Любарський районний суд Житомирської області    

Справа № 2-а-161/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 березня 2011 року                                                                                   смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської облаті у складі:

головуючого судді: Замега І. І.  

        при секретарі:  Войтович Г.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження в смт.Любар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Любарському районі  про стягнення сум відповідно до Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує  на те, що він являється дитиною війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, йому щомісячно повинна виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року вказана допомога виплачувалася в неповному розмірі, а тому позивач просить суд, відновити йому  пропущений строк для звернення до суду за захисту своїх прав та інтересів, визнати протиправною бездіяльність управління ПФУ в Любарському районі щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року, зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату невиплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням вже здійснених виплат.

Представник позивача ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з»явився. У поданій ним до суду письмовій заяві просив справу розглядати за його відсутності та вказав, що позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному об»ємі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у попереднє судове засідання не з»явився, однак у поданій ним до суду письмовій заяві просив справу розглядати за його відсутності та вказав, що позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у письмовому запереченні на позов.

Розглянувши  матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Позивач  ОСОБА_1 являється дитиною війни, що стверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим 22 лютого 2006 року управлінням праці та соціального захисту населення Любарської райдержадміністрації.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", стверджується, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Стосовно п.1 прикінцевих положень цього Закону зазначена норма діє з 1 січня 2006 року.

Із повідомлення управління Пенсійного фонду України в Любарському районі №325/Г-02 слідує, що підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 буде проведено після прийняття Верховною Радою України відповідних змін у законодавстві.

Добровільно здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач відмовляється.  

Законом України від 19 грудня 2006 року №489 – V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року №489 – V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв»язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107–VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195–ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 - 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2007 - 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином суд вважає, що права позивача дійсно були порушені, оскільки у 2007 – 2010 роках йому  пенсія нараховувалась та виплачувалась відповідачем в неповному розмірі, лише на підставі Законів України "Про державний бюджет України на 2007 - 2010 роки», однак без урахування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 і т.д.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що невиплата позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року є протиправною, однак враховуючи положення ч.2 ст.99 КАС України, в якій зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і те, що позивач не представив доказів щодо поважності причин пропущення вказаного строку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 липня 2010 року, то суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і вважає, що відповідача слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня по 31 грудня 2010 року, за виключенням суми фактично проведених виплат, а в решті позовних вимог слід відмовити в з»язку з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії повинно здійснювати управління Пенсійного фонду в Любарському районі Житомирської області.

Керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 19, 71, 86, 99, 104, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про державний бюджет України на 2007-2010 роки», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,

Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області, щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі підвищення до пенсії ОСОБА_1 в період з 1 липня по 31 грудня 2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 липня  по 31 грудня 2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за виключенням суми фактично проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                          Замега  І.  І.