Справа №2-8 2007 рік
РІШЕННЯ
ім'ям України
31 травня 2007 року місто Василівка
Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.
при секретареві Звєрєвої Е.С.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні міста Василівка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином у сумі 3 033 грн. 96 коп., недоотриманого прибутку у сумі 6 000 грн., витрат по оплаті юридичної допомоги у сумі 250 грн., моральної шкоди у сумі 10 000 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10 червня 1997 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої йому було завдано матеріальної та моральної шкоди. Вартість відновлювального ремонту автомобіля М 2140 державний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить позивачу, відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи, з урахуванням інфляції на квітень 2001 року, склала 3 033 грн. 96 коп. Оскільки автомобіль для позивача та членів його родини є не тільки засобом для пересування, а й джерелом прибутку (автомобілем здійснювалися поїздки на земельну ділянку, розташовану на відстані 5 км від будинку позивача, та транспортування продуктів і овочів), внаслідок пошкодження транспортного засобу, за ствердженням позивача, останнім недоотримано прибуток у сумі 6 000 гривен. 250 гривен позивачем було витрачено на оплату юридичної допомоги.
Крім матеріальної шкоди, позивач просить стягнути з відповідача 10 000 гривен в якості відшкодування моральної шкоди, які обґрунтовує тим, що зазнав стресу, пов'язаного з хвилюванням, як за особисте життя, так і за життя двохрічної доньки, яка знаходилася в автомобілі під час ДТП, а також порушення життєвого укладу, що відобразилося у позбавленні можливості використовувати транспортний засіб, додатковими витратами часу і зусиль, пов'язаних з добиранням велосипедом замість автомобіля до місця роботи, яка знаходилася на відстані 12 км.
Доведеність вини відповідача й позовних вимог позивач мотивує результатами досудового слідства, під час якого встановлена вина відповідача за ч.І ст.215 КК України (в редакції 1960 року), проте після прийняття чинного КК
2
України, в зв'язку з декриміналізацією, справа була закрита.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, додатково пояснивши, що хоча відповідач і не визнає себе винним у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті якої було заподіяно шкоду позивачу, вина ОСОБА_2 неодноразово була доведена під час проведення досудового слідства перевірок прокуратурою, за наслідками яких, за наявності вини відповідача, провадження по справі було закрито внаслідок декриміналізації, яка відбулася через прийняття нового КК України.
В якості обґрунтування своїх вимог позивачем суду надані:
· копія постанови про закриття кримінальної справи від 14 вересня 2001 року (а.с.5-6);
· копія постанови про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 15 червня 2002 року (а.с.26), що містить вказівку прокурора про потребу закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст.7 КПК України;
· копія постанови про закриття кримінальної справи від 16 березня 2005 року (а.с.45),
які містять висновки працівників міліції й прокуратури про наявність вини відповідача у ДТП.
Відповідач ОСОБА_2, на адресу якого своєчасно направлялися судові виклики, до судового засідання не з'явися, вдруге. Причини неявки суду не сповіщені. Судом, зі згоди позивача та його представника, прийнято рішення про розгляд справи відповідно до положень ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів та можливість ухвалення заочного рішення.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про потребу задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
· відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;
· відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
· в судовому засіданні на підставі пояснень позивача та наданих ним доказів встановлено, що 10 червня 1997 року, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача на вказану ним суму, позбавило можливості отримати прибуток від земельної ділянки та спричинило порушення життєвих зв'язків;
відповідно до ст.450 ЦК України в редакції 1963 року, громадянин, діяльність якого пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (власник автомобілю) зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, в зв'язку з чим, на підставі встановлених судом обставин - вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, наданих суду відомостей на підтвердження суми завданої шкоди, суд вважає позовні
з
вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; - відповідно до ст.440-1 ЦК України в редакції 1963 року, моральна шкода, завдана громадянину діянням іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або в іншій матеріальній формі за рішенням суду. На підставі досліджених матеріалів суд приходить до висновку про обґрунтованість суми моральної шкоди, зазначеної позивачем та потреби її стягнення з відповідача.
Питання про судові витрати підлягає вирішенню в порядку ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.440-1, 445 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст.10, 11, 27, ЗО, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заподіяної шкоди у розмірі 19 283 (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн., що складається з: шкоди, заподіяної злочином у сумі 3 033 грн. 96 коп., недоотриманого прибутку у сумі 6 000 грн., витрат по оплаті юридичної допомоги у сумі 250 грн., моральної шкоди у сумі 10 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі 193 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було
подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна
скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення
суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання
апеляційної скарги рішення, якщо його не скасувано, набирає законної сили після
розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області ОГ.Мовчан