ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.05.11 р. Справа № 7/56
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Ясинуватського управління по газопостачанню та газифікації, м.Ясинувата
до відповідача Комунального підприэмства «Компанія Вода Донбасу» в особі Відокремленого підрозділу «Донецьке регіональне виробниче управління комунального підприємства», м.Донецьк
про стягнення боргу 35 231,46 грн.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 – за довір. № б/н від 10.12.2010 р.
від відповідача ОСОБА_2 – за довір. № 03-46 від 30.12.2010 р.
У судовому засіданні оголошувалась
перерва з 28.04.2011р. по 18.05.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз” в особі Ясинуватського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» в особі його відокремленого підрозділу «Донецьке регіональне виробниче управління комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» про стягнення 35 231,46 грн. заборгованості за надані послуги з постачання природного газу в січні 2009р., з яких 26 602,89 грн. доплата за використаний природний газ у січні 2009р. та 8 628,57 грн. сума непогашеної заборгованості цільової надбавки до тарифу на постачання природного газу.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору на постачання природного газу № 17-15-(2009)Пр/152 від 31.12.2008р., акти приймання-передачі природного газу, звіт коректора за січень 2009 р., постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 р. з наступними змінами та доповненнями, № 359 віл 14.04.2009 р., № 442 від 11.06.2005 р., постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 195 від 19.02.2009 р., № 57 від 29.01.2009 р., Указ Президента України від 21.04.1998 р. № 335/98, листи Державної податкової адміністрації та інш.
Відповідач проти доводів позовної заяви заперечував, про що надав відповідний відзив.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що додаткова угода про зміну вартості газу з 01.01.2009р. датована 06.02.2009р. та отримана ним 23.02.2009р., тобто після поставки газу у січні 2009р., ця додаткова угода не була підписана відповідачем. Крім того зазначив, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, а стаття 58 Конституції України зазначає, що закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 15.04.2011р. у зв’язку з відпусткою судді Сгара Е.В. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.
В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити в повному обсязі, а саме, стягнути з відповідача 35 231,46 грн. боргу, з яких 26 602,89 грн. різниця між сплаченою відповідачем ціною газу та ціною, яка була встановлена нормами законодавства на січень 2009 р. та 8 628,57 грн. – 12 % цільової надбавки за 12 днів січня 2009 р.
Відповідач в судовому засіданні позовні проти позовних вимог заперечив, просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
31.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз” в особі Ясинуватського УГГ (далі - постачальник) та Комунальним підприємством «Компанія Вода Донбасу» (далі - покупець) укладено договір про постачання природного газу № 17-15-(2009) Пр/152 (а.с.7), за умовами якого постачальник передає покупцю в 2009 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, атестованих в органах Держстандарту України, у порядку визначеному договором на транспортування природного газу розподільним газопроводом (п.3.2 договору). Згідно із п.3.3 – 3.4 договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків, ці акти складаються до 5 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 4 визначено, що ціна за 1000 куб.м. газу складає 1900,512 грн. з ПДВ - 316,752 грн., у тому числі: тариф постачання - 43,20 грн. з ПДВ - 7,2 грн.; цільова надбавка 12% - 183,312 грн. з ПДВ - 30,552 грн., вартість газу 1382,4 грн. у т.ч ПДВ 230,4 грн.; вартість послуг з транспортування газу розподільними газопроводами становить 78,6 грн. у т.ч. ПДВ 13,10 грн.; вартість послуг з транспортування газу магістральними газопроводами становить 67,8 грн. у т.ч. ПДВ 11,3 грн.; затрати НАК на реалізацію газу 145,2 грн. у т.ч. ПДВ 24,2 грн.
Згідно п.5.1 договору оплата за газ проводиться шляхом попередньої оплати до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки, у розмірі 100% вартості обсягів газу, визначених заявкою покупця на відповідний місяць постачання.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни, застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування. Ціни, зазначені у п.4.1 договору є обов’язковими для обох сторін і додатковому узгодженню не підлягають (п.5.3 договору).
Відповідно до п.10.1, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині поставки газу з 01.01.2009р. до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.
Договір разом з протоколом розбіжностей було підписано сторонами.
28.01.2009р. сторони підписали без розбіжностей додаткову угоду до договору (а.с.10), якою змінили п.4.1 договору та визначили, що з 01.01.2009р. вартість газу за 1000 куб.м. складає 2198,58 грн. у т.ч. ПДВ 366,43 грн., з яких: тариф поставки складає 43,20 грн. у т.ч. ПДВ 7,2 грн.; цільова надбавка 12% складає 0 грн.; вартість газу 1863,78 грн. у т.ч ПДВ 310,63грн.; вартість послуг з транспортування газу розподільними газопроводами становить 78,6 грн. у т.ч. ПДВ 13,10 грн.; вартість послуг з транспортування газу магістральними газопроводами становить 67,8 грн. у т.ч. ПДВ 11,3 грн.; затрати НАК на реалізацію газу 145,2 грн. у т.ч. ПДВ 24,2 грн. Приведена ціна не є остаточною та підлягає корегуванню у випадку прийняття відповідних нормативних актів.
01.02.2009 р. між позивачем та відповідачем складено та підписано акт прийому-передачі природного газу (а.с.14), згідно якого постачальник (позивач) передав, а споживач (відповідач) отримав у січні 2009 р. 64 054 куб.м. природного газу, приведеного до стандартних умов, згідно договору на поставку газу. Про отримання відповідачем природного газу у зазначеній кількості також свідчить звіт обчислювача Універсал № 6076 (а.с.15)
06.02.2010 р. позивачем складено та підписано додаткову угоду до договору № 17-15-(2009)Пр від 31.12.2008 р. (а.с.11), якою змінено п.4.1 розділу 4 «Ціна газу» договору на підставі постанови КМУ №1161 від 27.12.2008 р., № 605 від 29.04.2006 р. зі змінами внесеними постановою КМУ № 346 від 09.04.2008 р., наказу НАК «Нафтогаз України» від 29.01.2009 р. № 43 „Про затвердження прейскуранту на природний газ", постанови НКРЕ України № 57 від 29.01.2009 р. „Про затвердження граничного рівня цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік" та наказу ВАТ „Донецькоблгаз" № 18 від 30.01.2009 р.
Умовами цієї додаткової угоди з 01.01.2009 р. змінено ціну на поставлений природний газ з 2198,58 грн. на 2613,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м., у т.ч. тариф постачання складає 43,20 грн. з ПДВ - 7,20 грн.; цільова надбавка 0% і складає 0 грн.; вартість газу 2424,3 грн. у т.ч ПДВ 404,05 грн.; вартість послуг з транспортування газу розподільними газопроводами - 78,6 грн. у т.ч. ПДВ - 13,10 грн., вартість послуг з транспортування газу магістральними газопроводами - 67,8 грн. у т.ч. ПДВ 11,3 грн.
Відповідач підписав цю додаткову угоду з протоколом розбіжностей (а.с.12,52), в якому зауважив, що ціна у розмірі 2 613,9 грн. приймається ним в добровільному порядку лише з 29.01.2009р.
У листі б/д, б/н, отриманим відповідачем 01.04.2009 р. (а.с.50) Ясинуватське управління по газопостачанню та газифікації повідомляло про неможливість прийняття умов протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 06.02.2009 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом від 15.07.2009 р. № 634 (а.с.86), в якому посилався на лист НКРЕ від 03.03.2009 р. № 1356/24/17-19 та наполягав на підписанні додаткової угоди до договору № 17-15-(2009)Пр від 31.12.2008 р. про зміну ціни природного газу з 01.01.2009 р.
25.08.2010 р. позивач звертався до відповідача з претензією про стягнення заборгованості у сумі 35 231,46 грн. (а.с.16), але листом від 28.09.2010 р. № 2108 отримав відмову в її задоволенні (а.с.17)
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача доплати за отриманий у січні 2009 року природний газ за новими цінами у розмірі 26 602,89 грн. та суми боргу за цільову надбавку до спеціального фонду державного бюджету за 12 днів січня 2009 р. у розмірі 8 628,57 грн.
Відповідно до пункту 8 Додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", із змінами і доповненнями, в редакції від 28.01.2009 р., Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускаються на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки, роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України; тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи на розподіл природного газу та його постачання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 р. N 36 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 92) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548, згідно з якими НКРЕ надано повноваження з 1 січня 2009 року встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки. Дана постанова набирає чинності з 01.01.2009 р., крім пункту 3, який набирає чинності з 01.02.2009 р.
Пункт 3 даної постанови передбачає, що граничні рівні цін на природний газ, що встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, підлягають коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 р. за формулою:
Цбх = - скоригований Національною комісією регулювання електроенергетики граничний рівень ціни на природний газ у наступному місяці реалізації природного газу для відповідної категорії споживачів;
Цб - базовий граничний рівень ціни на природний газ, установлений Національною комісією регулювання електроенергетики для відповідної категорії споживачів, з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 року;
Ксм - середньомісячний курс гривні до долара США установлений Національним банком України у місяці реалізації природного газу;
Коф - офіційний курс гривні до долара США установлений Національним банком України станом на 1 січня 2009 року".
Додаткова угода до договору №17-15(2009р.) в редакції позивача від 06.02.2009р., якою внесено зміни до пункту 4.1. Договору „Ціна газу”, відповідає приписам постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 р. N 36.
Статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін та тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Згідно частини 5 статті 191 Господарського кодексу України державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних і комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
Згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України від 14.03.95 р. N 213 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України", постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)" та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2008 р. N 925 Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України постановою від 19.02.2009 N 195, якою скасовано постанову НКРЕ від 29.01.2009 р. N 57, затвердила граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік за регульованим тарифом 2020,25 грн. за 1000 м. куб.
Рік слід розуміти календарним роком, який починається з 1 січня та закінчується 31 грудня.
Граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік розраховано з урахуванням вартості імпортованого природного газу, отриманого відповідно до контрактів (угод) між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України" купівлі-продажу природного газу в 2009 році, офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 р.
Наказом від 29.01.2009 р. N 43 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" затвердила прейскурант на природний газ ресурсів НАК "Нафтогаз України" для застосування дочірніми компаніями (підприємствами) НАК "Нафтогаз України" та іншими підприємствами, у статутному фонді яких Компанії належать частки (акцій, паї), та їх дочірніми підприємствами (компаніями) і введено його в дію з 1 січня 2009 року.
Пункт 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.98 р. N 335/98, передбачає, що рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.
Відповідно до п.1 додаткової угоди від 28.01.2009р. до спірного договору, підписаної сторонами без зауважень, встановлено, що ціна не є остаточною та підлягає корегуванню у випадку прийняття відповідних нормативних актів.
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Що стосується положень статей 58 Конституції України, на які посилається відповідач суд зазначає, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, дія нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту вступу цього акта в силу і припиняється з втратою ним законної сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини даного Рішення, положення частини 1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
У пункті 3 мотивувальної частини Рішення зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу природний газ у обсязі 64 054 куб.м., що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами.
Проте, відповідачем сплачено за спожитий у січні природний газ за ціною 2 198,58 грн., замість встановленої уповноваженими державними органами ціни з 01.01.2009р. у розмірі 2 613,9 грн., і різниця між сплаченою відповідачем та нарахованою позивачем ціною дорівнює 26 602,89 грн., докази сплати якої матеріали справи не містять.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що питання порядку застосування тарифів на поставлений відповідачем газ встановлено уповноваженими на це органами виконавчої влади і в силу статті 191 Господарського кодексу України підлягають обов'язковому застосуванню у взаємовідносинах між позивачем і відповідачем, у зв’язку з чим суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недосплаченої вартості поставленого природного газу у січні 2009р. у розмірі 26 602,89 грн. Аналогічної правової позиції притримується й Вищий господарський суд у своїй постанові від 01.04.2010 р. у справі № 38/343.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 12% цільової надбавки, суд виходить з наступного.
Механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ передбачений Порядком, затвердженим постановою КМУ №359 від 14.04.2009 р.
Відповідно до постанови КМУ № 442 від 11.06.2005 р. із змінами внесеними постановою №1161 від 27.12.2008 р. „Про внесення змін до п.1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” на обсяги природного газу, що постачаються бюджетним організаціям та установам, промисловим та іншим суб’єктам господарювання, що використовують природний газ, збір справляється за нульовою ставкою. Ця постанова набрала чинності з моменту опублікування, тобто з 13 січня 2009р.
Пунктом 4.1 договору про постачання природного газу (в редакції на момент укладення спірного договору) була встановлена цільова надбавка до тарифу на природний газ на рівні 12%.
У зв'язку зі скасуванням постановою КМУ №1161 від 27.12.2008 р. «Про внесення змін до п.1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» з 13.01.2009 р. постанови КМУ № 442 від 11.06.2005 р., у відповідача виникає обов’язок по сплаті цільової надбавки на рівні 12% за 12 днів січня - з 01 по 12 січня 2009 р.
У матеріалах справи наявний звіт обчислювача Універсал № 6076, що працює в комплексі з лічильником природного газу (вимірювальний комплекс) та слугує для приведення до стандартних умов показів лічильнику природного газу (згідно ДСТУ) про постачання газу за січень 2009р (а.с.15). Згідно його показників відповідачем за 12 днів січня було спожито 29660 куб.м. природного газу.
За розрахунком позивача розмір 12% цільової надбавки за 12 днів січня 2009 р. склав 8628,57 грн. Цей розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем цієї суми, тому вимоги позивача про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» 12% цільової надбавки за 12 днів січня у розмірі 8628,57 грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз” в особі Ясинуватського управління по газопостачанню та газифікації до Коммунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» в особі його відокремленого підрозділу «Донецьке регіональне виробниче управління комунального підприємства» про стягнення 35 231,46 грн. заборгованості за надані послуги з постачання природного газу в січні 2009р., з яких 26 602,89 грн. доплата за використаний природний газ у січні 2009р. та 8 628,57 грн. заборгованості по сплаті цільової надбавки - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83048 м. Донецьк, пр-т Визволення Донбасу,8-а р/р 260083011429 у філії ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35397790) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз” в особі Ясинуватського управління по газопостачанню та газифікації (86000 м.Яснувата, вул.Макіївська, 1, р/р 2600930137713 в Ясинуватському відділенні №7852 ВАТ „Ощадний банк”, МФО 394471, ЄДРПОУ 20316998) – 26 602,89 грн. доплату за використаний природний газ та 8 628,57 грн. заборгованості по сплаті цільової надбавки, витрати на сплату державного мита у сумі 352,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18.05.2011р.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2011р.
Величко Н.В.
- Номер:
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 7/56
- Суд: Господарський суд Сумської області
- Суддя: Величко Н.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.06.2003
- Дата етапу: 08.06.2004