Судове рішення #1531845
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Головуюча по 1-ій інст. Олексієнко М.Ю., судді Шумська Н.Л. і Курилець А.Р.         Справа № 22-а-2909/07

Галицький районний суд м.Львова (№ 2а-230/07)                                                           Рядок статзвіту № 38

Доповідач: Шавель Р.М.

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

 

24 грудня 2007 року                                                                                                  м.Львів

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі - Соколовській А.С.,

 

з участю осіб, які взяли участь у справі:

позивача -                    ОСОБА_1

пред-ка позивача: -       ОСОБА_2, довіреність від 03.04.2007р.,

пред-ка відповідачів: -  Боженка О.І., довіреності № 10/105 від 31.05.2007р. та

                 № 10-2017/4067 від 02.11.2007р.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової адміністрації України на постанову Галицького районного суду м.Львова від 08.06.2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Львівській області /ДПА у Львівській обл./ та Державної податкової адміністрації України /ДПА України/ про визнання неправомірними дій посадових осіб, -

 

в с т а н о в и л а:

 

26.01.2007р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним в частині щодо нього наказ ДПА у Львівській обл. № 41Ф від 01.04.2005р. «Щодо економного витрачання коштів на оплату праці» про відміну наказу ДПА у Львівській обл. від 15.02.2005р. № 21Ф «Про встановлення надбавки» про встановлення йому щомісячної надбавки за безперервну службу в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення; визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ДПА України щодо непідготовки наказу про встановлення йому надбавки за безперервну службу в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення з 01.04.2005р. по день звільнення 22.05.2006р. та зобов'язати посадових осіб ДПА України встановити у зазначеному розмірі та виплатити йому вищевказану надбавку (а.с.2-4).

 

Постановою суду від 08.06.2007р. позов ОСОБА_1 задоволений частково; визнано незаконним наказ ДПА у Львівській обл. № 41Ф від 01.04.2005р. про відміну наказу ДПА у Львівській обл. від 15.02.2005р. № 21Ф про встановлення надбавки ОСОБА_1 за безперервну службу в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення; визнано незаконною бездіяльність посадових осіб ДПА України щодо непідготовки наказу про встановлення ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу за період з 01.04.2005р. по день звільнення 22.05.2006р. та зобов'язано посадових осіб ДПА України встановити і виплатити йому надбавку у відповідному розмірі за вказаний період (а.с.58-61).

 

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ДПА України та ДПА у Львівській обл. подали апеляційні скарги, в яких, покликаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, необґрунтованість висновків суду, які також не відповідають обставинам справи, просять скасувати оскаржувану постанову і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Вказують, що Указом Президента України № 370 від 24.04.2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» передбачено надбавку за безперервну службу у відповідних органах при дотриманні певних умов. Чинність цього Указу поширено на осіб начальницького складу податкової міліції згідно Указу Президента України № 595/2003 від 12.07.2003р.

Даними Указами надано право Голові ДПА України встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у відповідних розмірах. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Головою ДПА.

На виконання вищезазначених Указів Президента України, Головою ДПА був встановлений відповідний порядок і умови призначення і виплати вищезазначених надбавок.

Зокрема, наказом ДПА України № 71 від 04.04.2004р. головам ДПА областей надавалося право встановлювати особам начальницького складу податкової міліції за високі результати у службовій діяльності щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у відповідних розмірах. Рішення про встановлення особам начальницького складу податкової міліції зазначених надбавок повинні прийматися за поданням їх прямих і безпосередніх керівників та оголошуватися наказом.

Дана надбавка не носить обов'язкового характеру, оскільки є правом, а не обов'язком керівника для призначення.

Наказом ДПА у Львівській області від 06.02.2005р. № 21Ф позивачу встановлено з 01.02.2005р. щомісячну надбавку за безперервну службу в розмірі 30 відсотків до грошового забезпечення.

17.03.2005р. наказом ДПА України № 115 Голова ДПА України вніс зміни в порядок встановлення зазначених надбавок, а саме залишив за собою право встановлювати (скасовувати) особам начальницького складу податкової міліції щомісячні надбавки за безперервну службу.

Тому, наказом ДПА у Львівській області від 01.04.2005р. № 41Ф скасовано зазначений вище наказ.

Оскільки відсутні подання прямого і безпосереднього керівника щодо встановлення такої надбавки та наказ про призначення даної надбавки, тому оспорювана надбавка позивачу не призначалась і, відповідно, не виплачувалась.

Також судом невірно вказано в постанові про дотримання позивачем річного строку звернення до суду, оскільки вказана надбавка була йому скасована з 01.04.2005р. (а.с.71-73, 74-76).

 

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідачів на підтримання апеляційних скарг, заперечення позивача і його представника, перевіривши матеріали справи та подані скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

 

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

 

Згідно ст.27 Закону України «Про державну податкову службу Україні» та ст.12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до Указу Президента України № 370/2003 від 24.04.2003р «Про надбавки військовослужбовцям Служби Безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу», чинність якого поширена на осіб начальницького складу податкової міліції згідно з Указом Президента України № 595 від 12.07.2003р., передбачено встановлювати та виплачувати щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення особам, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби до 90 відсотків.

 

            Як з'ясовано судом першої інстанції, 04.02.2004р. наказом Голови ДПА України № 71 «Про заходи щодо виконання Указу Президента України № 595 від 12.07.2003р.» визначено порядок і умови виплати надбавки за безперервну службу. Даним наказом передбачено надати право головам ДПА в областях встановлювати особам начальницького складу податкової міліції щомісячні надбавки за безперервну службу до 90 відсотків грошового забезпечення (а.с.24-25).

Наказом Голови ДПА України № 115 від 17.03.2005р. внесено зміни та доповнення до згаданого наказу, згідно якого право встановлювати (скасовувати) надбавки за безперервну службу залишено за Головою ДПА України шляхом видачі наказів по ДПА України (а.с.26-27).

 

            Наказом Голови ДПА у Львівській обл. № 21Ф від 15.02.2005р. підполковнику податкової міліції ОСОБА_1, начальнику оперативно-аналітичного управління УПМ ДПА у Львівській обл., була встановлена надбавка за безперервну службу з 01.02.2005р. в розмірі 30 відсотків до грошового забезпечення (стаж роботи на 01.02.2005р. складає 14 років 08 місяців 11 днів) (а.с.8).

            Вказана надбавка була призначена позивачу та виплачувалася в розмірі 30 відсотків з 01.02.2005р. по 01.04.2005р.

Наказом ДПА у Львівській обл. № 41Ф від 01.04.2005р. «Щодо економного витрачання коштів на оплату праці» відмінено наказ ДПА у Львівській обл. № 21Ф від 15.02.2005р. в частині встановлення особам начальницького складу податкової міліції (в тому числі й позивачу) надбавки за безперервну службу (а.с.41).

 

Згідно наказу ДПА у Львівській області № 240-о від 22.05.2006р. позивач був звільнений з посади начальника Городоцького відділу податкової міліції УПМ ДПА у Львівській обл. з 22.05.2006р. у відставку із зняттям з військового обліку за п.65 «А» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.5); в подальшому наказом ДПА у Львівській області № 293-о від 18.07.2006р. внесені зміни до пункту звільнення попереднього наказу на п.65 «Б» (через хворобу) (а.с.6).

 

Таким чином, під час проходження служби в органах податкової міліції ОСОБА_1 встановлювались, виплачувались, а з 01.04.2005р. була припинена виплата щомісячної надбавки за безперервну службу.

 

Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що неприйняття рішення щодо встановлення надбавки за безперервну службу суперечить вимогам Указу Президента України № 370/2003 від 24.04.2003р «Про надбавки військовослужбовцям Служби Безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» та Указу Президента України № 595 від 12.07.2003р. «Про поширення чинності Указу Президента України № 370 від 24.04.2003р. на осіб начальницького складу податкової міліції», оскільки позивач мав право на встановлення надбавки за безперервну службу і підстав скасовувати та не призначати таку надбавку ОСОБА_1 не було.

