Справа № 2-2999/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Дев’ята київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції м. Києва, про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Дев’ята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві спільної власності, та на автомобіль ГАЗ 24 «Волга», реєстраційний номер НОМЕР_3.

Спадкоємцями померлого є позивач та відповідач, тобто його син та дружина.

Позивач в порядку ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину, подавши у липні 2010 року відповідну заяву до Дев’ятої київської державної нотаріальної контори.

03.02.2011 нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно. Надати їх нотаріусу позивач не мав можливості, оскільки оригінали правовстановлюючих документів знаходяться у відповідача, яка їх нотаріусу не надає, сама не з’являється, чим перешкоджає реалізації права позивача на отримання спадщини.

У зв’язку з цим позивач звернувся до суду і просить визнати за ним право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та на Ѕ частини автомобіля ГАЗ 24 «Волга», реєстраційний номер НОМЕР_3, в порядку спадкування після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд ухвалою від 30.03.2011 за згодою позивача залучив до участі у справі третьою особою Головне управління юстиції у м. Києві.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача визнала позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Треті особи до суду не з’явилися, однак при вирішенні спору поклалися на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 06.06.2010, актовий запис № 10003 (а.с. 12).

Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, що належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житла Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації 14.04.2006 (а.с. 81), та автомобіль ГАЗ 24 «Волга», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_4, що належав йому на підставі технічного паспорту серії НОМЕР_5 (а.с. 51).

Померлий ОСОБА_3 був батьком позивача та чоловіком відповідача (а.с. 10,11).

За життя ним заповіту складено не було, тому сторони відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями за законом першої черги.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що сторони у межах встановленого законом строку прийняли спадщину шляхом подання відповідної заяви до Дев’ятої київської державної нотаріальної контори, якою заведено спадкову справу № 639 (а.с. 42-68).

Встановлено, що державний нотаріус не має можливості видати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину, так як у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, які знаходяться у другого спадкоємця і яка не надає їх нотаріусу (а.с. 7).

У судому засіданні представник відповідача визнала право позивача на частину спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на Ѕ частини спадкового майна.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1261, 1267-1270 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини автомобіля ГАЗ 24 «Волга», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_4, в порядку спадкування після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: