Справа № 2-323/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року                                                                                                    

                 Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого  -    судді    Чернової Н.І.

при секретарі                  Мочалової А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади ОСОБА_2 міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,-

встановив :

         Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  про визнання договору купівлі-продажу  квартири №14, розташованої за адресою: м. Брянка, провулок  Короленко,б.5  дійсним та визнання права власності на вказану квартиру посилаючись на те, що 17.04.2004 року, відповідно до  розписки ОСОБА_3  вона придбала у останній квартиру № 14 , розташовану за адресою: м. Брянка, провул. Короленко,б.5, але  оформити право власності на квартиру на теперішній  час не може, оскільки ОСОБА_3 спочатку виїхала за межі міста, а потім їй стало відомо про те, що остання померла 04.07.2004 р., тому просить  угоду купівлі-продажу  вказаної квартири заключену між нею та ОСОБА_3 відповідно до розписки останньої від 17.04.2004р. визнати дійсною та визнати за нею право власності на квартиру №14, розташовану за адерсою: м. Брянка, провулок Короленко,будинок 5.

У судовому засіданні позивач   просила суд її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач –представник ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з’явився, про час слухання справи був повідомлений належним чином, але надав суду заяву в якій просив розглянути справу у його відсутності, з позовними вимогами згоден.

Суд, вислухавши позивача, свідків, дослідивши письмові докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У справі встановлено, що 17.04.2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1  відбулася угода купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: м. Брянка, провул. Короленко будинок 5, за сумму 500 грн., що підтверджується розпискою ОСОБА_3 ( а.с. 3.)

           З  довідки  КП  БТІ в м. Брянка (а.с.6), вбачається, що квартира №14 в будинку №5 по пров.Короленко в м. Брянка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 21.07.1993 р.              

           З акту запису про смерть ОСОБА_2 (а.с.11-12), вбачається, що ОСОБА_3померла 04.07.2004р.

З пояснень свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що вони були свідком здійснення угоди купівлі продажу ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 у 2004 році, тому їм відомо, що остання продала вказану квартиру гр. ОСОБА_1 за 500 грн.

При  цьому свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона мешкала на той час по сусідству з ОСОБА_3 в цьому ж будинку і бачила, як потім ОСОБА_3 кудись виїхала, а ОСОБА_1 почала ремонтувати квартиру, а потім оселилася в ній де і мешкає по теперішній час.

             Таким чином, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснили купівлю-продаж вказаної квартири, при цьому сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах угоди. Позивач цілком виконала всі умови по угоді: сплатила гроші, мешкає в придбаній квартирі.

             Згідно до ст: 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачи майна.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Стаття 328 ЦК України проголошує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 657 ЦК України вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, суд вважає, що угода купівлі-продажу кварти ри №14 яка розташована за адресою: м. Брянка, провулок Короленко будинок 5, здійснена між ОСОБА_3 та ОСОБА_1повинна бути визнана дійсною, а також повинно бути визнане за позивачем право власності на вказану квартиру.

               Керуючись ст.ст.220, 328, 334, 655, 657 ЦК України, ст.ст., 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1 до територіальної громади ОСОБА_2 міської ради  про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру  задовольнити.

             Визнати угоду купівлі-продажу квартири №14, розташованої за адресою: м. Брянка Луганської області, провулок Короленко будинок 5  здійснену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсною.

             Визнати за  ОСОБА_1 право власності на   квартиру №14, розташовану за адресою: м. Брянка Луганської області, провулок Короленко будинок 5.  

             Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя