до якої член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.  

Відповідно до довідки від 1.03.2011 року, виданою квартальною ОСОБА_6, скріпленою печаткою Дебальцевської міської ради (а.с.35) відповідачка ОСОБА_5 не мешкає в будинку №1 по вул.Матросова в м.Донецьку з 2008 року.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні  пояснила, що вона є сусідкою позивача та мешкає в будинку №6 по вул.Матросова в м.Дебальцеве з 1976 року. З того часу по теперішній час відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ніколи не мешкали в будинку №1 по вул.Матросова в м.Дебальцеве. Дочка же позивача ОСОБА_5 не мешкає в ньому близько 5 років, з того часу, як вона виїхала на навчання до Польщі, а потім одружилась та в теперішній час постійно мешкає в Польщі. Будь-яких перепон у користуванні житлом ОСОБА_1 дочці не чинив, з будинку не вижинав.

На підставі ст.ст. 317, 319, 391, ч.2 ст.405 ЦК України та керуючись ст.ст.213-215, 224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими,  які втратили право користування житловим   приміщенням будинку №1 по вул. Матросова в м.Дебальцеве Донецької  області.   

Заочне рішення може бути переглянуте Дебальцевським міським судом за письмовою заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Дебальцевського

Міського суду                                                                                                     ОСОБА_8