ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14.09.06 |
Справа №АС17/447-06. |
За позовом: Державної податкової інспекції в м. Суми
До відповідачів: 1. Приватного підприємця ОСОБА_1
2. Приватного підприємства «Аргумент»
Про визнання угоди недійсною
СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.
за участю представників сторін:
Від позивача - Шаповал Л.О.,
Від відповідачів - 1. не з'явився, 2. не з'явився.
Секретар судового засідання Котенко Н.М.
Суть спору: позивач просить суд визнати недійсною з моменту укладення усну угоду, укладену між ПП ОСОБА_1 та ПП «Аргумент» на поставку металоконструкцій, здійснену протягом травня 2004 р., на загальну суму 180 152 грн. 57 коп., укладену з порушенням вимог чинного законодавства відповідно до вимог ст.ст. 203-208 ЦК України.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просить суд визнати недійсним господарське зобов'язання, що виникло на підставі усної угоди від травня 2004 р., укладеної між відповідачами відповідно до ст. 207 ГК України, а також застосувати наслідки недійсності господарського зобов'язання, передбачені ст. 208 ГК України. Також пояснив, що вищезазначена угода укладена з метою ухилення від сплати податків.
Відповідачі письмові відзиви на позов не подали, в засідання суду не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд встановив, що:
Відповідно до податкової накладної №1 від 03.05.2004 р. на суму 180 152 грн. 57 коп. ПП «Аргумент» відвантажило на адресу ПП ОСОБА_1 металоконструкції б/в на загальну суму 180 152 грн., в т.ч. ПДВ 30025 грн. 43 коп.
Як встановлено позивачем та підтверджено документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2004 року було встановлено, що ПП «Аргумент» було зареєстровано з порушенням діючого законодавства, внаслідок чого суд визнав недійсними його установчі документи з моменту державної реєстрації.
Підставою для визнання недійсними його установчих документів стало те, що дане підприємство було зареєстровано на підставну особу по документам громадянина ОСОБА_2, який не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність та створювати підприємство.
Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене рішення, суд вважає, що спірне господарське зобов'язання, що виникло на підставі усної домовленості між відповідачами, було укладено з особою, яка на те не мала відповідних повноважень. Другий відповідач, укладаючи зазначену усну угоду, мав на меті ухилення від сплати податків, що суд розцінює як навмисне вчинення дій, що суперечать інтересам держави та суспільства.
Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Оскільки позивач не надав доказів, які б об'єктивно і у встановленому законом порядку свідчили про умисел першого відповідача на вчинення спірного господарського зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, суд вважає за необхідне зобов'язати ПП «Аргумент» повернути ПП «ОСОБА_1 кошти в сумі 180 152 грн. 57 коп. та стягнути з першого відповідача в доход держави металоконструкції б/в, у кількості 619,081 тон на суму 180 152 грн. 57 коп.
Згідно ст.ст.87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на другого відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним господарське зобов'язання, що виникло на підставі усної угоди, укладеної між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Аргумент», на поставку металоконструкцій, здійснену протягом травня 2004 р., на загальну суму 180 152 грн. 57 коп.
3. Зобов'язати Приватне підприємство «Аргумент» (АДРЕСА_2, і/код НОМЕР_2) повернути Приватному підприємцю ОСОБА_1(АДРЕСА_1, і/код НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 180 152 грн. 57 коп.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і/код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 311118095500002 в УДК в Сумській області, МФО 387013, код 22090200, символ 095) металоконструкції б/в, у кількості 619,081 тон на суму 180 152 грн. 57 коп.
5. Стягнути з Приватного підприємства «Аргумент» (АДРЕСА_2, і/код НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України (р/р 311118095500002 в УДК в Сумській області, МФО 387013, код 22090200, символ 095) 85 грн. 00 коп. державного мита.
6. Стягнути з Приватного підприємства «Аргумент» (АДРЕСА_2, і/код НОМЕР_2) на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, вул. Липська 18/5, ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СУДДЯ О.В.КОВАЛЕНКО