Справа № 2-381/11

                                                              2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

27 квітня 2011 року                                                                                 м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

головуючого одноосібно –судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 районної лікарні, виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 районної лікарні про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

27 березня 2009 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом було проголошено рішення по справі (а.с. 96-97), яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Рішенням скасовано наказ № 19-к від 03.06.2008 року головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні про звільнення ОСОБА_1 з посади палатної медсестри ОСОБА_5 дільничної лікарні за ст. 40 п. 4 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді палатної медсестри ОСОБА_5 дільничної лікарні ОСОБА_4 районної лікарні, стягнуто з ОСОБА_5 дільничної лікарні ОСОБА_4 районної лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 03.06.2008 року по 27.03.2009 року та моральну шкоду в розмірі 1000 грн..

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 27 серпня 2009 року (а.с. 124-126), рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, іншим суддєю.

02 жовтня 2009 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Шевчук Ю.В. було відкрито провадження по даній справі.

18 березня 2010 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену та доповнену позовну заяву до ОСОБА_4 районної лікарні та виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

23 листопада 2010 року справу за позовом ОСОБА_1 було передано для розгляду судді Толкаченко О.О..

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник –адвокат ОСОБА_2 уточнену позовну заяву підтримали у повному обсязі та пояснили, що 05 березня 1984 року вона була прийнята до ОСОБА_5 дільничної лікарні Староказацької районної лікарні на посаду медсестри згідно наказу № 10 від 01 березня 1984 року. Наказом головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні № 19-К від 03 червня 2008 року ОСОБА_1 була звільнена з посади за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул.

Своє звільнення ОСОБА_1 вважає безпідставним та проведеним з порушенням норм трудового законодавства на підставі нижче викладеного.

В наказі про звільнення вказано, що ОСОБА_1 звільнено у зв’язку з відсутністю 07 травня 2008 року на робочому місці з 14 до 18 годин 10 хвилин, тобто більш ніж 3 години, без поважних причин. З таким твердженням ОСОБА_1 не погоджується та зауважила, що працює черговою медичною сест рою згідно графіка чергувань, затвердженого головним лікарем лікарні. Так у травні міся ці 2008 року чергування ОСОБА_1 припало 06 травня 2008 року в нічну зміну та 08 травня в денну. 07 травня чергувати повинен був ОСОБА_6 На його прохання ОСОБА_1 чергувала 07 травня в його денну зміну, тобто помінялася з ним чергуваннями. В цей день ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці біля 1 години з поважних причин, так як вимушена була йти до бухгалтерії.

ОСОБА_1 не була запро шена на засідання профспілки про розгляд подання відповідача стосовно дачі згоди на її звільнення за прогул, письмову заяву про розгляд подання у мою відсутність вона не подавала.

Під час звільнення відповідач не надав ОСОБА_1 копію наказу про звільнення та не провів зі мною у визначені законодавством строки розрахунки.

Таким чином ОСОБА_1 вважає, що були відсутні підстави для видання наказу про її звільнення за прогул. Тому ОСОБА_1 просить суд поновити її на попередній посаді,стягнути з відповідача на її користь належний їй розрахунок при звільненні та середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме 28320 грн. (1416 грн. середньомісячний заробіток  х 20 місяців).

Крім того, за 2008-2009 роки ОСОБА_1 не були нараховані та виплачені оздоровчі у сумі 2832 грн. (1416 грн. + 1416 грн.)   

Відповідачем по справі також завдано ОСОБА_1 моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.

Крім цього ОСОБА_1 була зму шена звертатися за правовою допомогою до адвоката для консультації та складання його позову.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд:

- Визнати незаконним наказ № 19-К від 03 червня 2008 року головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні про звільнення ОСОБА_1 з посади палатної медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні згідно пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул.

- Поновити ОСОБА_1 на посаді палатної медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні ОСОБА_4 районної лікарні.

              -  Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 28320 грн. та суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу на час розгляду справи судом.

-  Стягнути з відповідача на мою користь ОСОБА_1 оздоровчі у сумі 2832 грн.

- Стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

- Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за надання по даній справі юридичної допомоги у розмірі 1500 грн.

- Допустити негайне виконання рішення про поновлення її на роботі.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної лікарні Білгород-Дністровської центральної районної лікарні за довіреністю (а.с. 148) ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення уточненого позову ОСОБА_1 та пояснила, що ОСОБА_1 працює в ОСОБА_5 дільничній лікарні ОСОБА_4 районної лікарні з 1984 року. ОСОБА_1 зарекомендувала себе, як недисциплінований та несумлінний працівник. На її ставлення до роботи та до людей неодноразово скаржились як пацієнти лікарні так і її співробітники. ОСОБА_1 неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни. Останній раз перед звільненням ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності Наказом головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні № 84-с від 26.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 було оголошено догану за те, що палатна медсестра ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 22.11.2007 року в період з 9.00 по 14.00 год.

07 травня 2008 року, під час чергування, ОСОБА_1 знов була відсутня на робочому місці більше трьох годин, в результаті чого пацієнтці лікарні ОСОБА_7 не було своєчасно надано медичну допомогу. Цей факт засвідчується скаргою ОСОБА_7, актом голови ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_8 від 07.05.2008 року, поясненнями секретаря сільської ради ОСОБА_9, бухгалтера ОСОБА_10, водія швидкої допомоги ОСОБА_11

Того ж дня 07 травня 2008 року під час здачі чергування ОСОБА_1 спровокувала конфлікт з медичною сестрою ОСОБА_12, в результаті якого остання була госпіталізована.

