Справа № 2-51/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2011

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Єременко А.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкоди у користуванні житловим приміщенням та виселення , за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 комунальної власності м. Дніпродзержинська про визнання недійсним договору купівлі-продажу , зобов’язання вчинити певні дії , за позовом прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4 комунальної власності м. Дніпродзержинська , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»про визнання частково недійсним розпорядження органа приватизації , визнання частково недійсним свідоцтва про право власності , визнання недійсним договору купівлі-продажу , визнання права на приватизацію , визнання права власності на частину квартири , зобов’язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою у який просив усунути йому перешкоди у користуванні квартирою 23 в будинку 27 по проспекту Ювілейному у м. Дніпродзержинську , висилити з квартири ОСОБА_2 , оскільки згідно договору купівлі –продажу від 26 листопада 1999 року йому належить квартира АДРЕСА_1 , яку придбав у відповідачки ОСОБА_2 . Після укладення договору купівлі –продажу ОСОБА_2 попросила дозволити їй  деякий час проживати у квартирі . У зв’язку з працевлаштуванням виїздив до Росії , був відсутній у                    м. Дніпродзержинську . Після повернення в Україну встановив , що відповідачка не сплачувала за комунальні послуги у квартирі та стала перешкоджати йому у користуванні квартирою .

ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом , у якому просила визнати недійсним договір купівлі –продажу квартири АДРЕСА_2 , зобов’язати ОСОБА_4 комунальної власності                     м. Дніпродзержинська внести зміни у свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , визнати недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_2 , внести в свідоцтво про право власності ОСОБА_5 , зобов’язати ОКП «Дніпродзержинське БТІ»ліквідувати запис про право власності на квартиру АДРЕСА_2 на ОСОБА_1 , зобов’язати зареєструвати її та не повнолітнього        ОСОБА_5 у спірній квартирі , оскільки була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1991 року разом з сином ОСОБА_5 . У листопаді 1996 року вирішила продати квартиру , у зв’язку з чим 26 листопада 1996 року видала нотаріально завірену довіреність на ОСОБА_3 , щоб він міг приватизувати квартиру , а потім її продати . Отримала від      ОСОБА_3 вартість квартири 2100 доларів США . З 1996 року по 2006 рік проживала у матері по вулиці Глаголєва у м. Дніпродзержинську . Весь цей час вважала , що спірна квартира нікому не продана . Разом з нею у квартирі був зареєстрований її син ОСОБА_5 . ОСОБА_3 приховав від нотаріуса факт , що у квартирі зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 . Угоду купівлі – продажу квартири не можливо здійснити без дозволу органу опіки та піклування . Договір купівлі –продажу квартири був укладений після спливу строку , на який була видана нею довіреність на ім’я ОСОБА_3 .

Прокурор м. Дніпродзержинська звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5 у якому просив визнати частково недійсним розпорядження органу приватизації від 10 грудня 1996 року про приватизацію квартири АДРЕСА_2 , визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру , визнати недійсним договір купівлі –продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26 листопада 1999 року, визнати за ОСОБА_5 право на приватизацію Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , зобов’язати ОКП «Дніпродзержинське БТІ»зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_5 мав право на участь в приватизації житла , був зареєстрований разом з ОСОБА_2 в квартири АДРЕСА_2 .

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав повністю , не визнав зустрічний позов та позов прокурора та пояснив , що на підставі договору купівлі –продажу квартири від 26 листопада 1999 року придбав квартиру АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 за довіреністю приватизував квартиру та продав її йому . Особовий рахунок переоформив на своє ім’я . ОСОБА_7 продавала квартиру та переїздила на інше постійне місце проживання . Дозволяв ОСОБА_2 деякий час проживати у квартирі . Повністю передав обумовлену договором грошову суму ОСОБА_3 . Довідка про склад сім’ї була надана ОСОБА_2 . а ОСОБА_3 приватизував квартиру по тим документам , які йому надала ОСОБА_2 . Коли оглядав квартиру , слідів малолітньої дитини там не було , не було її речей . ОСОБА_2 наполягала скоріше передати їй гроші , тому що збиралася придбати будинок . Сплатив заборгованість за комунальні послуги .

