Справа № 1-215/11

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 року                                             Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                                                                                                    Ясельського А.М.,

при секретарі                                                                                                               Годинській К.Л.,

з участю прокурора                                               Амельченко В.В., Заріцької О.А., Безрука А.М.,   

адвоката                                                                                                                         ОСОБА_1,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

                                                                             ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Малополовецьке

                                                                             Фастівського району Київської області,

                                                                             українця, громадянина України, освіта середня,

                                                                             не одруженого, не працюючого, зареєстрованого

                                                                             та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

-          18.06.1985 року Подільським районним судом

м. Києва по ст. 140 ч.3 КК України (в редакції

1960 року) до 2 років позбавлення волі з

конфіскацією майна;

-          26.11.1985 року Фастівським районним судом

Київської області по ст. 206 ч.2, 43 КК України

(в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі;

-          31.05.1991 року Фастівським районним судом

Київської області по ст. 142 ч.3 КК України (в

редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення

волі;

-          19.04.1996 року Подільським районним судом

м. Києва по ст. 140 ч.2 КК України (в редакції 1960

року) до 1 року позбавлення волі з конфіскацією

майна;

-          17.03.1997 року Подільським районним судом

м. Києва по ст. 206 ч.3 КК України (в редакції 1960

року) до 3 років позбавлення волі;

-          15.03.2001 року Печерським районним судом

м. Києва по ст.ст. 81 ч.2, 17, 81 ч.2, 42 КК України

(в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі

з конфіскацією майна;

-          24.10.2006 року Святошинським районним

судом м. Києва по ст. 187 ч.1 КК України до 3

років позбавлення волі; -

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 395 КК України,          

                                                       В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

ОСОБА_2, будучи раніше 24.10.2006 року, засудженим Святошинським районним судом м. Києва по ст. 187 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, відбував покарання в Бучанській ВК № 85 Київської області, звідки 26.06.2009 року був  звільнений по відбуттю строку покарання.

          Звільнившись з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, систематично порушував громадський порядок та правила співжиття, тому 13.01.2010 року працівники ВДІМ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві звернулись з поданням до Святошинського районного суду м. Києва про встановлення адміністративного нагляду відносно нього.

                  Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2010 року відносно ОСОБА_2 на підставі ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі»встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік та ОСОБА_2 зобов’язаний прибути і зареєструватись у Святошинське РУ ГУМВС України в м. Києві.

                 Після цього, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку став на облік у ВДІМ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, де він письмово був попереджений про встановлення відносно нього наступних обмежень:

-          заборона виїзду за межі м. Києва по особистих та службових питаннях без дозволу на те керівництва Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві;

-          заборона виходу з квартири АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 години до 04 годин наступного дня, щоденно;

-          з’являтися на реєстрацію в Святошинське РУ ГУМВС України в м. Києві за адресою - м. Київ, проспект Перемоги,109 каб№205 до старшого інспектора відділу 1,2,3 та 4 середи кожного місяця в період часу з 16 годин до 18 годин,

які він письмово зобов’язався дотримуватись і одночасно був попереджений про кримінальну відповідальність у випадку самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.                 

                Однак, ОСОБА_2, перебуваючи під адміністративним наглядом, з метою ухилення від адміністративного нагляду, в період з початку червня 2010 року без дозволу керівництва Святошинського РУ м. Києва умисно, самовільно залишив місце проживання –квартиру АДРЕСА_1, чим порушив правила адміністративного нагляду.

           При перевірці працівниками міліції місця проживання ОСОБА_2 13.06.2010 року о 21 годині; 14.06.2010 року о 21 годині та 15.06.2010 року в 20 годин 30 хвилин, було встановлено, що останній був відсутній без поважних причин, про що були складені відповідні рапорти і акти перевірок дільничними інспекторами міліції про відсутність піднаглядного.     

                 Крім цього, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 23.10.2010 року приблизно в 16 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля будинку № 62-Б по вул. Зодчих в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_3, який, також знаходячись біля вказаного будинку, рахував свої гроші. В цей  час ОСОБА_2 вирішив заволодіти чужим майном, яке належить громадянину ОСОБА_3, а саме його грошима.     

