ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               30 березня 2011 року                                                             справа № 2а-409/2011 р.

          Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі судді Родіонова С.О. розглянувши в порядку скороченого провадження у судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року позивачка звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не на 10 відсотків, як їй виплачувалось протягом 2010року. Вважає, що виплата відповідачем  їй підвищення до пенсії у розмірі меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивачка просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної  державної соціальної допомоги, як дитині війни з січня по грудень 2010р. в сумі 1702 грн. та в подальшому проводити нарахування згідно Закону довічно.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, законом не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також, ні в Державному бюджеті на 2008 рік, ні в бюджеті Пенсійного фонду на 2009 рік не передбачено фінансування виплат підвищення до пенсії “дітям війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Крім того, позивачкою пропущені строки для звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України. Тому, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.   

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус “дитина війни”, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 416968 виданого 31.10.2005року, на ім'я ОСОБА_1

          Ухвалою Кам'янобрідського суду м. Луганська від 17.03.2011р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в частині вимог за період з 01.01.2010 року по 15.09.2010 року включно залишено без розгляду.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

У 2010 - 2011 роках дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни” не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.

Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 - 2011 роках дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Що стосується вимог позивачки щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування згідно Закону довічно, то позивачкою не наведено доказів можливих порушень її прав з боку відповідача у майбутньому. Крім того, положеннями КАС України перерахунок на майбутнє не передбачений. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати перерахунок підвищення до пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.

          Тому, вимоги позивачки щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії підлягають задоволенню лише з 16.09.2010 року по 30.03.2011 року (дата винесення рішення).

Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачці підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі з 16.09.2010 року по 30.03.2011 року.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2010 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 16.09.2010 року по 30.03.2011 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Заявляючи вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити конкретну суму недонарахованої пенсії, позивачка тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивачки повинні бути задоволені не шляхом зобов’язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що за змістом відповідає суті її вимог.

          Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що слід визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська по ненарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16.09.2010 року по 30.03.2011 року  та зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період, з урахуванням здійснених раніше виплат.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 16.09.2010 р. по 30.03.2011 р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1  перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 16.09.2010 р. по 30.03.2011 р., відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.

          Копію постанови направити сторонам.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови. Постанова може бути оскаржена в  апеляційному  порядку  також іншими особами  у зв'язку з тим,  що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

ОСОБА_2 Родіонов