Представник позивача ОСОБА_8 заявлений позов підтримав , не визнав зустрічний позов та позов прокурора та пояснив , що у ОСОБА_3 була довіреність на продаж квартири АДРЕСА_2 , угода була укладена в останній день дії довіреності .      ОСОБА_1 виїздив до Росії на заробітки , тому дозволив ОСОБА_2 проживати деякий час у квартирі . На теперішній час ОСОБА_2 перешкоджає позивачеві у користуванні квартирою . У 1996 році ОСОБА_2 повністю отримала гроші за продану квартиру та видала довіреність на її продаж . ОСОБА_5 не проживав з ОСОБА_2 , дитина проживала разом з батьком . Заяву на приватизацію квартири ОСОБА_2 писала власноручно .

Відповідачка ОСОБА_2 заявлений позов не визнала , підтримала свої позовні вимоги та вимоги прокурора та пояснила , що вважає , що останнім днем укладення договору купівлі –продажу могло бути 25 листопада 1999 року . На момент приватизації квартири неповнолітній син проживав разом з батьком , але був зареєстрований з нею . Отримала гроші за квартиру від ОСОБА_3 у сумі 2100 доларів США . Хотіла продати спірну квартиру і її задовольняла сума 2100 доларів США . Написала розписку , що отримала гроші . В квартиру вселилася в 1998 році. Хотіла продати квартиру та купити собі будинок . Гроші у неї украли . Ключі від квартири віддала ОСОБА_3 . В особовому рахунку квартири був зареєстрований ОСОБА_5 . На двох осіб нараховувалися комунальні послуги . Його речі знаходилися у квартирі . У 2006 році їй стало відомо , що ОСОБА_5 не включений в приватизацію . Заяву про приватизацію квартири не писала . ОСОБА_5 ходив у дитячій садок за місцем проживання її матері по вулиці Глаголєва у м. Дніпродзержинську , потім за місцем проживання батька ходів в дитячій садок та школу . ОСОБА_5 був зареєстрований з чоловіком з листопада 1996 року по теперішній час . У подальшому просила розглядати справу без її участі .

Відповідач ОСОБА_3 заявлений позов не визнав та пояснив , що ОСОБА_2 йому дала довіреність на приватизацію та продаж квартири . Дитина не була зареєстрована в квартирі . Приватизував та продав квартиру          ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснила , що хоче придбати будинок та їй потрібні гроші. Віддав за квартиру 2100 доларів США , про ще є розписка ОСОБА_2 . 26 листопада 1999 року уклав угоду купівлі-продажу спірної квартири , повністю отримав гроші за квартиру . Разом з ОСОБА_2 збирали документи на приватизацію квартири . Ходив до житлової контори .

Прокурор Пилипенко М.Г. підтримала заявлений позов та пояснила , що ОСОБА_5 , як член сім’ї ОСОБА_2 , не був зазначений в довідці про склад сім’ї , не приймав участі в приватизації . Сам договір купівлі-продажу було укладено після спливу строку дії довіреності .

Позивач ОСОБА_5 пояснив , що проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 –150 у м. Дніпродзержинську . Один рік ходив у дитячій садок за цім місцем проживання . У 1998 році пішов у СШ № 21 за цим же місцем проживання . З 1997 року проживав разом з батьком до цього часу . Проживав з бабусею та ходив у дитячій садок за її місцем проживання .

Представник відповідача ОСОБА_4 комунальної власності м. Дніпродзержинська ОСОБА_9 заявлений позов не визнав і пояснив, що на підставі довідки про склад сім’ї було видано розпорядження про приватизацію квартири і свідоцтво про право власності на житло . У подальшому просив розглядати справу без його участі .

Представник відповідача ОСОБА_6 комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»у судове засідання не явився , письмово просив розглянути справу без його участі .

Представник третьої особи органу опіки та піклування Виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська , приватний нотаріус      ОСОБА_10 у судове засідання не явилися , письмово просили розглядати справу без його участі .

Суд , вислухавши пояснення осіб , які беруть участь у справі , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню , а у задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав .

                   У судовому засіданні встановлено , що квартира АДРЕСА_2 є власністю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 1999 року , яку придбав у ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 . У квартирі проживає колишній власник квартири ОСОБА_2 , це перешкоджає власнику квартири вільно користуватися та розпоряджатися квартирою .  

