С П Р А В А № 2-1075/11

Номер рядка стат. звіту –40

Код суду-0707

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М    У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 року                                                            м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

в особі:  головуючого-судді                          ФЕЄР І.С.

              при секретарі                                   АНДРЕЛА В.Ю.

за участю позивача та відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача та позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, зобов»язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні належним йому на праві власності житлом та позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою №2 в будинку №71 по вул.І.Франка в м.Мукачево,-

В С Т А Н О В И В :

          22 лютого 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, зобов»язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні належним йому на праві власності житлом.

18 березня 2011 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду об»єднано в одне провадження дану цивільну справу з цивільною справою за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою №2 в будинку №71 по вул.І.Франка в м.Мукачево.

          Відповідач та позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, а свої позовні вимоги до ОСОБА_1 підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та пояснили, що позивач ОСОБА_1  зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, однак з 1998 року у ній не проживає, не приймає участі по ремонту квартири, не сплачує за комунальні послуги, чим створює для позивача, як співласника та мешканця зайві витрати по обслуговуванню та утриманню квартири. Факт не проживання позивача ОСОБА_1 по вищевказаній адресі підтверджують акти, складені працівниками Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Позивач та відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали та пояснили, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності  ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Однак ОСОБА_3 з 2004 року створює для позивача перешкоди у користуванні та розпорядженні своєю власністю, а саме перешкоджає позивачу проживати у вказаній квартирі, змінив замок на вхідних дверях та не впускає у квартиру, у зв»язку з чим позивач неодноразово звертався до дільничного інспектора. Просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5, а позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

-2-

          Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на стороні ОСОБА_3 показали, що ОСОБА_1 не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 та не приймає участі по обслуговуванню квартири. Однак ствердили, що їм не відомо з яких причин ОСОБА_1 не проживає по вищевказаній адресі.

          Заслухавши пояснення та заперечення учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до слідуючого висновку.                    

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 30 серпня 1996 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с.10-11).

          Договором міни від 05 жовтня 1996 року сверджується, що ОСОБА_3 обміняв належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2”а” в м. Мукачево на належну ОСОБА_9 на праві приватної власності ? частину квартири АДРЕСА_1. (а.с.  8-9).

          Згідно довідки за №275 виданої 18 лютого 2011 року Комунальним підприємством «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»квартира №2 в будинку №71 в м.Мукачево по вул.І.Франка зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ? частці кожному, що також стверджується довідками Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 від 11 вересня 2010 року та 15 лютого 2011 року за №217 та  №3155 ( а.с. 7).

          Згідно актів, складених працівниками Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 від 28 січня 2008 року, 27 жовтня 2009 року, 17 вересня 20101 року, 26 січня 2011 року ОСОБА_1 більше восьми років не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 6, 7, 8, 9).

          За ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 386, 391 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість
порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 48 пунктом 2 Закону України “Про власність ” із змінами та доповненнями, внесеними Законами України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння, і відшкодування завданих збитків.

          Конвенцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права  приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК), ст. 48 Закону «Про власність».

          Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391  ЦК України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім»ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

-3-

Як вбачається із пояснень та запереченнь учасників судового розгляду, показів свідків, матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3, який зареєстрований та проживає у квартирі №2 в будинку 71 в м. Мукачево по вул.І.Франка унеможливлює проживання у вказаній квартирі ОСОБА_1, як співласника квартири у відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 30 серпня 1996 року, систематично порушує його право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, а саме поміняв вхідні двері на квартирі та замки, не дозволяє ОСОБА_5 користуватися квартирою, у зв»язку з чим позбавив останнього конституційного права та можливості користуватись своєю власністю. Враховуючи те, що ОСОБА_1, є співвласником вказаної квартири, він вправі вимагати усунення будь-яких перешкод у користуванні приватною власністю, що регулюється  Конституцією України, Законом України «Про власність», ЦК України та ЖК України і тому  суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, квартирою №2 в будинку 71 по вул. І.Франка то суд вважає, що у  задоволенні таких вимог слід відмовити, оскільки посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1998 року, що підтверджено актами, складеними працівниками Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 та показами свідків не може слугувати підставою для визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, оскільки правила  статтей 71-72 ЖК України, на які посилається ОСОБА_3, як на підставу задоволення його позовних вимог, не розповсюджуються на відносини в будинках (квартирах) приватного житлового фонду України.

Керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.12, 48 Закону України “Про власність” із змінами та доповненнями, внесеними Законами України, Конвенцією про захист прав людини»від 17 липня 1997 року, ст. 150, 155  ЖК України, ст.ст.16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України,  суд,-

Р І Ш И В :

          Позовну заяву ОСОБА_1 -  задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_3 та зобов»язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належним йому на праві приватної власності житлом.

          В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою №2 в будинку №71 по вул.І.Франка в м.Мукачево –відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                                  І.С.ФЕЄР