2-а-1766/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

12.05.0211  року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                  Калініченко Л.С.

при секретарі                           Федоровій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними в частині перерахунку та виплати йому пенсії, як інваліду 3-ї групи –ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС та зобов»язання відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії за період з 14.09.2010 р. в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком для осіб, що втратили працездатність, згідно ч.3 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 08 вересня 1991 року по теперішній час перебуває на обліку в УПФ України в Голосіївському районі м. Києва та одержує пенсію, як інвалід 3-ї групи від захворювання пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також зазначив, що відповідно до Указу Президента України № 847 від 14 липня 1999 року має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 40% посадового окладу: премії у розмірі 33,3% згідно з п.1.1 «Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України»та п.3 Постанови КМ України від 22.05.2000 року №829, а також Указів Президента України № 615\95 від 14.07.1995 року № 923 від 04.10.1996 року, надбавки за безперервну службу у розмірі 90% від всього грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389, надбавки у розмірі 100% передбаченої Указом Президента України №173 від 23.02.2002 року, як учасникам бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком, як інваліду 3-ї групи на 200% мінімальної пенсії за віком.

Позивач звертався  до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва 09.03.2011року  з заявою зробити перерахунок та виплату пенсії, але йому в цьому було відмовлено.

На підставі викладеного, позивач просить визнати дії УПФ України в Голосіївському районі м. Києва при нарахуванні та виплаті як інваліду війни 3-ї групи протиправними та зобов»язати відповідача здійснити підвищення раніше призначеної пенсії на 200% мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни 3-ї групи відповідно по положень частини третьої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»із змінами і доповненнями від 23.11.95 року №458\95-ВР та перерахувати вищевикладене підвищення виходячи із прожиткового мінімуму затвердженого Законом України «Про прожитковий мінімум», згідно ст. 28, 42, 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із змінами і доповненнями від 23.12.2004 року №2291-15 починаючи з 14.09.2010 року враховуючи раніше виплачене підвищення.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Крім того, пояснив, що у зв»язку зі змінами до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з 01.01.2006 р. розмір надбавки до пенсії позивача, як інваліда війни 3-ї групи складає 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, у відповідності до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому нарахування надбавки до пенсії інваліду війни 3-ї групи у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, повинно провадитися і після 01.01.2006 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що ОСОБА_1 дійсно призначена пенсія, як інваліду війни 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак вважає, що не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР в редакції, що була чинна до 2005 року, якою дійсно було передбачено, що інвалідам війни 3-ї групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 200%  мінімальної пенсії за віком.

Законом України № 2939-ІУ від 05.10.2005 року змінена редакція цієї статті і на цей час чинна редакція, згідно якої інвалідам війни 3-ї групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У зв»язку з вказаним вище зауважила, що підвищення до пенсії позивачу нараховано і виплачено в розмірах, встановленим діючим законодавством.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Голосіївському районі м. Києва як інвалід війни 3-ї групи від захворювання пов»язаного з виконанням військового обов»язку при ліквідації наслідків  аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.5) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для ветеранів війни –інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу призначено пенсію, як інваліду війни 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу станом на 01.01.2011р. до основного розміру пенсії призначено підвищення інваліду армії, прирівняного до інваліда ВВВ 3-ї групи в розмірі 225 грн.(750,00 грн. прожиткового мінімуму х 30%).

09.03.2011 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про перерахунок та виплату підвищення до пенсії призначеного відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом від 14.03.2011 № 967/12/К-965 Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії позивачу відмовило.

Закон України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.4 цього Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій,  інваліди війни,  учасники війни.

Пунктом 2 ч.2 ст.7 вказаного Закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, було передбачено що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується: інвалідам І групи –у розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, ІІ групи –350% мінімальної пенсії за віком, ІІІ групи –200% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 3 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 05.10.2005 року № 2939-ІУ, який згідно пункту 1 розділу ІІ набрав чинності 01.01.2006 року, частина 4 ст.13 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладена в такій редакції: «Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інвалідам І групи –у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи –40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи –30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Зазначені вище норми закону змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснювало підвищення пенсії позивачу в рамках Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції від 05.10.2005 року та у відповідності зі ст. 46 Конституції України,  яка передбачає отримання пенсії, яка має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, надбавка до пенсії, як інваліду війни 3-ї групи, яку одержує позивач, відповідає діючому законодавству.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Намагання представника позивача визначити відповідність зазначених змін до Закону нормам Конституції України не може бути прийнято судом. Оскільки відповідно до ст. 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України належить до повноважень Конституційного Суду України.

Разом з тим суд вважає, що посилання позивача на норму закону, яка втратила чинність є необґрунтованим і таким, що суперечить діючому законодавству, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для визнання дій УПФ України в Голосіївському районі м. Києва протиправними, а також зобов»язання здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інваліда війни 3-ї групи з 14.09.2010 року в розмірі 200% від мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст.ст. 19, 46, 147 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції  від 05.10.2005 року, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ст.ст. 9-11, 70, 159-163, 167 КАС України, суд,-

                        ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: