Справа № 2-352/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011року Солом'янський  районний суд м. Києва

в складі головуючого судді                   - Букіної О.М.

при секретарі                                          - Дімаковій Г.О., Возному М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»про стягнення страхового відшкодування,  -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 8 015, 84 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що 2 жовтня 2006 року між ним та ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», правонаступником якого є відповідач, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-0596. Предметом вказаного Договору було страхування транспортного засобу марки «Тойота»державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до вказаного Договору одним із страхових випадків (ризиків) є протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

31 січня 2007 року транспортний засіб Позивача було пошкоджено в результаті протиправних дій третіх осіб. Тому, відповідно до умов укладеного Договору позивач  в 3-х денний термін звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та додав до неї документи.

28 квітня 2009 року ТОВ «Автосаміт ЛТД»була оформлена калькуляція на ремонт автомобіля № С-00009073, згідно якої вартість ремонтних робіт становила 14 749,75 грн. разом із ПДВ.

В свою чергу представниками відповідача було також складено ремонтну калькуляцію № 5323 від 17 червня 2009 року, згідно якої сума страхового відшкодування становить 5 641,15 грн.

На підставі вказаної калькуляції ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»було проведено виплату страхового відшкодування, яка склала 4 485,53 грн.

12 лютого 2010 року позивач після отримання відповіді з Національного банку України направив прохання до ТОВ «Автосаміт ДТД»про перерахунок витрат на проведення ремонтних робіт з урахуванням курсу Національного банку України станом на 10 лютого 2007 року.

Згідно калькуляції на ремонт автомобіля Позивача станом на 10 лютого 2007 року вартість ремонтних робіт автомобіля Позивача становить 12 500,61 грн.

На підставі вказаної калькуляції з урахуванням розміру франшизи –1 133,34 грн. та  виплаченої суми страхового відшкодування, позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 6 641,36 грн.

Крім того, позивач вважає, що відповідач несвоєчасно здійснив виплату страхового відшкодування, а тому вважає,що останній повинен нести майнову відповідальність шляхом сплати пені, передбаченої умовами Договору, у розмірі 696,52 грн., інфляції у розмірі 7531,31 грн. та 3-хвідсотків річних у розмірі –146,64 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути страхове відшкодування в розмірі 6641, 36 грн., пеню у розмірі 123 529,30 грн., інфляційні збитки у розмірі 7 571,15 та 3 % річних від простроченої суми  у розмірі –338,44 грн.

Позивач та його представник позовні вимоги в судовому засіданні підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила у позові відмовити повністю з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, оцінивши зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування –це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

2 жовтня 2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», правонаступником якого є відповідач та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-0596, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота»державний № НОМЕР_1.

Договір страхування укладався на підставі Ліцензії серії АБ № 100299 від 31.08.2005 р., серії АА № 520083 від 24.07.2003 р., відповідно до Закону України «Про страхування»та Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) від 16.08.2005 р. (далі –Правила страхування) та був підписаний Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З умовами Договору страхування та Правилами страхування Позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис у Договорі.

Відповідно до п.п. 3.1.5.2 Договору одним із страхових випадків (ризиків) є протиправні дії третіх осіб (ПДТО).

01 лютого 2007 року до ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»звернувся ОСОБА_1 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначив, що 31 січня 2007 року в м. Києві по вул. Рейтарська, 19 б залишив автомобіль припаркованим, коли повернувся побачив пошкодження. У вказаній заяві останній зазначив наступні пошкодження: подряпини автомобіля з обох сторін лівого переднього крила, ліва передня, задні двері, заднє ліве крило, праві передні двері.

До вказаної заяви Позивач надав відповідачу документи, серед яких постанова Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 3 лютого 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи.

З вказаної постанови вбачається, що 31.01.2007 року ОСОБА_1 припаркував власний автомобіль по вул. Рейтарській біля будинку № 19-Б в м. Києві, а сам пішов на роботу. Повернувшись до автомобіль приблизно о 21 год. 00 хв. виявив у нього пошкодження у вигляді трьох подряпин.

Крім того, при зверненні до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, представником відповідача ОСОБА_2 було здійснено огляд транспортного засобу позивача, про що було складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 01.02.2007 року.

Згідно вказаного акту огляду вбачається, що транспортний засіб позивача має наступні пошкодження: двері передні праві, боковина, розширювач крила, двері передні ліві, крило переднє ліве. Вказаний акт було підписано обома сторонами. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду  у позивача не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка спеціаліст відділу аварійних комісарів ОСОБА_2 підтвердив  акт огляду пошкоджень транспортного засобу позивача від 01.02.2007 року та надав вичерпні та обґрунтовані відповіді щодо порядку огляду та визначення пошкоджень  транспортного засобу позивача на підставі яких було здійснено страхове відшкодування. Також пояснив, що позивач був присутній при огляді транспортного засобу, жодних зауважень щодо проведеного огляду не висловлював. Підтвердив, що на дату огляду автомобіля позивача пошкоджень задньої лівої двері виявлено не було.

Оцінюючи покази даного свідка суд приймає їх до уваги та вважає такими, що узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

28 квітня 2009 року позивачем було надано відповідачу калькуляцію на ремонт автомобіля № С-00009073, складену ТОВ «Автосаміт ЛТД», згідно якої вартість ремонтних робіт станом на 28 квітня 2009 року, становила 14 749,75 грн. разом із ПДВ.

Однак, відповідно до п.9.2 п. 9 Договору вартість відновлювального ремонту розраховується виходячи з цін на деталі, вузли, агрегати, тощо матеріали, що діяли на день страхового випадку.

Відповідно до п.5.3.4 Договору страховик має право залучати до оцінки розміру збитків, завданих страхувальнику, незалежним експертів та визначати розмір страхового відшкодування виходячи з розміру збитків, визначених страховиком або актом/висновком незалежної експертизи, замовленого страховиком або самостійно розраховувати розмір матеріального збитку на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення Аудатекс.

 17 червня 2009 року ЗАТ «Страхова компанія Українська страхова група»було самостійно розраховано суму страхового відшкодування на підставі програмного забезпечення Аудатекс, про що складено калькуляцію № 5323 від 17 червня 2009 року.

 18 червня 2009 року ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі калькуляції № 5323 від 17 червня 2009 року було складено страховий акт № 28793Т та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вказаних документів ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 4 485 (чотири тисячі чотириста вісімдесят п’ять) гривень 53 копійки, за вирахуванням франшизи, передбаченої п.3.1.9.2 Договору.

Аналізуючи калькуляцію на ремонт автомобіля № С-00009073, складену ТОВ «Автосаміт ЛТД»та калькуляцію на ремонт автомобіля № С-0029473 від 10 лютого 2007 року, надану позивачем у лютому 2010 року, суд приходить до висновку, що вказані докази не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, акту огляду транспортного засобу, вказані калькуляції складені станом не на день настання страхового випадку, що суперечить умовам укладеного Договору.

Крім того, в наданих позивачем калькуляціях містять позиції (види ремонтних робіт та пошкоджень), які не були отримані вказаним транспортним засобом під час настання страхового випадку 31 січня 2007 року, що підтверджується актом огляду від 01.02.2007 року .

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що автомобіль позивача також мав пошкодження лівої задньої двері , проте надати докази в підтвердження того, що дані пошкодження були спричинені внаслідок  страхової події, яка відбулася 31.01.2007 року не зміг.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказів , які б спростовували акт огляду транспортного засобу та як наслідок розмір виплаченого відповідачем страхового відшкодування позивачем не надано.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем виплачено страхове відшкодування на користь позивача в повному обсязі відповідно до умов договору страхування, а тому приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 6 641, 36 грн..

Щодо позовних вимог позивача про  стягнення з відповідача пені у розмірі 123 529,30 грн., суд також не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 13.1.5 Договору добровільного страхування підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є ненадання Страховику документів, що підтверджують факт настання Страхового випадку та розмір збитків, відповідно до Розділу 9.10 та 11 цього Договору.

Згідно п. 13.1.10.4 Договору добровільного страхування підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання або неналежне виконання Страхувальником (Користувачем) своїх обов’язків обумовлених цим Договором та правилами страхування, якщо він не доведе, що виконання ( або неналежне виконання) було неможливим внаслідок непереборної сили.

Враховуючи, що позивач після настання страхового випадку звернувся до відповідача з відповідною заявою, проте на порушення вище наведених пунктів договору не надав доказів на підтвердження розміру понесених ним збитків на час звернення до відповідача, а надав їх лише 04.06.2009 року, після чого відповідачем належним чином було проведено виплату страхового відшкодування. За таких обставин,  суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання умов договору, оскільки у діях відповідача відсутня вина з його боку.

Суд вважає, що здійснення виплати страхового відшкодування в червні 2009 року, а не одразу після настання страхового випадку було обумовлено неналежним виконання позивачем зі свого боку умов договору страхування, а тому відповідач не мав змоги виконати свої зобов’язання.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували неможливість надання ним розрахунку понесених ним збитків відповідачу одразу після настання страхового випадку.

Враховуючи вище наведене суд не вбачає підстав для задоволення позову з заявлених позивачем підстав.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування та пені,  суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення індексу інфляції та 3 % річних відповідно до ст.. 625 ЦК України, оскільки вважає, що відповідачем не було порушено умов договору страхування.

Крім того суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в цій частині позовних вимог також з тих підстав , що умовами договору страхування та законом, що регулює спірні правовідносини стягнення індексу інфляції та 3 % річних не передбачено.

Керуючись ст.ст.  549, 614, 625, 638, 992 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування», ст.ст. 10-11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, відмовити.

Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя: