Судове рішення #15315037

2-552\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      6 травня 2011  року                                                                                місто Маріуполь  

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.

при секретарі Кульбачній В.В.,  

за участю представника  ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Міського Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецький області про визнання дій відповідача неправомірними та поновлення на квартирному обліку, -

В С Т А Н О В И В:

9 грудня 2010 року  позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевського РВ ОСОБА_3 МУУМВС України в Донецький області про визнання дій відповідача неправомірними та поновлення на квартирному обліку.

Під час попереднього розгляду справи,  ухвалою суду  від 23 грудня 2010 року було замінено відповідача Орджонікідзевський РВ ММУ УМВС України на належного відповідача - Маріупольське Міське Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецький області  

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався  на ті обставини, що він з 1 березня 1982 року по 8 грудня 2001 року проходив службу в підрозділах Орджонікідзевського РВ ММУ УМВС України та ОСОБА_3 міського управління органів внутрішніх справ на посадах рядового та молодшого складу.

Рішенням № 6, спільного засідання керівництва та житлово –битової комісії Орджонікідзевського РВ міста Маріуполя, від 31 січня 1983 року, заяву позивача про постановку на квартирний облік  було задоволено та його було поставлено на квартирний облік з 14 січня 1983 року, про що було зроблено  запис в книзі обліку за № 158 .  Однак при зверненні  позивача в серпні 2009 року в житлово-битову комісію Орджонікідзевського РВ ММУ УМВС України в Донецький області де він був поставлений на квартирний облік  та в Маріупольське МУ УМВС України в Донецький області куди передавалося його квартирна справа, по поводу руху черги  на квартиру, йому повідомили, що на обліку він не знаходиться та його облікова квартирна справа відсутня. Також позивачу стало відомо що його облікова квартирна справа з Орджонікідзевського РВ ММУ УМВС України  повинна була передаватися  в Маріупольське МУ УМВС України. Враховуючи той факт, що його облікова квартирна справа зникла, та з квартирного обліку його було незаконно знято, то він звернувся до прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя  для проведення прокурорської перевірки. Прокурор Орджонікідзевського району міста Маріуполя направив в Орджонікідзевський РВ ММУ УМВС України вимогу про проведення службового розслідування, однак досі питання про поновлення його на квартирному обліку  не вирішено у зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду. Просить суд  визнати дії відповідача  не законними  та поновити його на квартирному обліку з урахуванням часу постановки на квартирний облік, тоб то з 14 січня 1983 року, та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач  повністю підтримав свої позовні вимоги, та пояснив, що в період з 1 березня 1982 року по 16 вересня 1999 року він працював  на різних посадах в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецький області. Там же, 14 січня 1983 року,  його було поставлено на квартирний облік, де він знаходився до переведення його до ОСОБА_3 УМВС України в Донецький області. Під час переведення йому пояснили, що облікова квартирна справа буде  також передана в відділ квартирного обліку при ОСОБА_3 УМВС України. Після звільнення у відставку, 8 грудня 2001 року  він ще декілька разів приносив  необхідні довідки  для перебування на квартирному обліку, а потім деякий час вказані довідки в нього ніхто не просив, та він їх не приносив. В 2009 році він дізнався що працівникам міліції які перебували на квартирному обліку почали видавати квартири, у зв’язку з чим він звернувся спочатку до Орджонікідзевського РВ, а потім до ОСОБА_3 УМВС України з проханням надати йому відповідь на якій стадії знаходиться його черга. На що йому  повідомили що його облікової квартирної справи не має ні в Орджонікідзевському РВ ні в ОСОБА_3 Де поділася його облікова квартирна справа  йому не повідомили, при цьому відомостей  про зняття його з квартирного обліку та знищення його облікової квартирної справи теж не надали. Під час проведення прокурорської перевірки  його облікову квартирну справу не виявили. Просить суд  поновити його на квартирному обліку з 14 січня 1983 року та стягнути з відповідача  судові витрати  в сумі 795 гривень 50 копійок а саме держмито в сумі 8,50 гривень, розходи на інформаційно –технічне забезпечення –37,00 гривень, юридичні послуги –750,00 гривень.

Представник позивача  ОСОБА_2-  ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі, та просить суд визнати дії ОСОБА_3 УМВС України в Донецький області в частині зняття  ОСОБА_2 з квартирного обліку не законними, та поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку з 14 січня 1983 року. Стягнути з відповідача судові витрати в сумі 795,50 гривень.  

Представник відповідача діюча на підставі довіреності  - ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що відповідно  до п. 25  «Правил обліку громадян, які потребують житла та надання їм житлових приміщень», затверджених постановою Ради міністрів ОСОБА_5 РСР від 11 грудня 1984 року за № 470, передбачено, що щорічно з 1 жовтня по 31 грудня  проводиться перереєстрація громадян вказаної категорії, для якої  необхідно надавати ряд документів. Позивач не може  підтвердити той факт, що він кожен рік надавав необхідні документи  до відділу квартирного обліку, а тому його було знято з квартирного обліку.  Чому позивача не було повідомлено про те, що його знято з квартирного обліку,  та куди поділася його облікова квартирна справа,  представник відповідача пояснити не може. Також представник відповідача просить суд відмовити позивачу в частині стягнення розходів по оплаті юридичних послуг, оскільки позивачем не було надано суду  розрахунків вартості юридичних послуг. Просить суд повністю  відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 в період з 1 березня 1982 року по 16 вересня 1999 року працював на різних посадах в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України. В період з 16 вересня 1999 року по 8 грудня 2001 року він працював в ОСОБА_3 УМВС України, що підтверджується довідкою витягом послужного списку. ( а.с.6)

Згідно довідки голови житлово-побутової комісії Орджонікідзевського РВ ОСОБА_3 УМВС України в Донецький області від 28 серпня 2009 року за №  8/16659, ОСОБА_2 на квартирному обліку в Орджонікідзевському РВ ОСОБА_3 УМВС України в Донецький області –не перебуває.  ( а.с.10)

Згідно довідки в.о. начальника районного відділу Орджонікідзевського РВ ММУ УМВС України –ОСОБА_6 за  № 8/Б-66 опр, від 7 вересня 2009 року,  у разі переводу співробітника міліції до іншого структурного підрозділу ОВС, справа квартирного обліку пересилається до відповідного органу, де зберігається у підрозділі за останнім місцем роботи.         ( а.с. 11)

Згідно довідки відділу з обліку та забезпечення житловою площею ОСОБА_3 міської ради за № 157/1 від 19 серпня 2009 року  облікова квартирна справа ОСОБА_2 у відділ обліку та забезпечення площею ОСОБА_3 міський раді, Орджонікідзевським РВ ММУ УМВС України –не передавалася.  ( а.с.12)

Статтею 1 Житлового кодексу ОСОБА_5 РСР ( далі ЖК УРСР) встановлено що відповідно до Конституції СРСР і Конституції ОСОБА_5 РСР, громадяни ОСОБА_5 РСР мають право на житло. Це право забезпечується , зокрема  справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програм будівництва благоустроєних жител  наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян визначених законом.

Згідно з ч.1 ст. 37 ЖК УРСР, облік потребуючих  поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням –також і за місцем проживання. Нарівні  з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах  організаціях у зв’язку з виходом на пенсію.

Статтею 38 ЖК УРСР передбачено, що порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства ОСОБА_5 РСР.

Пунктом 1 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов  і надання їм жилих приміщень в ОСОБА_5 РСР, затверджених постановою Ради Міністрів України від 11 грудня 1984 року за № 470, ( надалі Правила обліку)  встановлено, що ці правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм  у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду призначених для постійного проживання.

Відповідно до п.22, 23 Правил обліку, громадяни вважаються прийнятими на квартирний облік за місцем роботи з дня прийняття спільного рішення  адміністрацією підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом міської Ради. Громадяни яких було прийнято на квартирний облік  заносяться в книгу обліку осіб, перебуваючи у черзі на отримання жилих приміщень.  

Згідно рішення № 6 від 31 січня 1983 року, спільного засідання керівництва та житлово-битової комісії Орджонікідзевьского РВ міста Жданова, ОСОБА_2 зачислено  на квартирний облік з 14 січня 1983 року, про що зроблено запис в книгу обліку за № 158. ( а.с.7)

Відповідно до п.24 Правил обліку, облікові справи зберігаються  за місцем квартирного обліку громадян, а після отримання житла у виконавчому комітеті міської Ради народних депутатів, які надали ордер на вселення.

Відповідно до п.25 Правил обліку, щорічно в період з 1 жовтня по 31 грудня  виконавчі комітети міських Рад, підприємства, установи, організації, поводять   перереєстрацію громадян перебуваючи на  квартирному обліку  під час якої перевіряються їх облікові данні.

Суд звертає увагу, на той факт що в Правилах обліку не зазначено, що під час перереєстрації, громадяни перебуваючи на обліку, повинні щорічно самостійно надавати облікові данні.

Відповідно до п.п.1 п.29 Правил обліку, право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем роботи зберігається у разі виходу на пенсію.

Відповідно до п. 32 Правил обліку громадяни перебуваючи на квартирному обліку за місцем роботи та  переведені на інше підприємство, установу, організацію в тому ж населеному пункті , приймаються на облік по новому місцю роботи.

Відповідно до п.24 Правил обліку, облікові справи  зберігаються протягом 5 років після отримання громадянами жилих приміщень ( зняття їх з квартирного обліку). По спливу вказаного строку справи знищуються у встановленому порядку.

Згідно пояснень представника відповідача, вона не може  надати суду докази що  позивача ОСОБА_2 взагалі було знято з квартирного обліку,  або було знято з  квартирно  обліку законно, оскільки відповідно до Правил обліку, повинні були залишитися відомості щодо збереження облікової квартирної справи а у разі спливу строку зберігання відомості про її знищення.  В архівах  ОСОБА_3 УМВС України в Донецький області таких відомостей не має.

Таким чином аналізуючи правову базу, враховуючи пояснення позивача та представника відповідача, суд надійшов висновку що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.  Необхідно дії відповідача визнати неправомірними в частини зняття ОСОБА_2 з квартирного  обліку,   та  поновити  його на квартирному обліку  з 14 січня 1983 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат  відповідно до ст.ст. 79,84 ЦПК України, відносяться  витрати пов’язані з оплатою правової допомоги  адвоката або іншого фахівця в галузі права.

В договорі про надання  правової допомоги та в довідці  про вартість правової допомоги  не зазначені види правової допомоги ( складання позовної заяви, консультацій,  переписка, участі в судовому розгляді справи тощо) з розрахунком сплачених сум.

З урахуванням зазначених обставин та вимог закону, суд вважає що витрати на правову допомогу повинні бути відшкодовані відповідачем позивачу у розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсацій витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Відповідно до Додатку до зазначеної постанови  витрати пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Виходячи з норм діючого законодавства та враховуючи що розмір мінімальної заробітної плати на день складання позовної заяви  у грудні 2010 року  становив 922 гривень, то розмір відшкодування витрат  позивача на оплату правової допомоги  буде становити : 368,80 гривень ( 922 х 40:100). Зазначена сума  повинна  бути стягнута з ОСОБА_3 УМВС України в Донецький області  на користь ОСОБА_2

Також відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів  України « Про державне мито»,  та ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 гривень, сплачені ним при подачі позовної заяви до суду, що підтверджується квитанціями.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, ч.1 ст.37, 38 Житлового Кодексу ОСОБА_5 РСР , п.1, 22, 23, 24, 25, 29, 32 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов  і надання їм жилих приміщень в ОСОБА_5 РСР, затверджених постановою Ради Міністрів України від 11 грудня 1984 року за № 470, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2  до ОСОБА_3 Міського Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецький області про визнання дій відповідача неправомірними та поновлення на квартирному обліку  - задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_3 Міського Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецький області  - не правомірними.  

Поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку в ОСОБА_3 Міському Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецький області  з 14 січня 1983 року.

Стягнути з ОСОБА_3 УМВС України  на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у сумі 8,50 гривень, витрати на  оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 гривень, витрати по  оплаті правової допомоги в розмірі 368,80 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.



Суддя _________________________   Шиян В. В.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація