Справа № 1- 621  2011 р.                                                                                                                                                 

                                                        В  И  Р  О  К   

                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   12 травня 2011  року                          Солом»янський  районний  суд м. Києва

   в складі головючого  судді-                А.М. ПЕДЕНКО

   при  секретарі -                                    К.М.  Ігнатушиній

   з  участю   прокурора-                         О.О. Дяченко                      

   розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в залі  суду в м. Києві  справу  по    обвинуваченню                     

                                       ОСОБА_3 ,

                                       ІНФОРМАЦІЯ_1 ,    уродженця    с. Шоркаси ,

                                       Морнауцького району ,   Чувашія,  чуваша ,   

                                       громадянина  України ,  освіта середня,

                                       не одруженого ,не працюючого, проживаючого

                                       АДРЕСА_1 , не  судимого ,

   у  вчиненні   злочинів  ,передбачених   ст. 27 ч. 5 ,   358 ч. 1  ,  358 ч. 3 КК  України,

                                               в   с   т   а  н   о  в   и  в   :

   Підсудний  вчинив   злочин  при наступних  обставинах.

   Приблизно  в  лютому  2005 року  підсудний  ОСОБА_3 знаходячись  біля станції  метро «Лісна», розташованому  по  Броварському  проспекту  в м. Києві   зустрівся  з невстановленою слідством  особою  та  домовився  про спільну   підробку  посвідчення  учасника  війни  на ім»я ОСОБА_4  ,з  метою подальшого використання  як документа ,що надає право  безкоштовного проїзду  в громадському транспорті.

    Реалізуючи  задумане , ОСОБА_3  в лютому 2005 року , являючись пособником  в підробці посвідчення    передав свою  особисту   фотокартку  ,необхідну  для підробки посвідчення невстановленій слідством особі.

   Через деякий час невстановленна слідством особа  в лютому 2005 року  з метою виконання  підробки  посвідчення учасника війни на ім»я ОСОБА_4  вклеїла фотокартку   ОСОБА_3  та   домалювала  фрагмент  відбитку   круглої  печатки на фотографії , таким чином підробивши  посвідчення .  Після чого невстановлена слідством особа   передала  його   підсудному , який  в подальшому використовував його як документ  що надає право безкоштовного проїзду  в громадському транспорті.

    Крім  того , 04.03.2005 року   приблизно о 14.30. ОСОБА_3 ,знаходячись в трамваї  маршруту  №3 , який рухався по вул. Борщагівській  в м. Києві , на  зупинці «вул.Польова»  на вимогу контролерів надати  проїздні документи ,надав  вишевказане підроблене  посвідчення  учасника війни  на  ім»я ОСОБА_4 як документ , що надає право  безкоштовного проїзду в громадському транспорті , після чого був  затриманий  контролерами і  супроводжуваний  до  опорного пункту міліції.

    Згідно  висновку   технічної   експертизи № 268 від 03.09.2005 р. фотокартка в посвідченні    переклеєна  , фрагмент  відбитку  круглої  печатки на фотографії  домальовано.

     Відповідно до довідки  управління праці  та соціального  захисту населення Шепетівської райдержадміністрації  Хмельницької  області  ,посвідчення  учасника війни № НОМЕР_1  видавалось ОСОБА_4  

    Допитаний  в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  повністю визнав свою вину  і   фактичні  обставини  справи   ним не  оспорювались.

    Згідно ст. 299 ч. 3 КПК  України суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного.  

     Таким чином , суд приходить  до висновку про винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні  умисних дій ,що  виразились  у  використанні завідомо підробленного документу .

    Суд кваліфікує дії  підсудного  за ст. 358  ч. 3 КК України.

     Крім того ,суд вважає підсудного ОСОБА_3  винним  у вчиненні  умисних дій, які виразились     в пособництві   в підробці посвідчення  , яке видається  установою і яке надає права або звільняє від обов»язків з метою використання його самим  підроблювачем  так  і  іншою особою.

      Його  дії  суд  кваліфікує  за ст. 27 ч.5  , 358 ч. 1 КК України.

      Призначаючи підсудному  покарання  ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого-відповідно до ст. 12 КК України  злочини є  невеликої тяжкості , його особу  і вважає, що він заслуговує на покарання  у виді   обмеження волі.

      Однак, враховуючи пом»якшуючі  його покарання обставини  -  розкаяння  в скоєнному, те,що раніше до кримінальної відповідальності підсудний не притягувався, суд вважає  що він може  бути виправлений без ізоляції  від суспільства  і тому  у відповідності до ст. 75 КК  України   звільняє  останнього від відбуття покарання  з випробуванням  на певний термін.

     Обтяжуючих його покарання  обставин судом не встановлено.

                                Керуючись  ст.ст. 323 , 324  КПК  України ,суд-

                                                   з   а   с   у   д   и   в   :

ОСОБА_3     визнати   винним  за ст. ст. 27 ч. 5 ,  358 ч. 1,  358 ч. 3  КК  України  і призначити  йому   покарання :

-за ст.27 ч. 5 ,  358 ч.1 КК України  -  у виді   обмеження волі  строком на 1 рік 6 місяців;

- за ст. 358 ч. 3 КК України  - у виді  обмеження волі  строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України  шляхом  поглинення  менш суворого покарання більш суворим    остаточне  призначити  покарання  у виді  1 року 6 місяців обмеження волі.

Згідно зі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_3, від відбуття покарання  з випробуванням-іспитовим строком на 1 рік.

У відповідності  до ст. 76 КК України зобов»язати засудженого не виїжджати за межі  України  на постійне  місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції  ,повідомляти про зміну   місця проживання та  роботи , періодично з»являтись на реєстрацію  в ці органи.

Міру  запобіжного  заходу засудженому  залишити до набрання вироком чинності- підписку про невиїзд з постійного  місця  проживання.

Речові   докази-  залишити  на зберігання в матеріалах  справи.(а.с 38).

Стягнути із  ОСОБА_3  на користь  НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві-     1765 гривень 15 коп . витрат на проведення технічної експертизи.   (а.с.33).  

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва   через районний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення.                                                                                     СУДДЯ :  

                                                                                          Справа № 1- 621  2011 р.                                                                                                                                                 

                                                        В  И  Р  О  К   

                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   12 травня 2011  року                          Солом»янський  районний  суд м. Києва

   в складі головючого  судді-                А.М. ПЕДЕНКО

   при  секретарі -                                    К.М.  Ігнатушиній

   з  участю   прокурора-                         О.О. Дяченко                      

   розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в залі  суду в м. Києві  справу  по    обвинуваченню                     

                                       ОСОБА_3 ,

                                       ІНФОРМАЦІЯ_1 ,    уродженця    с. Шоркаси ,

                                       Морнауцького району ,   Чувашія,  чуваша ,   

                                       громадянина  України ,  освіта середня,

                                       не одруженого ,не працюючого, проживаючого

                                       АДРЕСА_1 , не  судимого ,

   у  вчиненні   злочинів  ,передбачених   ст. 27 ч. 5 ,   358 ч. 1  ,  358 ч. 3 КК  України,

                                               в   с   т   а  н   о  в   и  в   :

   Підсудний  вчинив   злочин  при наступних  обставинах.

   Приблизно  в  лютому  2005 року  підсудний  ОСОБА_3 знаходячись  біля станції  метро «Лісна», розташованому  по  Броварському  проспекту  в м. Києві   зустрівся  з невстановленою слідством  особою  та  домовився  про спільну   підробку  посвідчення  учасника  війни  на ім»я ОСОБА_4  ,з  метою подальшого використання  як документа ,що надає право  безкоштовного проїзду  в громадському транспорті.

    Реалізуючи  задумане , ОСОБА_3  в лютому 2005 року , являючись пособником  в підробці посвідчення    передав свою  особисту   фотокартку  ,необхідну  для підробки посвідчення невстановленій слідством особі.

   Через деякий час невстановленна слідством особа  в лютому 2005 року  з метою виконання  підробки  посвідчення учасника війни на ім»я ОСОБА_4  вклеїла фотокартку   ОСОБА_3  та   домалювала  фрагмент  відбитку   круглої  печатки на фотографії , таким чином підробивши  посвідчення .  Після чого невстановлена слідством особа   передала  його   підсудному , який  в подальшому використовував його як документ  що надає право безкоштовного проїзду  в громадському транспорті.

    Крім  того , 04.03.2005 року   приблизно о 14.30. ОСОБА_3 ,знаходячись в трамваї  маршруту  №3 , який рухався по вул. Борщагівській  в м. Києві , на  зупинці «вул.Польова»  на вимогу контролерів надати  проїздні документи ,надав  вишевказане підроблене  посвідчення  учасника війни  на  ім»я ОСОБА_4 як документ , що надає право  безкоштовного проїзду в громадському транспорті , після чого був  затриманий  контролерами і  супроводжуваний  до  опорного пункту міліції.

    Згідно  висновку   технічної   експертизи № 268 від 03.09.2005 р. фотокартка в посвідченні    переклеєна  , фрагмент  відбитку  круглої  печатки на фотографії  домальовано.

     Відповідно до довідки  управління праці  та соціального  захисту населення Шепетівської райдержадміністрації  Хмельницької  області  ,посвідчення  учасника війни № НОМЕР_1  видавалось ОСОБА_4  

    Допитаний  в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  повністю визнав свою вину  і   фактичні  обставини  справи   ним не  оспорювались.

    Згідно ст. 299 ч. 3 КПК  України суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного.  

     Таким чином , суд приходить  до висновку про винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні  умисних дій ,що  виразились  у  використанні завідомо підробленного документу .

    Суд кваліфікує дії  підсудного  за ст. 358  ч. 3 КК України.

     Крім того ,суд вважає підсудного ОСОБА_3  винним  у вчиненні  умисних дій, які виразились     в пособництві   в підробці посвідчення  , яке видається  установою і яке надає права або звільняє від обов»язків з метою використання його самим  підроблювачем  так  і  іншою особою.

      Його  дії  суд  кваліфікує  за ст. 27 ч.5  , 358 ч. 1 КК України.

      Призначаючи підсудному  покарання  ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого-відповідно до ст. 12 КК України  злочини є  невеликої тяжкості , його особу  і вважає, що він заслуговує на покарання  у виді   обмеження волі.

      Однак, враховуючи пом»якшуючі  його покарання обставини  -  розкаяння  в скоєнному, те,що раніше до кримінальної відповідальності підсудний не притягувався, суд вважає  що він може  бути виправлений без ізоляції  від суспільства  і тому  у відповідності до ст. 75 КК  України   звільняє  останнього від відбуття покарання  з випробуванням  на певний термін.

     Обтяжуючих його покарання  обставин судом не встановлено.

                                Керуючись  ст.ст. 323 , 324  КПК  України ,суд-

                                                   з   а   с   у   д   и   в   :

ОСОБА_3     визнати   винним  за ст. ст. 27 ч. 5 ,  358 ч. 1,  358 ч. 3  КК  України  і призначити  йому   покарання :

-за ст.27 ч. 5 ,  358 ч.1 КК України  -  у виді   обмеження волі  строком на 1 рік 6 місяців;

- за ст. 358 ч. 3 КК України  - у виді  обмеження волі  строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України  шляхом  поглинення  менш суворого покарання більш суворим    остаточне  призначити  покарання  у виді  1 року 6 місяців обмеження волі.

Згідно зі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_3, від відбуття покарання  з випробуванням-іспитовим строком на 1 рік.

У відповідності  до ст. 76 КК України зобов»язати засудженого не виїжджати за межі  України  на постійне  місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції  ,повідомляти про зміну   місця проживання та  роботи , періодично з»являтись на реєстрацію  в ці органи.

Міру  запобіжного  заходу засудженому  залишити до набрання вироком чинності- підписку про невиїзд з постійного  місця  проживання.

Речові   докази-  залишити  на зберігання в матеріалах  справи.(а.с 38).

Стягнути із  ОСОБА_3  на користь  НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві-     1765 гривень 15 коп . витрат на проведення технічної експертизи.   (а.с.33).  

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва   через районний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення.                                                                                     СУДДЯ :