Справа № 2-1052/11

ЗАОЧНЕ      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 травня 2011 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого –судді Дерус А.В.

при секретарі –Брус Н.П.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом та просив постановити рішення, згідно якого стягнути з відповідачки борг у розмірі 14256,00 грн., судовий збір у розмірі 142,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

          Свої вимоги мотивував тим, що 27 квітня 2010 року відповідачка звернулася до нього з проханням надати їй у борг грошову суму в розмірі 1800 доларів США. На підтвердження отримання вказаних грошових коштів відповідачкою була власноручно написана розписка про отримання вказаних грошових коштів у присутності двох свідків. Відповідачка зобов’язалася повернути позичені грошові кошти до 19 червня 2010 року, проте на теперішній час грошові кошти не повернені. На неодноразові звернення до відповідачки з проханням повернути позичену грошову суму, ОСОБА_2 вказує на відсутність у неї коштів та неможливість їхнього повернення. На сьогоднішній день, відповідачка постійно уникає розмов на тему позичених грошових коштів.

          У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання була сповіщена належним чином. За викладених обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачки, сповіщеної про розгляд справи належним чином, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою позивача, що відповідає положенням ст. 225 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачки.

          Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено у судовому засіданні, 27 квітня 2010 року відповідачка звернулася до нього з проханням надати їй у борг грошову суму в розмірі 1800 доларів США, які на момент передачі складали еквівалентну суму 14256,00 грн. (за курсом НБУ 7,92 грн. за 1 дол. США). На підтвердження отримання вказаних грошових коштів відповідачкою була власноручно написана розписка про отримання вказаних грошових коштів у присутності двох свідків. Відповідачка зобов’язалася повернути позичені грошові кошти до 19 червня 2010 року, проте на теперішній час грошові кошти не повернені. На неодноразові звернення до відповідачки з проханням повернути позичену грошову суму, ОСОБА_2 вказує на відсутність у неї коштів та неможливість їхнього повернення. На сьогоднішній день, відповідачка постійно уникає розмов на тему позичених грошових коштів.

          Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. На підтвердження зобов’язання відповідача, позивачем була надана боргова розписка.

          Згідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути  позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Якщо договором не встановлено строк повернення позики, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно пояснень позивача, він свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачці грошові кошти у розмірі 1800,00 доларів США, а відповідачка зобов’язалася повернути борг, однак свої зобов’язання не виконала, гроші не повернула, у судове засідання не з’явилася,  тобто від своїх зобов’язань ухиляється.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

          Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, встановлені договором або законом.

          Як вбачається зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.  

          Вищевказаний факт підтверджується тим, що борговий документ (розписка) перебуває у позивача, так як відповідно до ч. 3 ст. 545 ЦК України, тільки наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку.

          Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування  грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

          Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача доходить до висновку про те, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення заочного рішення про задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики.

           З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212-215, 223, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 14256,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п’ятдесят шість) гривень; судовий збір у розмірі 142 (сто сорок дві) грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

           Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :                                                                         А.В. Дерус