Справа № 2-2707/11

                                                            2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

11 травня 2011 року                                                                                 м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

головуючого –одноосібно судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в результаті злочину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в результаті злочину, а саме просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею під час лікування витрати на придбання ліків та медичних препаратів в сумі 13716,86 (тринадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень вісімдесят шість копійок).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила  їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

        Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 22 вересня 2007 року приблизно о 20 годині відповідач ОСОБА_2 керуючи своїм автомобілем НОМЕР_1, по вулиці Кишинівській у с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області зі сторони м. Білгород-Дністровського в сторону с. Молога Білгород-Дністровського району Одеської області, здійснив маневр лівого повороту з вулиці Кишинівській на вулицю Кирова, та в порушення п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, не переконався, в тому що  це буде безпечним і не створить перешкод  або  небезпеки  іншим  учасникам руху, не уступив дорогу мопеду «Фада», який рухався по рівнозначній дорозі у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого здійснив з ним зіткнення.

Після здійснення дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Кишинівській та Кирова у с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області відповідач  ОСОБА_2 залишив потерпілих ОСОБА_3, та ОСОБА_1 в небезпечному для життя стану, бачивши, що постраждалі в результаті дорожньо-транспортної пригоди в темну пору суток, позбавлені можливості прийняти міри к самозбереженню у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями, не оказавши їм допомоги, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.

23 червня 2009 року вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відповідача ОСОБА_2 було визнано винним за ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Вирок суду також задовольнив цивільний позов позивача, та стягнув з відповідача ОСОБА_2 завдану завдану їй матеріальну та моральну шкоду.

10 листопада 2009 року ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було змінено, а саме призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами, з виправним строком на 1 рік. У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 до початку судового засідання в суді апеляційної інстанції відшкодував позивачу завдану шкоду, суд апеляційної інстанції скасував вирок в частині її відшкодування.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді віккритого перелому лівого променя лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків. Лікування ноги позивач ОСОБА_1 продовжує і досі.

Так на протязі з 03 по 30 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні утравматологічному відділенні клінічної лікарні м. Одеси, за час лікування її прооперували та імплантували для блокування в лівому стегнову кустку металевий стрижень, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого за № 13411, та довідкою виданою КУ «МКЛ № 11».

Також на протязі з 21 грудня 2010 року пл 20 січня 2011 року позивач знову проходила лікування на стаціонарному відділенні, що підтверджується  випискою-епікриз виданою КУ «МКЛ № 11»від 20.01.2011 року.

В результаті лікування позивач ОСОБА_1 затратила 13587 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) гривень 29 копійок, що підтверджується доданими до справи чеками.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевикладене, та те, що чеками наданими позивачем ОСОБА_1 підтверджується лише понесені збитки на лікування у розмірі 13587 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) гривень 29 копійок, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в результаті злочину є обгрунтованою, та такою, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в результаті злочину –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені збитки на лікування у розмірі 13587 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) гривень 29 копійок

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                       О.О. Толкаченко