Справа № 2а-1752

2011 рік

П О С Т А Н О В А

I М Е Н Е М    У К Р А ї Н И

18 травня 2011 року  Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:                                                  головуючого                                        - судді Шевченка В.В.

                    при секретарі                                        - Кримковій Н.В.

                    за участю позивачки                              - ОСОБА_1

                    представників відповідачів                    - Самбурської Т.В.

                                                                       Матюніна В.В.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Совєтської селищної ради АР Крим, Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною постанови №11 від 12 квітня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання незаконною постанови №11 від 12 квітня 2011 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 12 квітня 2011 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Совєтської селищної ради АР Крим її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП і накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності була мотивована тим, що позивачка продала пиво неповнолітньої особі. При цьому позивачка зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки 06 квітня 2011 року в магазин, де вона працює продавцем, дійсно зайшов неповнолітній парубок, у якого з собою було три пляшки пива. Неповнолітній деякий час постояв у магазині, після чого вийшов на вулицю. Позивачка вийшла слідом за ним, оскільки в магазині не було покупців. На вулиці ОСОБА_1 побачила, що на неповнолітнього чекав співробітник міліції, який повернув неповнолітнього до магазину і пред’явив позивачці претензії з приводу незаконної реалізації пива неповнолітньому. Після цього відносно позивачки був складений протокол про адміністративне правопорушення, який 12 квітня 2011 року був розглянутий на засіданні Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Совєтської селищної ради. Позивачка вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки вона не вчиняла правопорушення. Крім того, позивачка зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою органів внутрішніх справ на порушення вимог ст.265 КУпАП не було вилучено пиво, при підготовки справи про адміністративне правопорушення до розгляду, на порушення вимог ч.4 ст.278 КУпАП не були витребувані додаткові матеріали, а саме пиво. Також позивачка зазначає, що колегіальним органом за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення був винесений процесуальний документ у формі постанови, що суперечить вимогам ст.283 КУпАП, згідно з якою постанови виконавчого органу селищної ради приймаються у формі рішення. Також в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що в оскаржуваної постанові відсутні відомості про результат голосування членів адміністративної комісії за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, не зазначений перелік доказів, які б підтверджували факт правопорушення. Також крім посилки на порушення п.10 «Правил роздрібної торгівлі спиртними напоями»мається посилка і на порушення правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, при цьому відсутні відомості про те, що предметом правопорушення була реалізація тютюнових виробів. Також в спірної постанові є посилка на п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, яка передбачає закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. На підставі викладеного, позивачка вважає, що є підстави для задоволення заявленого нею позову.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлений нею позов та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому позивачка пояснила, що пиво неповнолітньої особі вона не продавала. Разом з цим, позивачка не заперечувала того факту, що неповнолітній ОСОБА_4 дійсно заходив до магазину, де вона працює продавцем і що за зовнішніми ознаками він виглядав на свій вік, тобто саме як неповнолітній. Також позивачка не заперечувала, що пиво «Арсенал світле»є алкогольним пивом і у магазині, в якому вона працює, така марка пива реалізується. З пояснень позивачки також вбачається, що про час і місце розгляду Адміністративною комісією справи про адміністративне правопорушення стосовно неї вона була повідомлена, але на засідання комісії не з’явилась.  

Представник відповідача - Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Совєтської селищної ради АР Крим Самбурська Т.В. у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та пояснила, що позивачці надсилалось запрошення для участі у розгляді комісією справи про адміністративне правопорушення відносно неї, але вона на засідання не з’явилась. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення члени комісії повністю вивчили матеріали справи про адміністративне правопорушення та дійшли висновку, що позивачкою вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Адміністративною комісією 12 квітня 2011 року була винесена постанова №11 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Представник відповідача вважає, що вина позивачки у скоєні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, повністю доведена, у зв’язку з чим на її думку підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Представник відповідача - Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим      Матюнін В.В. у судовому засіданні адміністративний позов не визнав з тих підстав, що, на його думку, вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, повністю доведена.

Суд, заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

06 квітня 2011 року оперуповноваженим групи кримінальної міліції у справах дітей Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_5 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії КР156656 відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. З зазначеним протоколом позивачка була ознайомлена і їй була вручена його копія, що підтверджується її підписом у протоколі.  

          Зі змісту ч.2 ст.156 КУпАП вбачається, що ця норма передбачає відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за продаж працівником підприємства торгівлі пива (крім безалкогольного) особі, яка не досягла 18 років.

Відповідно до ч.2 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.156 КУпАП.

12 квітня 2011 року відбулося засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Совєтської селищної ради АР Крим, на якому була розглянута справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, зазначена адміністративна комісія винесла постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що вона 06 квітня 2011 року о 19 годині 20 хвилин, працюючи продавцем магазину, розташованого АДРЕСА_1 продала неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дві пляшки пива «Арсенал світле» ємкістю по 0,5 літра кожна. За вчинене правопорушення на        ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, тобто в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.156 КУпАП.  

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, основаному на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законами та правосвідомістю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, а також надані відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення №11/М-11 відносно ОСОБА_1, суд доходе висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення були дотримані вищезазначені вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення.   

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які відповідають вимогам належності та допустимості.

Так, допитаний у судовому засіданні у присутності педагога неповнолітній     ОСОБА_4 показав, що 06 квітня 2011 року він разом зі своїм другом ОСОБА_6 з метою купити пива прийшли до магазину в смт.Совєтський, де приблизно о 19 годині 20 хвилин продавцем магазину ОСОБА_1 йому були реалізовані дві пляшки алкогольного пива «Арсенал світле». Під час реалізації пива позивачка не запитувала про його вік та не вимагала ніяких документів. До магазину він входив один, а ОСОБА_6 залишився чекати на нього біля магазину. Після того, як він купив пиво та вийшов на вулицю, до нього підійшли співробітники міліції і запитали в нього, де він купив пиво. Свідок зізнався, що купив пиво у магазині. У судовому засіданні свідок наполягав на тому, що пиво йому продала саме позивачка. Також свідок показав, що коли працівники міліції зайшли до магазину, то ОСОБА_1 під час усної розмови з ними не заперечувала факту продажу пива, але згодом почала заперечувати свою вину.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він разом зі своїм неповнолітнім другом ОСОБА_4 вийшов прогулятися у смт.Совєтський, свідок був з собакою. Вони підійшли до одного з магазинів і ОСОБА_4 зайшов до магазину з метою купити там пива. Свідок із собакою залишився чекати ОСОБА_4 на вулиці. Коли ОСОБА_4 вийшов з магазина з пивом, до них підійшли працівники міліції і запитали у неповнолітнього, де він купив пиво, на що останній зізнався, що в магазині.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що працює на посаді оперуповноваженого ГКМСД Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим. 06 квітня 2011 року під час оперативного чергування нею був встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що позивачка, працюючи продавцем магазину ПП «ОСОБА_11», який розташований у смт.Совєтський по вул.Першотравневої, реалізувала шляхом продажу неповнолітньому ОСОБА_4 дві пляшки алкогольного пива –«Арсенал світле». Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в усній формі визнала свою вину у скоєному, але після того, як до магазину приїхала власниця магазину, позивачка почала свою вину заперечувати, про що надала письмові пояснення. Разом з тим, свідком також були відібрані пояснення від неповнолітнього ОСОБА_4, якій пояснив, що саме ОСОБА_1 продала йому дві пляшки пива. Пояснення були записані виключно зі слів ОСОБА_4 Пиво свідок вилучила і віднесла до Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим, при цьому протокол про вилучення нею не складався.

Показання допитаних у судовому засіданні за клопотанням позивачки свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що позивачка не могла продати пиво неповнолітньому не містять інформацію щодо предмету доказування, оскільки зазначені свідки не знаходилися в магазині безпосередньо в той час, коли до магазину входив неповнолітній ОСОБА_4, а приїхали до магазину лише тоді, коли співробітники міліції вже виявили правопорушення і складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 За таких обставин показання зазначених свідків не можуть бути прийняті судом до уваги.  

Судом оцінені показання допитаного за клопотанням позивачки свідка    ОСОБА_9 про те, що він у квітні 2011 року у вечірній час, знаходячись біля магазину, де працює позивачка, бачив, як раніше незнайомий йому неповнолітній зайшов до магазину, а інший парубок, який знаходився біля магазину, розмовляв по мобільному телефону і сказав другому абоненту, щоб він підходив, так як все нормально. Поблизу свідок побачив працівників міліції і припустив, що саме з ними парубок розмовляв по телефону, оскільки після цього працівники міліції підійшли до магазину, з якого вже вийшов неповнолітній з пивом, після чого підійшли к ОСОБА_1 і почали говорити їй, що вона продала пиво неповнолітньому. Виходячи з цього, свідок припустив, що між неповнолітнім та працівниками міліції була якась домовленість.   

Покази зазначеного свідка не спростовують вини позивачки у правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки він не бачив, щоб неповнолітній заходив до магазину з пивом (про що зазначає позивачка в обґрунтування свої позовних вимог), із розмови парубка, який знаходився біля магазину, свідок почув лише певні фрази у контексті, при цьому не чув, що цей парубок якось називав іншого абонента. Крім того, допитана у судовому засіданні в якості свідка працівник міліції ОСОБА_5 наполягала на тому, що до моменту виявлення правопорушення а ні їй, а ні працівнику міліції Березницькому О.В., який знаходився з нею, ніхто в телефонному режимі про факт продажу пива не повідомляв, вони виявили правопорушення безпосередньо, побачивши неповнолітнього з пивом.

Доводи позивачки про те, що відповідачем на порушення вимог ст.283 КУпАП рішення за результатами розгляду справи було прийнято у формі постанови, а не в формі рішення, суд вважає неспроможними, оскільки зі змісту п.1 ч.1 ст.283 КУпАП вбачається, що адміністративні комісії виносять саме постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Доводи позивачки про те, що в оскаржуваної постанові не зазначений перелік доказів, які підтверджують факт правопорушення, і відсутні відомості про результати голосування членів колегіального органу суд також вважає неспроможними, оскільки спірна постанова за змістом відповідає вимогам, встановленим ст.283 КУпАП, а зазначення в неї обставин, на які вказує позивачка, нормами КУпАП не передбачено.

Ті обставини, що в спірної постанові маються посилки, в тому числі, на порушення правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами та на п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, яка передбачає закриття провадження по справі, не є підставою для визнання спірної постанови незаконною, оскільки позивачка була притягнута до адміністративної відповідальності саме за продаж пива неповнолітньому, в постанові детально викладені обставини, які встановлені при розгляді справи, мається посилка в тому числі на ч.2 ст.156 КУпАП і стягнення накладено в межах санкції саме цієї норми.

Доводи позивачки про те, що при складанні адміністративного протоколу пиво не було вилучено і що воно не було витребуване при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не спростовують вину позивачки і не є підставою для визнання спірної постанови незаконною, оскільки зі змісту ст.251 КУпАП вбачається, що речові докази є лише одним (але не єдиним) джерелом доказів.  

Враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивачки відповідачем були всебічно, повно і об’єктивно досліджені всі обставини справи та прийнята законна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, підстави для скасування якої відсутні.

На підставі викладеного, ст.ст. 251, 252, 280, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 11, 71, 159-163, 171-2 КАС України, суд  

П О С Т А Н О В И В :  

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Совєтської селищної ради АР Крим, Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною постанови №11 від 12 квітня 2011 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                          В.В. Шевченко