Свідок ОСОБА_11 пояснив , що 26 травня 1990 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . 12 липня 1991 року у них народився син ОСОБА_5 , який проживав разом з матір’ю до січня 1997 року , а потім разом з ним . До цього часу син знаходився у тещі та дружини . З 3 червня 1996 року по 16 січня 1997 року ОСОБА_5 ходив у дитячій садок за місцем проживання бабусі . Довідався , що квартира приватизована і продана наприкінці 1997 року . ОСОБА_5 зареєстрований за його місцем проживання .

Свідок ОСОБА_12 пояснила , що з моменту народження ОСОБА_5 проживав разом з батьком і матір’ю по проспекту Ювілейному , 27 –23 . У 1997 році син забрав ОСОБА_5 за своїм місцем проживання . Не знала , що квартира була приватизована . ОСОБА_2 казала , що давала довіреність на приватизацію квартири . У 2006 році ОСОБА_5 проживав по вулиці Глаголєва та по проспекту Ювілейному . Ходив у дитячій садок по вулиці Глаголєва у м. Дніпродзержинську .

У судовому засіданні ОСОБА_1 подав заяву , у якій просив застосувати позовну давність до спірних правовідносин за позовними вимогами     ОСОБА_2 та прокурора м. Дніпродзержинська .

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 та прокурора про те , що угода укладена за довіреністю , строк дії якої сплив , тому що в довіреності зазначено , що вона діє до 26 листопада 1999 року , а договір купівлі-продажу квартири укладений 26 листопада 1999 року , тобто в період її дії .

Доводи ОСОБА_2 та прокурора про поважність причини пропущення позовної давності суд не приймає як достовірні , тому що надаючи довіреність ОСОБА_2 знала , що по цій довіреності вона доручає приватизувати квартиру , подарувати або продати її , отримала гроші за продаж квартири у повному обсязі , про що свідчать надані копії довіреності та розписки про отримання грошей . ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , які є батьками ОСОБА_5 , знали про приватизацію та продаж спірної квартири , про свідчать їх пояснення у судовому засіданні , а також копії особового рахунку та довідка з місця проживання від 4 серпня 1997 року , відповіді ДКЖЕП «Дніпро»від 1 грудня 1997 року , відповіді БТІ                   м. Дніпродзержинська від 21 липня 1997 року на запит юридичної консультації Заводського району м. Дніпродзержинська , тобто станом на 1997 рік вони знали , що власником спірної квартири була тільки ОСОБА_2 . ОСОБА_2 та ОСОБА_11 мали можливість з цього часу звернутися до органу опіки та піклування , прокуратури , суду за захистом інтересів ОСОБА_5 , що було зроблено тільки у 2008 році . ОСОБА_5 , будучи повнолітнім позову не заявляв . ОСОБА_5 у спірній квартирі не мешкав постійно у спірній квартирі , а тільки у особовому рахунку був зазначений як член сім’ї ОСОБА_2 , про що не заперечують сторони . Також про це свідчить факт відвідування дитячого садка та школи за іншим місцем проживання , його реєстрація за цим місцем проживання , копія історії хвороби .   

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов ОСОБА_1 задоволено , тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем .

          Керуючись ст. 216 , 224 , 257 , 267 , 391 ЦК України 2003 року , ст. 48 , 67 , 69 ЦК України 1963 року , ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 8 , 15 , 60 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою 23 будинку 27 по проспекту Ювілейному у м. Дніпродзержинську , виселивши з квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_13 без надання іншого жилого приміщення .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 комунальної власності м. Дніпродзержинська про визнання недійсним договору купівлі-продажу , зобов’язання вчинити певні дії відмовити .

У задоволенні позовних вимог прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4 комунальної власності м. Дніпродзержинська , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 комунального підприємства «Дніпродзержинске бюро технічної інвентаризації»про визнання частково недійсним розпорядження органа приватизації , визнання частково недійсним свідоцтва про право власності , визнання недійсним договору купівлі-продажу , визнання права на приватизацію , визнання права власності на частину квартири , зобов’язання вчинити певні дії відмовити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати  16 гривень  .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його оголошення .

Суддя                                          С.А. Скиба