Виходячи з наведеного, бездіяльність посадових осіб ДПА України в частині невидання наказу про встановлення ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу визнана судом незаконною.

 

            Між тим, даними Указами Президента України надано право Голові ДПА України встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у відповідних розмірах. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Головою ДПА.

            Вказані надбавки могли виплачуватися особам начальницького складу податкової міліції відповідно до Указу Президента України № 595 від 01.07.2003р. за рахунок коштів, визначених Законом України про Державний бюджет на утримання ДПА України.

            Судом першої інстанції не було враховано й того, що керівникам податкових органів надано право, а не покладено на них обов'язок, установлювати зазначеним особам перелічені доплати у межах асигнувань, що виділяються на утримання органу податкової міліції. При цьому вищевказаними актами передбачені обов'язкові умови, за яких такі надбавки на розсуд керівництва та з урахуванням наявних на це коштів можуть встановлюватися працівникам податкової міліції.

 

На виконання вищезазначених Указів Президента, Головою ДПА було встановлено відповідний порядок і умови призначення і виплати вищезазначених надбавок.

Зокрема, наказом ДПА України № 71 від 04.04.2004р. головам ДПА областей надано право встановлювати особам начальницького складу податкової міліції за високі результати у службовій діяльності щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби у відповідних розмірах. Рішення про встановлення особам начальницького складу податкової міліції зазначених надбавок приймаються за поданням їх прямих і безпосередніх керівників та оголошувати наказом.

 

Судом не було взято до уваги, що умови та розмір праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються КМ України (ч.3 ст.8 Закон України «Про оплату праці»). Відповідно, постановою КМ України №1592 від 31.12.1996р. «Про умови праці працівників органів державної податкової служби», яка поширюється на працівників податкової міліції, установлено, що оклад грошового утримання працівників податкової міліції включає в себе посадовий оклад, а також оклад за спеціальне звання, тобто зазначені виплати є обов'язковими і відносяться до основної заробітної плати. Інші доплати проводяться в порядку, передбаченому нормативними актами, якими передбачено їх виплати.

 

Наказом ДПА у Львівській області від 06.02.05 № 21Ф позивачу встановлено з 01.02.2005р. щомісячну надбавку за безперервну службу в розмірі 30 відсотків до грошового забезпечення.

17.03.2005р. наказом ДПА України № 115 Голова ДПА України вніс зміни в порядок встановлення зазначених надбавок - залишив за собою право встановлювати (скасовувати) наказом ДПА України особам начальницького складу податкової міліції щомісячні надбавки за безперервну службу.

Тому, наказом ДПА у Львівській області від 01.04.2005р. № 41Ф скасовано зазначений вище наказ.

 

Також судом невірно вказано в постанові про дотримання позивачем річного строку звернення до суду, оскільки вказана надбавка була йому скасована з 01.04.2005р. Доказів про те, що позивач дізнався про порушення його прав лише 18.07.2006р., тобто з моменту звільнення, суду не представлено.

Звідси, суд першої інстанції не навів обґрунтованих доводів поновлення строку звернення до суду із позовом, як того вимагає закон, не врахував відсутність об'єктивних перешкод позивача ознайомитися із спірними наказами.

Згідно з п.1 ст.100 КАС України, пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

 

Таким чином, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому за наведених обставин в задоволенні заявленого позову слід відмовити за безпідставністю.

 

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

 

п о с т а н о в и л а:

 

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової адміністрації України задоволити частково.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 08.06.2007р. скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дій посадових осіб відмовити за безпідставністю.

 

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

 

 

Головуючий:                                                                                                   Р.М.Шавель

 

 

Судді:                                                                                                            І.Я.Олендер

 

 

М.А.Пліш

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація