Головуючий по 1-й інстанції: Матриць О.І.                                                               Справа № 22-а-3351/07

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області                                               ряд.ст.зв. № 37

№ 2-а-470/07

Доповідач:  Олендер І.Я.                                                                                                                                    

 

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

26 листопада 2007 року                                                                                           м. Львів

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

 

головуючого-судді                 Олендера  І.Я.,

суддів                                      Кушнерика М.П., Шавеля Р.М.,

при секретарі                         Сютик Н.І.,          

  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника позивача неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 16 червня 2007 року по справі № 2-а-223/07 за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про визнання протиправними рішень, -

 

в с т а н о в и л а:

 

16 червня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом прийнято ухвалу по справі № 2-а-223/07 за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про визнання протиправними рішень. Прийняту ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що в даному випадку наявно спір про право на земельну ділянку та побудований на ній будинок в порядку спадкування за малолітнім сином, який не є публічно-правовим, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

 

 Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив позивач представник неповнолітнього, який в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням процесуального права, як на доводи в своїй апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при винесені ухвали про закриття провадження в справі безпідставно зроблено висновок, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції. Вважає, що підстав застосування п.1 ч.1 ст.157 КАС України не було, тому ухвалу слід скасувати а справу направити для продовження розгляду.

 

Сторони, їх представники та третя особа в судове засідання не явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий проведено у їх відсутності.

 

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

 

Розглядаючи спір та приймаючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження в справі суд першої інстанції виходив з встановлених обставин, зокрема, що позивач ОСОБА_2, яка звернулась в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, звернулась з позовом, в якому нею фактично оскаржувались дії відповідача, якими порушене речове право (право на земельну ділянку та незавершене будівництво), неповнолітнього, як спадкоємця за померлим батьком, якому було виділено під забудову спірну земельну ділянку, що є порушенням норм встановлених ст.ст.268,331,1261 ЦК України, ст.116 ЗК України, внаслідок чого такий неповнолітній був позбавлений права на спадщину, як спадкоємець першої черги.

 

Таким чином, з огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, та обставин встановлених судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що в даному випадку наявний спір про право цивільне, яке підлягає захисту, як про це зазначено вище, на підставі норм ЦК України та ЗК України.

 

Колегія суддів, як зазначено вище, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними.

 

Так, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 

Відповідно до ч.1 ст.15 глави 2 ЦК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства..

 

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

 

Згідно п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

 

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що компетенція Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, як адміністративного суду не поширюється на даний спір, що виник з цивільно-правових відносин, пов'язаних з правом користування та володіння земельною ділянкою та його реалізацією, та спадкових правовідносин, який не є публічно-правовим, а тому ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не підлягає скасуванню. 

 

Керуючись  ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС  України, колегія суддів -

 

                                                              у х в а л и л а:

 

Апеляційну скаргу представника позивача неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 16 червня 2007 року по справі № 2-а-223/07 за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про визнання протиправними рішень, - без змін.

 

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

 

На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення.

 

 

    Головуючий суддя :                                                          І.Я.Олендер

 

 

 

    Судді:                                                                                 М.П.Кушнерик

 

 

                                                                                               Р.М.Шавель