                  Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, підійшов до громадянина ОСОБА_3 і, діставши зі свого поліетиленового кулька ніж та утримуючи його в правій руці, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, приставив даний ніж до грудей громадянина ОСОБА_3, і потребував пройти з ним. Сприймаючи погрозу ОСОБА_2 як реальну загрозу своєму життю і здоров’ю, громадянин ОСОБА_3 не став чинити опору. Зайшов за припаркований біля будинку № 62-Б по вул. Зодчих в м. Києві невстановлений слідством автомобіль, ОСОБА_2, утримуючи в правій руці ніж, приставив його до шиї громадянина ОСОБА_3 і з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я, став оглядати вміст кишень його одягу. Сприймаючи дії ОСОБА_2 як реальну загрозу своєму життю і здоров’ю, громадянин ОСОБА_3 не став чинити опору ОСОБА_2. Виявивши в лівій кишені штанів громадянина ОСОБА_3 гроші в сумі 7 грн. 50 коп., ОСОБА_2 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення заволодів даними грошима, після чого з місця скоєння злочину втік.            

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України не визнав, а за ст.. 395 КК України визнав повністю та суду показав, що  23.10.2010 року ввечері  відпочивав в кафе на ринку, що по вул. Тулузи в м. Києві. Був в стані алкогольного сп’яніння. Коли  виходив з кафе на вулицю покурити, до нього підійшли працівники міліції і запитали, чи був він півгодини тому на вул. Зодчих, 62-Б. Відповів, що взагалі там сьогодні не був, і останні пішли далі. Коли він повертався з кафе і йшов по вул. Тулузи, його зустріли двоє дільничних інспекторів, одним з яких був ОСОБА_4, які сказали йому йти за ними у відділення. Коли  сидів в коридорі відділення, то ОСОБА_4 завів якогось чоловіка, як йому стало пізніше відомо, що то був потерпілий ОСОБА_3 показав на нього та спитав, чи це він. Чоловік відповів, що це не він. Потім ДІМ ОСОБА_4 завів цього чоловіка до себе в кабінет поговорити, після чого чоловік  вказав на нього і сказав, що саме він на нього напав.

Раніше, коли він тільки звільнився з місць позбавлення волі після відбуття покарання, ДІМ ОСОБА_4 встановив відносно нього адміністративний нагляд. Будучи під адміністративним наглядом  порушував  його  і в зазначені дні дійсно не був вдома.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 395 КК України не визнав, однак його вина в повному обсязі підтверджується:

-показаннями потерпілого ОСОБА_3, який під час судового слідства суду показав, що 23.10.2010 року приблизно о 16 годині, коли він повертався з кафе, де вжив трохи горілки, та проходив поряд з будинком № 62-Б по вул. Зодчих в м. Києві, він почав на ходу перераховувати здачу, яку отримав в кафе. Він відрахував рівно 7 гривень 50 копійок на проїзд до місця мого проживання в с. Саверці Попільннського району Житомирської обл., та поклав їх до задньої лівої кишені штанів. В цей момент до нього несподівано підбіг незнайомий чоловік, який приставив йому до грудей ніж та наказав не рухатися. Потім нападник почав обшукувати кишені його одягу, звідки витягнув 7 гривень 50 копійок. Після цього нападник побіг вздовж будинку № 62-Б по вул. Зодчих в м. Києві. Він одразу дістав з кишені свій мобільний телефон та викликав працівників міліції, повідомивши їм особливі прикмети нападника. Після прибуття працівників міліції він разом з останніми обслідував прилеглу територію на їхньому автомобілі. Потім його було доставлено до дільничного пункту міліції,  розташованого по бульв. Р. Роллана, 11-А в м. Києві, де в кабінеті ДІМ пред’явили для впізнання особу, яку було затримано по наданим ним прикметам. В тому чоловіку він точно впізнав свого нападника, про що сказав працівникам міліції;

-показаннями свідка ОСОБА_5, який під час судового слідства суду показав, що восени 2010 року був запрошений працівниками міліції Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин злочину біля будинку № 62-Б по вул. Зодчих в м. Києві, на що він погодився. Затриманий сам показував місце, де стався злочин, а працівниками міліції велась фотозйомка відтворення. Також затриманий розповідав про обставини скоєння ним злочину, а працівники міліції вносили все до протоколу. По закінченню відтворення він та ще один понятий прочитали та підписали даний протокол;

