Справа № 2-3638/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                          - Букіної О.М.

при секретарі                                    - Возному М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось через різницю в поглядах на життя, у зв’язку з цим між ними постійно виникали непорозуміння з різного приводу, які привели до взаємного відчуження.

Позивачка зазначає, що з травня 2010 року вони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  Тому вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнавав у повному обсязі,проте зазначив, що розірвання шлюбу можливо після вирішення питання про поділ майна.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони зареєстрували шлюб 18.11.1995 року. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З травня 2010 року сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Встановлено, що між сторонами є непорозуміння щодо вирішення питання про поділ майна. З пояснень відповідача встановлено, що останній має намір подати відповідний позов, проте дана обставина не впливає на вирішення питання про розірвання шлюбу, оскільки сторони підтвердили в суді, що збереження шлюбу є неможливим внаслідок втрати почуття кохання один до одного.

Діти після розірвання шлюбу залишаються проживати з матір’ю.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що шлюб сторін існує лише формально, їх сім’я  розпалась і не може бути поновлена.

За таких обставин подальше спільне проживання сторін і збереження сім’ї неможливе, шлюб сторін слід розірвати.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований Павлівською сільською Радою Жашківського району Черкаської області, актовий запис № 11 від 18 листопада 1995 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито в розмірі 8,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 грн., а всього 38, 50 грн.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя: