ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуюча по 1-ій інст. Шіляк М.А. Справа № 22-а-2885/07
Господарський суд Івано-Франківської обл. (№ А-8/67) Рядок статзвіту № 23
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2007 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Олендера І.Я. та Кушнерика М.П.,
при секретарі - Петлеваній Н.А.,
з участю осіб, які взяли участь у справі:
прокурора - Ярчака І.С.,
пред-ка позивача - Богославця В.М., довіреність № 20.02.2007р.;
пред-ків відповідача - Дум'як В.О., довіреність № 65138/10-039 від 07.12.2007р.,
Чорного Б.Я., довіреність № 65138/10-039 від 07.12.2007р.,
Кушмелюк Н.М., довіреність № 14654/10-039 від 27.03.2007р.,
Гусак М.М., довіреність № 22404/10-039 від 14.05.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопіль» та Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківськ на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Краснопіль» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ в м.Івано-Франківськ, за участю прокуратури Івано-Франківської області, про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
в с т а н о в и л а:
06.04.2007р. позивач ТзОВ «Краснопіль» звернулося до суду з позовом (а.с.4-9), в якому просить визнати недійсним рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0001292303/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 15200353 грн. 15 коп. у зв'язку із виявленням порушень вимог п.1 ст.3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого за період з 23.06.2004р. по 10.10.2006р. не проведено через реєстратор розрахункових операцій /РРО/ грошові кошти на загальну суму 3039678 грн. 73 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем на виконання вимог закону проводилися розрахункові операції у готівковій формі у сфері торгівлі нафтопродуктами з використанням книг обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки із додержанням встановленого порядку їх ведення, а з 09.10.2006р. - через зареєстрований РРО.
Виходячи із змісту чинного законодавства, обов'язок щодо переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО встановлений для дій органів державної податкової служби України, а не для дій суб'єктів господарювання.
Вказує, що у діяльності товариства не мало місця фактів приховування чи заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів), не встановлено порушення ведення податкового обліку чи заниження податку на прибуток та інших порушень чинного законодавства, при цьому розрахункові операції фіксувалися через використання книги обліку розрахункових операцій і розрахункової книги, із подачею звітності, пов'язаної із застосуванням РРО або використання розрахункових книжок.
Зазначає на те, що ДПІ у м.Івано-Франківську володіла інформацією про розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів позивача, при цьому регулярно отримувала звітність щодо податку на прибуток, а також щомісячну звітність, пов'язану з використанням розрахункових книжок.
Також порушення порядку використання РРО в частині їх застосування після перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій не може слугувати підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п.1 ст.17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою господарського суду від 15.06.2007р. позов ТзОВ «Краснопіль» задоволено частково; рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0001292303/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9965277 грн. (а.с.111-113).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржили сторони.
В своїй апеляційній скарзі ТзОВ «Краснопіль» просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити повністю, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вважає, що судом допущене неправильне застосування положень ст.ст.10, 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2 постанови КМ України № 1336 від 23.08.2000р. «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови КМ України № 121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».
Винесена постанова суперечить вимогам п.1 ч.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», судом не враховані вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства; суд прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість застосування штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на підставі п.8 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також судом першої інстанції не дано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам про неправомірність винесеного податкового рішення (а.с.116-119).
ДПІ у м.Івано-Франківську в поданій апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції про скасування рішення податкового органу в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9965277 грн. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині позову відмовити, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вважає, що судом неправильно застосовано до розглядуваних правовідносин ст.250 ГК України, згідно якої до суб'єкта господарювання санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Вважає, що нормами ГК України встановлюються правові основи господарської діяльності, а тому фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, не складають предмет регулювання цього Кодексу.
За наведених обставин висновок суду про те, що податковим органом штрафні (фінансові) санкції застосовані податковою інспекцією поза межами встановлених строків, є необгрунтовані, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню (а.с.130-132).
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін на підтримання поданих апеляційних скарг, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м.Івано-Франківську 28.03.2007р. було прийнято рішення № 0001292303/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15200353 грн. 15 коп. (а.с.11).
Підставою для прийняття вказаного рішення слугував Акт перевірки № 115/23-3/24681466 від 16.03.2007р. “Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Краснопіль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р.”
Наведеним Актом перевірки зафіксовано перевищення позивачем 23.06.2004р. граничного розміру розрахункових операцій - 200000 грн., через що останній повинен був проводити розрахункові операції через зареєстрований і опломбований РРО з друкуванням відповідних розрахункових документів. Однак, позивач розпочав проведення розрахунків через РРО на АЗС з 10.10.2006р.; обсяг операцій за період 23.06.2004р. - 10.10.2006р., що не проведені через РРО, складає 3039678 грн. 73 коп. (а.с.14-37).
У вказаному Акті перевірки міститься також посилання на Акт перевірки № 090237 від 23.02.2007р. щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкого та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, яким зафіксовано порушення порядку проведення розрахунків, а саме: непроведення розрахункової операції через РРО, невидача розрахункового документа; незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, незабезпечення у єдиному нероздільному технологічному циклі друкування чеків установленої форми, тобто вимог п.п.1, 2, 3, 4, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.12-13).
Відповідно до розрахунку фінансових санкцій по Акту перевірки від 16.03.2007р. податковим органом застосовані санкції в наступних розмірах: за непроведення через РРО розрахункових операцій - 15198393 грн. 65 коп., за непроведення розрахункової операції через РРО і невидачу розрахункового документа встановленого взірця на 20 грн. - 100 грн.; за невідповідність сум готівкових коштів сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО в сумі 31 грн. 90 коп. - 159 грн. 50 коп., за здійснення розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника - 1700 грн. (а.с.74).
Згідно вимог Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:
п.1 ч.1 ст.3 - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
п.1 ч.1 ст.17 - за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до постанови КМ України № 1336 від 23.08.2000р. «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” надано статус гірських, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, складає 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.
Як слідує з постанови КМ України № 121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно постанови КМ України від 23.08.2000р. № 1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, встановленого зазначеною постановою, складає один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.
З врахуванням наведеного, матеріалами справи справи підтверджується факт проведення на належній позивачу АЗС в смт.Солотвин операцій з продажу товарів без застосування РРО при фактичному перевищенні граничного розміру розрахункових операцій, встановлених постановами КМ України № 1336 від 23.08.2000р., № 121 від 07.02.2001р. та № 151 від 29.01.2003р., якими встановлені терміни переведення на РРО і граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій.
Згідно вищевказаних Актів перевірок слідує, що операції без застосування РРО проводилися на вказаній АЗС на суму 3039678 грн. 73 коп. за період з 23.06.2004р. (дата досягнення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу) по 10.10.2006р.
Наведені обставини сторонами не заперечуються і підтверджуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що наведене порушення полягає в непроведенні розрахункових операцій через РРО і підпадає під визначення правопорушення застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яке передбачене п.1 ч.1 ст.3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тому правомірним є прийняття податковим органом в порядку п.1 ст.17 цього ж Закону рішення № 0001292303/0 від 28.03.2007р. про застосування до підприємства штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, операції з реалізації яких не були проведені через РРО.
Між тим, наведені фінансові санкції застосовані податковим органом поза межами, встановлених ст.250 ГК України строків, через що сума штрафних санкцій за вказане порушення, починаючи з квітня 2006 року, складає 5235076 грн.
Факти вчинення порушень у вигляді непроведення розрахункової операції в день перевірки на суму 20 грн. через РРО та невідповідність сум готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, підтверджується Актом перевірки, поясненнями оператора, описом готівкових коштів, копією денного звіту РРО, через що штрафні санкції в сумі 100 грн. і 159 грн. 50 коп. застосовані правомірно.
Також судом першої інстанції вірно вказано на те, що системний аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що операції по відпуску пального на АЗС, в тому числі попередньо сплаченого, повинні проводитися через РРО, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та виключає можливість останнього без фіксації фіскальним блоком інформації про об'єм відпущеного пального та його вартості.
Відповідно до п.8 ст.17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
Звідси, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що штрафні санкції в сумі 1700 грн. застосовані податковим органом правомірно.
Також під час розгляду справи не було встановлено недотримання податковим органом вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. Обидва акти від 16.03.2007р. і 23.02.2007р. підписані працівниками позивача та фіксують виявлені порушення із зазначенням норм права.
Об'єктивно встановлена судом й відсутність підстав для застосування положень п.п.4.4.1. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо конфлікту інтересів та можливості прийняття рішення на користь платника податків.
Статтею 239 ГК України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001292303/0 від 28.03.2007р. прийняте на підставі Акта перевірки № 115/23-3/24681466 від 16.03.2007р. Тобто, факт порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” було встановлено податковим органом 28.03.2007р., причому останнє мало місце протягом 23.06.2004р. - 10.10.2006р.
Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
За таких умов суд першої інстанції правомірно вказав, що податковим органом застосовані поза межами встановлених ст.250 ГК України строків штрафні санкції, через що сума останніх, починаючи з квітня 2006р., правильно обчислена в сумі 5235076 грн.
З врахуванням наведеного, покликання податкового органу у апеляційній скарзі на те, що норми ГК України не поширюються на застосування штрафних санкцій у відносинах, пов'язаних із застосуванням РРО, колегія суддів відхиляє як безпідставні.
Також слід зазначити, що теорія господарського права включає до предмета його регулювання відносини державного регулювання економіки, яке здійснюється у певних правових формах і за допомогою відповідних методів. Правові форми державного регулювання економіки реалізуються за допомогою певних засобів впливу на поведінку суб'єктів господарювання, які поділяються на економічні та адміністративні.
Таким чином, системний аналіз норм ГК України дає підстави вважати, що невід'ємною частиною правовідносин у сфері господарювання є відносини мж державними органами, органами місцевого самоврядування і суб'єктами господарської діяльності з приводу здійснення ними такої діяльності. До засобів державного регулювання ч.2 ст.12, ст.ст.17, 18 ГК України відносить також податкову політику.
З урахуванням вище наведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а доводи поданих апеляційних скарг слід відхилити як безпідставні та необґрунтовані.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопіль» та Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківськ на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2007р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.М.Шавель
Судді: І.Я.Олендер
М.П.Кушнерик