-показаннями свідка ОСОБА_6, який під час судового слідства суду показав, що в листопаді 2010 року був запрошений працівниками міліції Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин злочину біля будинку № 62-Б по вул. Зодчих в м. Києві, на що він погодився. До даного будинку привезли ОСОБА_2, останній сам показував місце, де стався злочин, а працівниками міліції велась фотозйомка відтворення. По закінченню відтворення він та ще один понятий прочитали та підписали  протокол відтворення;

-аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7, які були оголошені  під час судового слідства( а.с. 46)

-показаннями свідка ОСОБА_4, який під час судового слідства суду показав, що восени 2010 року, він перебував на роботі, коли до їх відділку, де він працює дільничним інспектором привели підсудного ОСОБА_2, який був затриманий працівниками міліції по прикметам, які повідомив потерпілий, який звернуся до міліції із заявою про скоєння на нього нападу з метою пограбування. Потерпілий, який знаходився у відділку, впізнав в підсудному свого нападника та розказав, що той напав на нього і вкрав гроші в сумі 7 гривень 50 копійок. ОСОБА_2 і потерпілий були в стані алкогольного сп’яніння на момент затримання підсудного. Спочатку ОСОБА_2 заперечував свою  причетність до скоєного злочину, але через деякий час, коли потерпілий його впізнав, він визнав свою вину.  

-показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства суду показав, що  восени 2010 року під час відпрацювання території Святошинського району м. Києва він почув по радіостанції повідомлення про злочин, що стався по вул. Зодчих, 62-Б в м. Києві. Після цього був затриманий підсудний ОСОБА_2 по прикметам, які повідомив потерпілий. Потім ОСОБА_2 був доставлений до відділку міліції по бульв. Р.Ролана, 11-А, де потерпілий вказав на підсудного як на особу, яка на нього напала;

-актом перевірки особи, яка перебуває під адміністративним наглядом від 13.06.2010 року згідно якого ОСОБА_2 за місцем мешкання 13.06.2010 року відсутній (а.с. 67);    

-актом перевірки особи, яка перебуває під адміністративним наглядом від 14.06.2010 року згідно якого ОСОБА_2 за місцем мешкання 14.06.2010 року відсутній (а.с. 69);

             -актом перевірки особи, яка перебуває під адміністративним наглядом від 15.06.2010 року згідно якого ОСОБА_2 за місцем мешкання 13.06.2010 року відсутній (а.с. 71);

-протоколом очної ставки від 24.10.2010 року проведеної між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2. в ході якої потерпілий ОСОБА_3 підтвердив свої покази, дані в ході досудового слідства, викриваючи ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину (а.с. 39);

-протоколом відтворення обстановки і обставин події від 24.10.2010 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_2, під час якого останній підтвердив раніше дані ним покази та показав на місцевості як сааме він скоїв даний злочин (а.с. 41).

          Покази потерпілого, дані в ході судового слідства i в ході досудового слідства, свідків   не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянъ підсудним, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Покази підсудного, дані в ході судового слідства в частині не причетності до розбійного нападу на потерпілого  на думку суду, не відповідають дійсності, поскільки спростовуються показами потерпілих, свідків, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, його показами,які він давав на досудовому слідства, які суд відносить до достовірних..

Покази підсудного, які він дав в ході судового слідства, на думку суду, викликані його бажанням пом'якшити, а, при можливості уникнути відповідальності за вчинене і суд розцінює як спосіб його захисту.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінив їx у сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного у вчиненні діянь, встановлених судом.

      Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності,  суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 187 ч.2, 395 КК України вірна, оскільки він будучи особою, щодо якої встановлений адміністративний нагляд, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду та будучи особою, яка раніше вчиняла розбій, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном і заволодів ним.          

          Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу підсудного, що характеризуються позитивно, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.  Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання останнього є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочину. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що підсудному  ОСОБА_2 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.          

          Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 на суму 7 гривень 50 копійок задовольнити в повному обсязі, оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_2 останньому було завдано матеріальної шкоди на зазначену суму.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 395 КК України і призначити покарання:

за ст. 187 ч.2 КК України у виді  7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього  належного йому на праві власності майна;

за ст. 395 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,  засудженому ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього  належного йому на праві власності майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 24 жовтня 2010 року.

          Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_2 7 гривень 50 копійок матеріальної шкоди на користь останнього.          

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: