ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.09.06 | Справа № 3/36-06. |
За позовом: Сумської районної спілки споживчих товариств, м. Суми.
До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Послуга-С”, м. Суми.
Про визнання зборів засновників неправомочними.
Суддя ЛУЩИК М. С.
Представники:
Від позивача: Алфімов В.В., доручення від 10.04.06р.
Цимбал В.І., довіреність від 10.06.06р.
Від відповідача: Немцев В.А., доручення від 19.05.06р.
Штика Т.О., довіреність від 01.07.06р.
Суть спору: позивач просить визнати загальні збори засновників кооперативного підприємства “Послуга”, які відбулися 14.08.2005 року неправомочними.
Від позивача надійшла заява від 15.07.2006 року про зміну позовних вимог, в якій він просить залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову інспекцію в місті Суми; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Послуга –С” на користь позивача 452 944 грн. 74 коп. в рахунок відшкодування вартості частини нерухомого майна, пропорційно частки в статутному фонді не виплаченої при виключенні з числа учасників кооперативного підприємства “Послуга”; визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати Сумській районній спілці споживчих товариств вартості частини нерухомого майна товариства або виділення його в натурі, пропорційно частині у статутному фонді; визнати протиправними дії відповідача щодо відчуження ним з корисливих мотивів всіх належних останньому на праві власності основних засобів, що призвело до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності і завдало великої матеріальної шкоди позивачу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вони не ґрунтуються на чинному законодавстві України та установчих документах відповідача. Крім того, просить провадження у справі припинити в зв’язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки вирішення спорів, що виникають між організаціями споживчої кооперації та іншими підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами стосовно конкретних об’єктів власності, в тому числі майнових ринкових комплексів споживчої кооперації є компетенцією судів загальної юрисдикції.
04.09.2006 року позивач подав клопотання № 01/6-131 від 04.09.06р., в якому просить призначити по справі судову товарознавчу експертизу посилаючись на те, що при розгляді справи виникли питання, які потребують спеціальних знань.
21.09.2006 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників кооперативного підприємства “Послуга”, викладене в протоколі № 2 від 14 серпня 2005 року в частині розподілу належної Сумській райспоживспілці частки в статутному фонді між рештою учасників підприємства.
Суд, розглянувши клопотання позивача про призначення по справі судової товарознавчої експертизи, визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи достатньо документів необхідних для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Рішенням господарського суду Сумської області від 23 березня 2006 року по справі № 3/36-06 в задоволенні позову Сумської районної спілки споживчих товариств до товариства з обмеженою відповідальністю “Послуга – С” про визнання загальних зборів засновників кооперативного підприємства “Послуга”, які відбулися 14.08.2005 року неправомочними відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 31 травня 2006 року рішення господарського суду Сумської області від 31 травня 2006 року по справі № 3/36-06 було скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Позивач, з урахуванням уточнень до позовних вимог просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Послуга–С” на користь позивача 452 944 грн. 74 коп. в рахунок відшкодування вартості частини нерухомого майна, пропорційно частки в статутному фонді не виплаченої при виключенні з числа учасників кооперативного підприємства “Послуга”; визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати Сумській районній спілці споживчих товариств вартості частини нерухомого майна товариства або виділення його в натурі, пропорційно частині у статутному фонді; визнати протиправними дії відповідача щодо відчуження ним з корисливих мотивів всіх належних останньому на праві власності основних засобів, що призвело до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності і завдало великої матеріальної шкоди позивачу, визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників кооперативного підприємства “Послуга”, викладене в протоколі № 2 від 14 серпня 2005 року в частині розподілу належної Сумській райспоживспілці частки в статутному фонді між рештою учасників підприємства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням загальних зборів засновників кооперативного підприємства “Послуга” від 14 серпня 2005 року, викладеному в протоколі №2, одного із засновників підприємства – Сумську райспоживспілку було виключено зі складу засновників кооперативного підприємства “Послуга”. Позивач вважає, що на час виключення Сумської райспоживспілки з числа засновників підприємства вартість належного на праві власності кооперативному підприємству “Послуга” тільки нерухомого майна знаходилась в межах від 2 053 240, 00 грн. до 3 183 090, 00 грн., тобто вартість частки Сумської райспоживспілки тільки у нерухомому майні підприємства знаходилась в межах від 452 944, 74 грн. до 702 189. 