Справа № 2-476/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі  Панчук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу ОСОБА_1 до ВАТ «Червоноградська автобаза» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся в суд з даним позовом до ВАТ «Червоноградська автобаза» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, покликаючись на те, що він працював на посаді механіка по випуску автомобілів ВАТ «Червоноградська автобаза». 03.09.2008 р. відповідно до наказу №66-К, на підставі ст. 38 КЗпПУ звільнений з роботи у зв‘язку із виходом на пенсію. Протягом періоду перебування позивача у трудових відносинах з ВАТ «Червоноградська автобаза» утворилась заборгованість з виплати позивачу заробітної плати, яка не була погашена в терміни передбачені законодавством. 26.07.2010 р. Сокальським районним судом Львівської області було видано судовий наказ №2н-277 про стягнення з ВАТ «Червоноградська автобаза» в користь позивача 11939,11 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Даний судовий наказ було пред‘явлено для виконання до ВДВС Червоноградського МУЮ. 31.12.2010 р. виконавче провадження по даному судовому наказу завершено, у зв‘язку із фактичним виконанням. В порушення норм законодавства відповідачем не було проведено виплату всіх сум належних ОСОБА_1 при звільненні. Зокрема, згідно ст.117 КЗпП України відповідач зобов‘язаний виплатити середній заробіток за період затримки з 03.09.2008 р. по 31.12.2010 р.

           Згідно проведених розрахунків в порядку передбаченому п.2 розділу 2 постанови КМУ від 08.02.1995 р. за №100 розмір середньомісячного заробітку позивача становить – 1619,89 грн. Період за який проводився розрахунок середнього заробітку 2 місяці. Кількість робочих днів у періоді – 43 дні.

1619,89 х 2 = 3239,78 – заробіток за два місяці.

3239,78 : 43 = 75,34 грн. – середньоденний заробіток

          За затримку проведення розрахунку з 03.09.2008 р. по 31.12.2010 р. відповідач повинен сплатити позивачу суму в розмірі:

75,34 х 587 (кількість робочих днів) = 44 224,58 грн.

          Просить суд стягнути з відповідача в його користь 44 224,58 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку з 03.09.2008 р. по 31.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2, позов підтримав, просить позовні вимоги задовольнити, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.    

В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_3,  позов не визнав, просив в позові відмовити та додатково пояснив, що позивач  працював  на посаді механіка по випуску автомобілів у ВАТ «Червоноградська автобаза». Заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 на сьогоднішній день є виплаченою в повному обсязі. Заборгованість по невиплаті заробітної плати утворилась   у зв‘язку з систематичною не виплатою дебіторської заборгованості державних підприємств перед ВАТ «Червоноградська автобаза». З 04.12.2003 р. по сьогоднішній день ВАТ «Червоноградська автобаза» знаходиться на стадії банкрутства за позовом ДПІ у Сокальському районі.

Заслухавши сторони та дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

          З оглянутого в судовому засіданні наказу №66-К від 03.09.2008 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи з 03.09.2008 р. по виходу на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України.

          Згідно довідки виданої ВДВС Червоноградського МУЮ Львівської області вбачається, що виконавче провадження з виконання судового наказу №2н-277 виданого  26.07.2010 р. Сокальським районним судом про стягнення з ВАТ «Червоноградська автобаза» на користь ОСОБА_1 11 939,11 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати завершено у зв‘язку з фактичним виконанням 31.12.2010 року.

          Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день
звільнення.  Якщо працівник в  день  звільнення  не  працював,  то зазначені  суми  мають  бути  виплачені  не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про  нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника
перед виплатою зазначених сум.     

          Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати  з  вини  власника  або уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при  відсутності  спору про їх розмір
підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку.

          Таким чином відповідно до Порядку  обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 середньоденний заробіток ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні за період  з 03.09.2008 р. по 31.12.2010 р., який за 587 робочих днів при середній заробітній платі 75,34 грн. складає 44 224 грн. 58 коп.

          Відповідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»  №13 від 24.12.1999 р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

          Суд не бере до уваги доводів відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що підприємство знаходиться в процесі санації, оскільки відповідно до ч.6 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія  мораторію  на задоволення   вимог   кредиторів   не поширюється на виплату заробітної плати,  аліментів, відшкодування шкоди,  заподіяної  здоров'ю   та   життю   громадян,   авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального   страхування   з  тимчасової  втрати  працездатності.

          В судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_1 працював у відповідача, ВАТ «Червоноградська автобаза» до 03.09.2008 р. на посаді механіка по випуску автомобілів. Відповідач заробітну плату вчасно не виплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка стягувалась ВДВС Червоноградського МУЮ, згідно судового наказу  Сокальського районного суду від 26.07.2010 р.  про стягнення з ВАТ «Червоноградська автобаза» на користь ОСОБА_1 11 939, 11 грн. нарахованої, але не виплачено заробітної плати. 31.12.2010 р. виконавче провадження з виконання даного судового наказу завершено, у зв‘язку з фактичним виконанням.           

          У відповідності  до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає  стягненню державне мито в сумі 442 грн. 24 коп. та 120 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 116,117,  КЗпП України, Постановою Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Червоноградська автобаза» на користь ОСОБА_1 44 224 (сорок чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 58 коп. середній заробіток за період затримки розрахунку з 03.09.2008 р. по 31.12.2010 р.

          Стягнути з  ВАТ «Червоноградська автобаза» вкористь держави 442 (чотириста сорок два) грн. 24 коп. державного мита та 120 (сто двадцять) грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

           Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий:                                                                                       М.  Я.  Адамович