МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді                     Соловйова М.І., при секретарі Горбаченко Ю.О., за участю представників сторін                                    ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  розглянув  у відкритому судовому засіданні  в залі суду                     смт. Магдалинівка цивільну справа за позовною заявою ОСОБА_3                              до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Південь-Агро-Лідер“  про  повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ТОВ  “Південь-Агро-Лідер“  про  повернення земельної ділянки. Посилаючись на те, що 5 лютого 2005р. уклала договір оренди земельної ділянки, яка належить на праві власності на підставі Державного акту                            серії  11-ДП  № 006909, з відповідачем.  Термін договору встановлено п’ять років. Відповідно                  п. 2.3 Договору, письмовою заявою  попередила про відсутність наміру на переукладання договору і після закінчення строку договору прохала повернути земельну ділянку. Але відповідач                              усно заявив, що поверне ділянку тільки після 28 січня 2013р., коли сплине п’ятирічний строк                                        з дня реєстрації у Магдалинівському відділі ДРФ ДП Державний земельний кадастр. Постанова Кабінету Міністрів № 2073 від  25 грудня 1998р. чказує, що державна  реєстрація договорів оренди здійснюється виконавчим комітетом сільської  ради. Факт  державної  реєстрації  засвідчила                        Дмухайлівська сільська рада 27 лютого 2006р. на п’ять років, тому  враховуючі,  що строк договору сплив, звернулася до суду з проханням зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.

          Представник відповідача  проти позову заперечував і наполягає на відмові в позові.

          Вислухав пояснення представників сторін, дослідив докази, суд дійшов до висновку                            про задоволення позовної заяви.

          Згідно паспорту громадянина України серії АЕ № 714010 від   2 червня  1997р. /а. с. 4-6/ ОСОБА_3  зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1  з 25 березня 1996р.                             і має довідку про присвоєння ідентифікаційного номера /а. с. 7/.

          Позивач, як громадянин України,  на підставі Державного акту на право власності                               на землю серія 11-ДП  № 006909, зареєстрованому  в Книзі записів реєстрації державних актів                     на право власності  на землю та на право користування землею, договорів оренди землі серія                      МД     № 1806  від 3 листопада 2000р. -  власник  земельної  ділянки площею  5.74 га, пай № 713, поле № 42, розташовану  на території Дмухайлівської сільської ради.

За ст.  90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок      стверджує, що Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати  земельну  ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Стаття 93 того ж Кодексу дає поняття   Права оренди земельної ділянки.  Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове  платне  володіння і користування  земельною  ділянкою, необхідною орендареві для  провадження  підприємницької  та  іншої діяльності. При цьому земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам                                    та юридичним особам України,  іноземним громадянам  і  особам  без громадянства,  іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам,                          за  короткостроковою  -  не більше 5 років  та довгостроковою - не більше 50 років.

Відмічено, що Орендодавцями   земельних   ділянок   є  їх  власники  або уповноважені ними особи і  відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

З урахуванням того, що позивач є власником земельної ділянки, вона використовуючи                   своє право на підставі ст. 90 Земельного Кодексу України уклала договір оренди земельної ділянки 5 лютого 2005р. /а. с. 8-11/.

Стаття 18  Закону про оренду землі, вказує, що Договір оренди  землі  набирає  чинності після його державної реєстрації. При таких обставинах, усі роботи на земельній ділянці можливо проводити після  того, як Договір оренди землі набрав чинності, після його державної адміністрації.

Кабінет Міністрів  України  Постановою від 25 грудня 1998р. N 2073  Про затвердження Порядку державної   реєстрації договорів оренди землі      відповідно до статті 18 Закону  України  "Про  оренду  землі"  затвердив Порядок   державної  реєстрації  договорів  оренди землі.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі визначає  єдині  умови  реєстрації  договорів оренди  та  договорів суборенди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням  підтвердженням  державою  факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.  

Згідно ст. 3 Державна   реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим   комітетом сільської, селищної  та  міської  ради,Київською та Севастопольською міськими державними  адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення  реєстрації  договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів.

На підставі  Закону України Про оренду землі та Постанови Кабінету Міністрів України                     № 220 від 3 березня 2004р., сторони по справі  уклали Договір оренди земельних  ділянок                                   /а. с. 8-11/  Для  державної  реєстрації  договорів  оренди  вони  подали  до відповідного державного органу земельних ресурсів:  заяву про державну реєстрацію договору оренди;  договір оренди (у трьох примірниках); план (схему) земельної ділянки,  яка надається  в  оренду  (у трьох примірниках);  копію державного акта на  право  власності  на  землю,  що перебуває у власності фізичної особи. Крім зазначених документів до заяви додали:   акт перенесення меж  земельної  ділянки, в зв’язку з визначенням  їх у натурі.

Сторони відповідно до законодавства вирішили нотаріально не посвідчувати                             його  та встановили строк п’ять років.     

У договорі оренди відповідно до статті 14  Закону  України  "Про оренду  землі"  (161-14)  зазначені   істотні умови:  1) об'єкт оренди  (місце  розташування  та  розмір  земельної ділянки);     2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір,  індексація, форми платежу, терміни                        та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання                                              і   збереження якості землі;  5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона   (орендодавець                         чи   орендар),  яка  несе  ризик випадкового  пошкодження  або  знищення  об'єкта  оренди                       чи  його частини;     8) відповідальність сторін.  

Суд також приймає до уваги, що за згодою сторін у договорі оренди земельної  ділянки  можуть бути зазначені й інші умови (якісний стан земельних угідь, порядок виконання  зобов'язань  сторін,  а  також  обставини,  що   можуть вплинути на зміну або припинення договору оренди тощо).     

