Справа № 1-407/11

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

22 березня  2011 року                                             Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                                                                                                    Ясельського А.М.,

при секретарі                                                                                                                Годинській К.Л.,

з участю прокурора                                                                                                      Смітюх В.Є.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

                                                                      ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця,

                                                                      громадянина України, освіта повна середня,

                                                                      не одруженого, не працюючого, зареєстрованого

                                                                      та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

                                                                              -22.12.2005 року Шевченківським районним

судом м. Києва по ст. 185 ч.1 КК України до 1

року позбавлення волі з випробуванням,

іспитовим строком на 1 рік;

                                                               - 25.10.2006 року Солом’янським районним

судом м. Києва по ст. 185 ч.2,71 КК України до

2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений

24.04.2009 року з місць позбавлення волі по

відбуттю строку покарання, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2  КК України,          

                                                       В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

          ОСОБА_1 27.12.2010 року, приблизно в 18 годин 25 хвилин, знаходячись в салоні маршрутного таксі № 401, яке рухалось по м. Києву, побачив раніше незнайому йому громадянку ОСОБА_2, яка стояла перед ним в салоні маршрутного таксі та з правої сторони від якої знаходилась її сумка. В цей час ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту «бульвар Ромена Роллана»в м. Києві, вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить громадянці ОСОБА_2 Скориставшись тим, що він стояв позаду громадянки ОСОБА_2, а з присутніх пасажирів маршрутного таксі за ним ніхто не спостерігав, ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, засунув праву руку до сумки, звідки повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить громадянці ОСОБА_2, а саме: трап’яний гаманець, ціною 100 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 140 гривень та не маючи для потерпілої матеріальної цінності 2 пластикові картки на знижки в магазинах «Велика кишеня»та «Континент», а всього майна на загальну суму 240 гривень.

          З викраденим у громадянки ОСОБА_2 чужим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, завдавши потерпілій матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю, в скоєному  розкаявся та підтвердив  вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

          Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності,  суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1  доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 185 ч.2 КК України вірна, оскільки він повторно, таємно викрав чуже майно.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вчинений ним злочини, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому ним злочині. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч.2  КК України  та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 28 грудня 2010 року.

Речові докази: гаманець, 2 пластикові картки та гроші в  сумі 140 гривень, які були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 –залишити в останньої.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: