2-264/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 10.05.2011                                                                               м. Хуст

    Хустський районний суд Закарпатської області                                                   

                                           в особі: головуючого              Савицький  С. А.

                                                       при секретарі              Штенгель О.О.   

                       з участю представника позивача              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом    Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Кредит» в особі Хустського відділення № 20 філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» до ОСОБА_3 и та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором   

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся в суд з даним позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 44952,14  грн.

Позовні вимоги позивачем мотивовано  тим, що 06.11.2007 року між ВАТ „Банк „ОСОБА_2 та Кредит” в особі начальника відділення №20 філії „Західне регіональне управління”  ВАТ „Банк” ОСОБА_2 та кредит” та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №20.502/166, згідно якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 12000 грн., а відповідачка зобов’язалася повернути кредит до 06.11.2009 року.

Одночасно 06.11.2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 20.502/166-1, згідно якого остання зобов’язалася відповідати перед кредитором в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору бак «має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки, відповідно до умов цього договору, у випадках порушення будь-яких умов даного договору, в тому числі несвоєчасного, або не в повному обсязі зарахування коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або процентами і комісійної винагороди відповідно до пп. 4.1, 4.3, 4.4, 4.7, 6.1 кредитного договору.

Відповідачка ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору, не здійснювала погашення кредиту та відсотків за його користування згідно встановленого графіка, а тому станом на 22.07.2010 року виникла заборгованість на загальну суму 44952,14 грн.

Позивач попереджав відповідачів листами від 14.10.2008 року, 14.11.2008 року, 23.01.2009 року, 16.02.2009 року, якими відповідачам були надіслані вимоги про повернення кредитних коштів, комісійної винагороди банку та нарахованої пені, однак вимогу банку відповідачі не виконали.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 69774,03 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні  в порядку ст. 31 ЦПК України збільшив розмір позовних вимог. Посилається на те, що з часу подання позову заборгованість відповідача зросла і станом на 17.02.2011 року становить 69774,03 гривень. Просить збільшені позовні вимоги задоволити з підстав наведених у позовній заяві.   

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися повторно. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду невідомі.   

У порядку ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, ухваливши заочне рішення по справі. Представник позивача не заперечив проти такого порядку розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав .

В судовому засіданні встановлено, що 06.11.2007 року між ВАТ „Банк „ОСОБА_2 та Кредит” в особі начальника відділення №20 філії „Західне регіональне управління”  ВАТ „Банк” ОСОБА_2 та кредит” та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №20.502/166, згідно якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 12000 грн., а відповідачка зобов’язалася повернути кредит до 06.11.2009 року.

Одночасно 06.11.2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 20.502/166-1, згідно якого остання зобов’язалася відповідати перед кредитором в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідачка ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору, не здійснювала погашення кредиту та відсотків за його користування .

           Статтею 554 ЦК України регламентовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

           В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобов’язання по сплаті кредиту і станом на 17.02.2011 року сума солідарного боргу позичальника та поручителя становить 69774,03 грн., з них основний борг по тілу кредиту – 5920,00 грн.; сума заборгованості по відсоткам – 9860,93 грн.; пеня за простроченими відсотками та тілом кредиту – 53993,10 грн.

 Відповідно до ст. 1048-1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та в порядку, що встановлені договором .

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов’язків встановлених договором позики (кредитним договором), щодо забезпечення повернення позики позикодавець має право вимагати від  позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

За наведених  обставин суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «фінанси та кредит»  слід стягнути солідарно  69774,03 грн. боргу за кредитним договором.

Вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі підлягають до стягнення з відповідачів.  

Керуючись ст. ст . 10, 60, 169, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України,  ст.ст. 553, 554, 625, 1048, 1049, 1050, 1052  ЦК України суд –

Р І Ш И В :

   Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Кредит» задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Кредит» в особі Хустського відділення № 20 філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» суму боргу в розмірі 69774 (шістдесят дев’ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 03 копійки.

Стягнути солідарно з  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ «ОСОБА_2 та Кредит» 697 гривень 74 копійки сплаченого державного мита, а також 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Сторонами може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

На рішення суду відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть подати заяву про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           ОСОБА_5