65 грн. Таким чином, як вважає позивач, відповідач не пізніше 31 березня 2006 року зобов’язаний був виплатити Сумській райспоживспілці вартість частини нерухомого майна товариства або виділити його в натурі, пропорційно частці у статутному фонді, виходячи із реальної (ринкової) вартості майна товариства. Крім того, позивач вважає, що рішення загальних зборів засновників кооперативного підприємства “Послуга” в частині розподілу частки Сумської райспоживспілки між засновниками прийнято з порушенням вимог законодавства України, оскільки відповідно п. 5.1., 5.2. Статут кооперативного підприємства “Послуга”, зареєстрованого в Сумській райдержадміністрації 07 липня2003 року за № 260 зі змінами та доповненнями, зареєстрованими в Сумській районній державній адміністрації 22 червня 2004 червня 2004 року за № 222 для забезпечення діяльності підприємства створений статутний фонд, який поділений на частки між учасниками. П. 6. 3 Статуту передбачено розподіл голосів між засновниками на зборах в залежності від внеску до Статутного фонду ( один відсоток у Статутному фонді – один голос на зборах), а згідно п. 4.5 Статуту, засновники несуть відповідальність за зобов’язаннями підприємства в межах їх внесків до Статутного фонду підприємства.
На підставі Установчого договору, укладеного 27 травня 2003 року між позивачем та сімома фізичними особами було створене кооперативне підприємство «Послуга». Статут кооперативного підприємства «Послуга» був зареєстрований у Сумській районній державній адміністрації 07 липня 2003 року за №260. Відповідно до змін та доповнень до статуту кооперативного підприємства «Послуга», зареєстрованих 22 червня 2004 року за №222 статутний фонд підприємства збільшено до 77 000,00 грн. При цьому, частка позивача у статутному фонді підприємства становила 22,06%, що у грошовому виразі складає 17 000,00 грн. Фактично ж позивачем до статутного фонду при створенні підприємства був внесений металевий кіоск вартістю 2 025,00 грн. Інше майно чи грошові кошти позивачем до статутного фонду кооперативного підприємства «Послуга» не вносились. Таким чином, позивачем було внесено до статутного фонду кооперативного підприємства «Послуга» лише 11,91% належної йому частки. Викладене вище підтверджується Актом документальної ревізії окремих питань господарсько-фінансової діяльності кооперативного підприємства «Послуга» від 14 липня 2005 року.
Відповідно до ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Застосувавши аналогію закону, при визначенні частки у майні товариства можна звернутися до ст. 149 ЦК України, якою визначено, що частина майна, що підлягає виділу при зверненні стягнення на частину майна товариства, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. За таким же принципом необхідно визначати і частину майна при виході учасника з товариства.
Відповідно до ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності з дня їх державної реєстрації, а як вбачається з матеріалів справи, позивач не був учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Послуга –С”, він був виключений зі складу учасників кооперативного підприємства «Послуга».
Таким чином, порядок виключення учасника з товариства та виплати належної йому частки визначається Законом України «Про кооперацію» та Статутом кооперативного підприємства «Послуга». Як зазначає позивач у своїй заяві про зміну позовних вимог, відповідно до п. 16.3 Статуту при виході засновника з підприємства йому виплачується (повертається) внесок в Статутний фонд та частина прибутку, який одержало підприємство у звітному році.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачеві вартості частини нерухомого майна, визнання протиправними умисних дії відповідача щодо відчуження ним з корисливих мотивів всіх належних йому на праві власності основних засобів слід зазначити, що , способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України. У цій статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, ні ст. 16 ЦК України, ні іншими, нормативними актами не передбачені такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як визнання дій протиправними. Відчуження майна відбулося в період, коли позивач вже не був засновником і підприємства, а оскільки належна йому частка обчислюється виходячи із суми чистих активів, визначених згідно балансу на момент виключення, то факт відчуження майна ніяким чином не вплинув на права та законні інтереси позивача.