Згідно ст. 9, відсутність  у  договорі  оренди  однієї  з істотних умов, передбачених пунктом                                      8,  порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13,15  Закону  України  "Про  оренду землі" є підставою    для відмови у державній  реєстрації  договору  оренди,  а  також  для   визнання договору недійсним відповідно до законів України.     

Усі   подані    документи  були  сформовані   в  окрему реєстраційну справу.     

Державний орган земельних  ресурсів  у  20-денний  термін перевірив  подані документи                   на відповідність чинному законодавству та  за  результатами  перевірки  приготував   висновок                               про   державну реєстрацію   та передав реєстраційну  справу  відповідно  виконавчому комітету   Дмухайлівської сільської ради, за   місцем розташування  земельної  ділянки  для  засвідчення факту державної реєстрації.     

Дмухайлівська сільська рада 27 лютого 2006р.  факт  державної  реєстрації  засвідчила                       у   10-денний термін  гербовою  печаткою та  підписом  голови. Печатка та підпис поставлені                            на  всіх  примірниках  договору оренди.     

Дійсно на підставі ст. 13 Порядку   державної  реєстрації  договорів  оренди землі,                       після  засвідчення  факту  державної  реєстрації  договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів  державної  реєстрації  договорів  оренди землі ведеться окремо в  розрізі  кожної  сільської,  селищної,  міської ради,  а  також  у  розрізі  Київської,  Севастопольської  міської державної  адміністрації.  Книга  прошнуровується,   засвідчується підписами  сільського,  селищного,  міського  голови та начальника районного  відділу,  міського   управління   (відділу)   земельних ресурсів і скріплюється печатками.     

Але відповідач не звернув уваги на безспірний факт,  що за ст. 14 того ж Порядку державної реєстрації договорів оренди землі,  Датою  реєстрації  договору оренди у Книзі записів                                        є дата засвідчення факту державної реєстрації, тобто 27 лютого 2006р., коли Дмухайлівська сільська рада засвідчили факт державної  реєстрації.   

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі визначає  єдині  умови  реєстрації  договорів оренди  земельних ділянок.

Державна реєстрація договорів оренди   офіційне визнання  підтвердження  державою  факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.  

Ствердження представника відповідача, що  дата державної  реєстрації  Договору оренди земельної ділянки Центром державного земельного кадастру є 28 січня 2008р., не мають підстав                    та суперечать діючому закону, який регламентує порядок укладення договорів оренди земельних ділянок та їх державну реєстрацію.

Суд приймає до уваги також факт, що Рішення про реєстрацію або про відмову                                    у  державній  реєстрації  приймає  у 10-денний  термін  тільки  голова відповідної ради або голова Київської, Севастопольської  міської  державної  адміністрації, а  не Центр державного земельного кадастру. Відповідний голова керується крім закону ще  обґрунтованим  висновком  державного  органу  земельних ресурсів про реєстрацію договору оренди або її  відмову.     

Про  результати  державної  реєстрації  договору   оренди відповідний   державний   орган   земельних ресурсів  повідомив  власника земельної ділянки, шляхом повернення одного примірника договору оренди земельної ділянки.  

Позивач 4 жовтня 2010р. письмово /а. с. 12/ попередив директора підприємства про намір обробки своєї земельної ділянки  самостійно, тому запропонувала не обробляти її ділянку. Вказаний лист підприємство не зареєструвала.

Вдруге 10 жовтня 2010р., позивач  попередила про небажання переукладення договору оренди земельної ділянки /а. с. 13/.

Ігноруючи  листи позивача, ОСОБА_4, як посадова особа, директор ТОВ “Південь-Агро-Лідер“, надав суду ксерокопію довідки від 14 березня 2011р. вих. № 6 /а. с. 24, про начебто, що станом на дату  14 березня 2011р., пай № 713 ОСОБА_3 засіяний озимою пшеницею.

Довідка не відповідає дійсності.

Посадова особа, яка засвідчила  факт  державної  реєстрації  договору оренди, затвердила                акт обстеження земельної ділянки 18 березня 2011р. /а. с. 27/, складений землевпорядником сільської ради, депутатом сільської ради та власником земельної ділянки.  За текстом акту, із площі земельної ділянки 5.74 га., тільки на 1.10га.  посаджена озима пшениця.

Ці факти свідчать, що  ст.  27 Цивільного процесуального Кодексу України, яка регламентує Права та обов'язки осіб, які беруть участь  у справі, керівником  підприємства проігнорована та навмисно порушена. За ч.  3 вказаної статті,  Особи,   які   беруть   участь                     у   справі,   зобов'язані

добросовісно здійснювати  свої  процесуальні  права  і  виконувати процесуальні обов'язки.                     Цього  з боку відповідача не сталося.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України, ст. 16  ЦК України,  ст. ст. 2, 13, 34   Закону України  “Про оренду землі”,   суд

В И Р І Ш И В:

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Південь-Агро-Лідер“ /40406 Запорізька область Запорізький район с. Відрадне вул. Перемоги № 3/ 51115 с. Дмухайлівка                            вул. Пушкіна № б/н Магдалинівського району Дніпропетровської області повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею  5.74 га, пай № 713, поле № 42, розташовану                          на території Дмухайлівської сільської ради, яка належить на праві власності на підставі Державного акту на право власності на землю серія 11-ДП № 006909, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі серія МД № 1806 від 3 листопада 2000р.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати  45 грн. 50 коп.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі через районний суд до судової палати  по цивільних справах  апеляційного суду Дніпропетровської області.

Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні                               під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти        днів  з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                                             М.Соловйов

Справа № 2-302/2011р.