ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.05.11 р.                                                                                 Справа № 24/3                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді  Величко Н.В.

При секретарі Смирновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” м.Донецьк

про стягнення 6 613,40 грн. боргу, 504,97 грн. – 3% річних та 2 493,25 грн. інфляційних  

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – за довір. № 191-4016 від 15.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 – за довір. №44 від 12.07.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення на його користь з Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” боргу, що складається з 6 613,40 грн. невикористаної частини передплати за договором № 92-ОС/801330 від 03.03.2008 р., 2 374,21 грн. – інфляційних втрат, 493,56 грн. – 3 % річних. Разом – 9 481,17 грн.

В обґрунтування таких вимог позивач надав суду договір № 92-ОС/801330 від 03.03.2008 р., платіжні доручення, залізничні накладні, платіжні вимоги, вимогу № 3163-4016 від 21.03.2011 р. з актом звірки взаєморозрахунків.  

Ухвалою суду від 26.04.2011 р. замінено найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” на Публічне акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів”.

В судовому засіданні позивач надав заяву №5572-4016 від 11.05.2011 р. про збільшення позовних вимог в частині інфляційних втрат та 3% річних, та просить суд стягнути з відповідача 2 493,25 грн. інфляційних втрат та 504,97 грн. – 3% річних.

Господарський суд приймає заяву ПАТ „Нікопольський завод феросплавів” про збільшення позовних вимог в частині інфляційних втрат та 3% річних, оскільки такі вимоги заявлені позивачем до прийняття рішення у справі і відповідають приписам ч.4 ст.22 ГПК України, тому судом розглядаються позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а саме, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” 6 613,40 грн. боргу, 2 493,25 грн. інфляційних втрат та 504,97 грн. – 3% річних.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.  

В обґрунтування заперечень надав письмовий відзив, в якому стверджує, що умовами спірного договору не передбачено строку повернення сум переплати, а також відповідальності за це порушення. При цьому відповідач зазначив, що вимогу позивача № 3163-4016 від 21.03.2011 р. про повернення переплати у сумі 6 613,40 грн. отримав лише 30.03.2011 р., тому відповідно до ст.530 ЦК України у відповідача виникає обов’язок по виконанню цієї вимоги у семиденний строк після її одержання, через що відповідач вважає вимоги позивача про сплату інфляційних збитків за період з жовтня 2008 р. по березень 2011 р., а також розрахунок 3 % річних  неправомірним.

В судовому засіданні відповідач повідомив про сплату суми основного боргу, в підтвердження цього надав платіжне доручення від 29.04.2011 р. № 11251 на суму 6 613,40 грн., та просив в цій частині провадження у справі припинити, а в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та суми 3% річних – відмовити.

Відповідач також повідомив про зміну назви з Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” на Публічне акціонерне товариство „Донецьккокс” та зміну місцезнаходження, в підтвердження чого надав витяг зі Статуту підприємства, довідку АА № 465839 Головного управління статистики у Донецькій області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно статті 5 Закону України № 514-VI від 17.09.2008 р. "Про акціонерні товариства" зміна найменування підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” на Публічне акціонерне товариство „Донецьккокс” не є його перетворенням.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача шляхом зміни його найменування на Публічне акціонерне товариство „Донецьккокс”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

03.03.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецьккокс” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів” (покупець) укладено договір № 92-ОС/801330 (а.с.8), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити у власність покупця згідно підписаних специфікацій продукцію – смолу кам’яновугільну марки А  ІІ сорт, а покупець зобов’язався на умовах договору прийняти продукцію та здійснити 100% передплату згідно пред’явленого постачальником рахунку (п.1.1, п.1.3 договору). Відповідно до п.1.2 договору ціна продукції, кількість, якість, строки поставки, реквізити вантажоотримувача узгоджуються сторонами шляхом підписання специфікацій, які є невід’ємною частиною цього договору. Вартість продукції на момент укладення договору складає 1 200,00 грн. за 1 тону.

Строк дії договору – до 31.12.2008 р.

Договір № 92-ОС/801330 від 03.03.2008 р. підписаний сторонами без заперечень.

Між сторонами підписано специфікації до договору (а..с.11-14), за умовами яких постачальник зобов’язався поставити покупцю у березні 2008 року 120 тон смоли кам’яновугільної марки А,  ІІ сорт на суму 144 000,00 грн. з ПДВ, у квітні-червні - 180 тон на суму 216 000,00 грн. з ПДВ, у липні 2008 року – 60 тон на суму 72 000,00 грн. з ПДВ, у серпні-грудні 2008 р. – 300 тон на суму 432 000,00 грн. з ПДВ на умовах поставки FCA ст.Донецьк Донецької залізниці („ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 р.)

Відповідач зобов’язання в частині поставки продукції за договором № 92-ОС/801330 від 03.03.2008 р. виконав, про що свідчать залізничні накладні (а.с.17,20,23,26,29,32), та виставив позивачу платіжні вимоги № 020190 20.03.2008 р. на суму 73 268,40 грн. (а.с.31), № 020214 від 31.03.2008 р. на суму 74 121,60 грн. (а.с.28), № 020281 від 03.05.2008 р. на суму 76 472,40 грн. (а.с.25), № 020405 від 04.07.2007 р. на суму 74 354,40 грн. (а.с.22), № 020500 від 22.08.2008 р. на суму 88 788,00 грн. (а.с.19), № 020596 від 12.10.2008 р. на суму 88 362,00 грн. (а.с.16). Всього на суму 475 366,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями № 88099 від 17.03.2008 р. на суму 75 497,00 грн. з призначенням платежу „смола к/у   сч 18 от 13.03.08   дог 92-ОС/801330 від 3.03.08” (а.с.30);  № 88474 від 27.03.2008 р. на суму 75 496,00 грн. з призначенням платежу „смола к-у  согл. сч.18 от 13.03.08   дог.92-ОС/801330 от 3.03.08 з ПДВ” (а.с.27);    № 89294 від 24.04.2008 р. на суму 75 496,00 грн. з призначенням платежу „п/о смола к/у  сч.28 от 21.04.08 р.  дог.92-ОС/801330 от 3.03.08 з ПДВ” (а.с.24);   № 91057 від 18.06.2008 р. на суму 75 712,00 грн. з призначенням платежу „п/о смола к/у  сч.36 от 21.05.08  дог.92-ОС801330 от 3.03.08 з ПДВ” (а.с.21);   № 92815 від 19.08.2008 р. на суму 89 824,80 грн. з призначенням платежу „смола ку   сч.48 от 11.08.08  дог.92-ОС801330 от 3.03.08 з ПДВ” (а.с.18);    № 94285 від 07.10.2008 р. на суму 89 954,40 грн. з призначенням платежу „п/о смола ку сч.60 от 01.10.08  дог.92-ОС801330 от 3.03.08 з ПДВ” (а.с.15). Всього на суму 481 980,20 грн.

21.03.2011 р. позивач звертався до ВАТ „Донецьккокс” з вимогою № 3163-4016 про повернення в строк до 28.03.2011 р. невикористаної частини переплати за договором №92-ОС801330 от 03.03.2008 р. в сумі 6 613,40 грн., про що свідчить копія опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек „Укрпошта” (а.с.33-35)

З матеріалів справи вбачається, що ця вимога отримана відповідачем 30.03.2011 р. за вх.№316 (а.с.47), але відповідь на неї з боку відповідача в матеріалах справи відсутня.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 6 613,40 грн. боргу по поверненню переплати за договором, а також 2 493,25 грн. інфляційних втрат та 504,97 грн. – 3% річних, нарахованих за період з жовтня 2008 р. по квітень 2011 р.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено суму основного боргу – 6 613,40 грн., про що свідчить наявне платіжне доручення від 29.04.2011 р. № 11251.

З огляду на відсутність суми основного боргу, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення 2 493,25 грн. інфляційних втрат та 504,97 грн. – 3% річних, нарахованих за період з жовтня 2008 р. по квітень 2011 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За приписами п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір поставки № 92-ОС/801330 від 03.03.2008 р. не містить умов щодо порядку повернення сум переплати, а також відповідальності за порушення цього порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2011р. позивач звертався до відповідача з вимогою № 3163-4016 про повернення в строк до 28.03.2011 р. невикористаної частини переплати за договором № 92-ОС801330 от 03.03.2008 р. в сумі 6 613,40 грн., а відповідачем ця вимога отримана 30.03.2011 р., тобто пізніше дати, визначеної позивачем для сплати у вимозі.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.  

Отже, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу на суму боргу інфляційні та 3 % річних.    Разом з тим, господарський суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок цих сум, оскільки ним не доведено підстави для здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат починаючи саме з жовтня 2008 р.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у відповідача виникає обов’язок по виконанню вимоги № 3163-4016 у семиденний строк після її одержання, тобто з 06.04.2011 р.

Судом здійснено перерахунок сум інфляційних втрат та 3% річних за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, за результатами якого суд дійшов висновку про стягнення з відповідача сум 3% річних у розмірі 12,50 грн. та інфляційних – 85,97 грн. як обґрунтованих та доведених матеріалами справи.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Змінити найменування відповідача з Відкритого акціонерного товариства „Донецьккокс” на Публічне акціонерне товариство „Донецьккокс”.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь до Публічного акціонерного товариства „Донецьккокс” м.Донецьк про стягнення 6 613,40 грн. заборгованості за поставлену продукцію, інфляційних втрат у сумі 2 493,25 грн. та 3% річних - 504,97 грн. задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 6 613,40 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецьккокс” (83086 м.Донецьк, вул.Зарічна, 1, р/р 26008959968070 у філії ПАТ ПУМБ м.Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 00191112) на корить Публічного акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” (53200, м.Нікополь Дніпропетровської області, вул.Електрометалургів, 310, р/р 26008057009082 в ПАТ КБ „Приватбанк” м.Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186520) 12,50 грн. – 3% річних, інфляційні витрати у сумі 85,97 грн., витрати на сплату державного мита у сумі 72,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 167,07 грн.

В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.05.2011 р.

Повний текст рішення підписано 23.05.2011 р.

Суддя                                                               Величко Н.В.