Справа № 2-а-215/11

                                                            2011 рік

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

15 березня 2011 року                                                                             м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

головуючого           – судді Толкаченко О.О.,

при секретарі          – Ткаченко О.М.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському адміністративний  позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС Білгород-Дністровського ВДАІ ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ОСОБА_3 України в Одеській області, інспектора ДПС Білгород-Дністровського ВДАІ ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, а саме просить суд, визнати дії інспектора  ДПС Білгород-Дністровського ВДАІ ОСОБА_2 не законними. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 357934 від 03.12.2010 року, та закрити провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та пояснив, що 03 грудня 2010 року він рухався на своєму автомобілі НОМЕР_1 на 78 км автомобільної дороги Ізмаїл-Одеса, його зупинив безпідставно інспектор ДАІ та склав відносно нього адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії ВН 1 № 212597, та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 357934 про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн..

 Представник УДАІ ГУМВС України в Одеській області в судове засідання не з’явився надіславши до суду письмові заперечення, в яких пред’явленні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що інспектор ДПС при виявленні правопорушення та складанні постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством. Просив розглядати справу у їх відсутність.

Відповідач інспектор ДПС Білгород-Дністровського ВДАІ ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі НОМЕР_1 на 78 км автомобільної дороги Ізмаїл-Одеса в умова недостатньої видимості не ввімкнув світло в режимі дальнього чи ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 19.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно підп. «а»п. 19.1 Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах  недостатньої  видимості незалежно  від  ступеня  освітлення  дороги,  а також у тунелях на транспортному засобі,  що рухається,  повинні бути ввімкнені  такі світлові пристрої на  всіх  механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Дане правопорушення було виявлено інспектором ДПС Білгород-Дністровського ВДАІ ОСОБА_2, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 212597 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 357934, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 425 гривень.

            Відповідно до ст. 251 КУпАП –доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають юридичне значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже суд вважає, що позивач надав суду надумані пояснення з метою уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.  

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення  місцевого  загального  суду  як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо   притягнення  до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Вищевикладене підтверджує правомірність дій інспектора ДПС по складенню протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення, та відсутності жодних доказів які спростовують правомірність складеного протоколу про адміністративне правопорушення та винесеної постанови ОСОБА_1 не надав до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи позивача про протиправність оскарженої постанови є не обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 293 КУпАП України, ст.ст. 158-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_3 України в Одеській області, інспектора ДПС Білгород-Дністровського ВДАІ ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень –відмовити повністю.

Рішення місцевого загального  суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                                                       О.О.Толкаченко