Предметом спору, який вирішується судом по даній справі є стягнення на користь позивача вартості частини нерухомого майна, пропорційно частки в статутному фонді, не виплаченої при виключенні позивача зі складу учасників кооперативного підприємства «Послуга». Як зазначено у ст. 1.2 Статуту кооперативного підприємства «Послуга», у своїй діяльності воно керується Законом України «Про споживчу кооперацію» та Статутом. При цьому, п. 2 ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» визначено, що основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України
Порядок вибуття юридичної чи фізичної особи зі складу засновників підприємства, порядок розрахунків з такою особою регламентується главою 16 Статуту кооперативного підприємств «Послуга», затвердженого установчими зборами засновників КП «Послуга» 29.04.2003 року та зареєстрованого в Сумській районній державній адміністрації 07.07.2003 року за №260.
Відповідно до п. 16.3 Статуту КП «Послуга» при виході засновника з підприємства йому в тримісячний строк після закінчення звітного періоду (кварталу), в якому було прийняте рішення зборів про виключення з числа засновників, виплачується (повертається) внесок Статутному фонді підприємства та частина прибутку, яка одержана підприємством у звітному році (по день виплати внеску). Виходячи з аналізу наведеного вище положення Статуту КП «Послуга» у відповідача, який є правонаступником КП «Послуга», 01 жовтня 2005 року виникло зобов'язання перед позивачем щодо повернення внесеного ним до статутного фонду майна вартістю 2 025,00 грн.
Щодо виплати позивачеві частини прибутку, одержаної КП «Послуга» та ТОВ «Послуга-С» у 2005 році, суд вважає , що розмір такої виплати повинен бути пропорційним виконанню позивачем свого обов'язку щодо сплати внесків до статутного фонду, що ґрунтується на положеннях п. 6 ст. 6 Закону України «Про споживчу кооперацію» та п. 4.5 Статуту КП «Послуга», відповідно до яких засновники несуть відповідальність по зобов'язанням підприємства в межах їх внесків до Статутного фонду. Аналогічно і підприємство має зобов'язання перед засновником в межах внесеного ним внеску.
З урахуванням розміру Статутного фонду КП «Послуга», який становить 77 000,00 грн., фактично сплачена позивачем частка вартістю 2 025,00 грн. складає 2,63%. відповідно до звіту про фінансові результати за 2005 рік чистий прибуток підприємства у звітному році склав 21 000,00 грн. Таким чином, позивач має право на отримання 2,63% від чистого прибутку підприємства за 2005 рік, що становить 552,27 грн.
Щодо тверджень позивача про те, що продаж нерухомого майна, здійснений відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2006 року негативно впливає на розмір належної йому частки, то такі твердження не є обґрунтованими, оскільки продаж майна здійснено поза межами того періоду, частина прибутку за який належить до виплати позивачеві.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України у випадку якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо виплати Сумській районній спілці споживчих товариств вартості частини нерухомого майна товариства або виділення його в натурі, пропорційно частині у статутному фонді, тобто невизначено строк повернення спірного нерухомого майна товариства або виділення його в натурі, тому вимоги позивача в цій частині необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача в іншій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки було розподілення частки у статутному фонді кооперативного підприємства “Послуга” в зв’язку з виключенням Сумської райспоживспілки, а не розподіл майна позивача, що не суперечить чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
СУДДЯ М. С. ЛУЩИК
Повний текст рішення підписано 26.09.2006 року