Наступного дня 08 травня 2008 року головний лікар району, отримавши інформацію про порушення трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 та скаргу ОСОБА_7, був вимушений провести збори трудового колективу лікарні.

З метою додержання вимог трудового законодавства, перше засідання профкому, за клопотанням головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні, було призначено на 23.05.2008 року, але питання не розглядалось у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1.

Повторне засідання профкому в повному складі, із запрошенням голови сільської ради, відбулось 03.06.2008 року, під час чергування ОСОБА_1.

03.06.2008 року медсестра ОСОБА_13 передала позивачці повідомлення про засідання профкому. Від підпису на другому примірнику ОСОБА_12 відмовилась, але повідомлення отримала і на засіданні була присутня. Засідання профкому було спеціально призначено на 8.30 год. до закінчення робочої зміни ОСОБА_1 о 9.00 год. На засіданні профкому ОСОБА_1 зізналась, що запрошення на профком вона отримала і спалила. Про що і був складений акт від 03.06.2008 року, за підписами 7 осіб.

Враховуючи те, що у відповідності до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одно із стягнень: догана або звільнення, адміністрація прийняла рішення звільнити позивачку.

Протокол засідання профкому ОСОБА_5 був переданий у відділ кадрів ОСОБА_4 районної лікарні і до кінця робочого дня 03.06.2008 року виданий наказ на звільнення ОСОБА_1 з роботи. Наступного дня ОСОБА_14 прийшла в лікарню, де їй був наданий наказ на звільнення для ознайомлення і підпису, від якого вона відмовилась, про що і складений акт від 04.06.2008 року.

Копія наказу про звільнення і прохання з’явитися у відділ кадрів ОСОБА_4 районної лікарні за трудовою книжкою було тепер вже письмово направлено за її адресою рекомендованим листом 07.06.2008 року з повідомленням. Лист ОСОБА_1 отримала особисто 09.06.2008 року.

Постійне складання актів на всі дії позивачки (що не суперечить вимогам КЗпП України) було продиктовано її небажанням ставити свій підпис під будь-яким документом.

Не зважаючи на заперечення відповідача проти позовних вимог позивачки, Білгород-Дністровський міськрайсуд 27.03.2009 року оголосив рішення про поновлення ОСОБА_1 з 03.06.2008 року на посаді медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні. Дане рішення було отримано юрисконсультом Білгород-Дністровської центральної районної лікарні 14.04.2009 року і, на виконання ст. 14 ЦПК, 22.04.2009 року за № 15 виданий відповідний наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні.

Так як ОСОБА_1 до адміністрації лікарні не зверталась, 21 травня 2009 року їй був направлений лист вих. № 61 з повідомленням про виконання рішення. 26 травня 2009 року лист ОСОБА_1 отримала. Але на роботу не виходила до 24 червня 2010 року.

У зв’язку з викладеним представник відповідача ОСОБА_3 просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позову повністю.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_15 у судовому засіданні, яке відбулося 16 лютого 2011 року не погодився з позовом ОСОБА_1 та просив відмовити у його задоволенні. В подальшому ОСОБА_15 у судові засідання не з’являвся, хоча повідомлявся про час їх проведення.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 05.03.1984 року, згідно наказу № 10 к ОСОБА_1 була прийнята на посаду медичної сестри ОСОБА_5 інфекційної лікарні. Згідно наказу № 27 від 27.10.89 року ОСОБА_1 переведено на посаду палатної медичної сестри.

Згідно наказу головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні № 84-с від 26.11.2007 року, ОСОБА_1 було оголошено догану за те, що вона була відсутня на робочому місці 22.11.2007 року в період з 9.00 по 14.00 год.

07 травня 2008 року ОСОБА_1, без погодження з адміністрацією лікарні, помінялася чергуваннями з ОСОБА_16, який працює на посаді медичної сестри у ОСОБА_5 дільничній лікарні та мав чергувати 07 травня 2008 року у денну зміну. Цей факт ОСОБА_1 зазначає у своїй позовній заяві. Крім того факт самовільної зміни порядку чергувань підтвердив ОСОБА_16, який був допитаний у судовому засіданні у якості свідка та пояснив, що на той період часу медичні сестри мали можливість самостійно мінятись змінами та ОСОБА_1 повинна була відпрацювати за нього 5 чергувань.

Тобто, ОСОБА_1 самостійно взяла на себе обов’язки палатної медичної сестри у денну зміну 07 травня 2008 року.

07 травня 2008 року, під час чергування ОСОБА_1, приблизно о 15:00 годині хвора ОСОБА_7, яка на той час проходила стаціонарне лікування у ОСОБА_5 дільничній лікарні звернулась до інших хворих з проханням викликати палатну медичну сестру ОСОБА_1 для надання ОСОБА_7 медичної допомоги, так як остання стала погано себе почувати. Однак ОСОБА_1 на робочому місці не виявилося. Про цей факт ОСОБА_7 повідомила головного лікаря ОСОБА_5 дільничної лікарні у своїй скарзі (а.с. 20), в якій також вказала, що ОСОБА_1 повернулася на роботу о 18:10 год.

Факт того, що медична сестра ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці більше 3-х годин 07 травня 2008 року підтверджується також актом від 07 травня 2008 року, складеного ОСОБА_5 сільським головою ОСОБА_17 у присутності спеціаліста сільської ради ОСОБА_18, водія швидкої допомоги ОСОБА_11 (а.с. 23). ОСОБА_17 та ОСОБА_11 були допитані в судовому засіданні у якості свідків та підтвердили факт складання акту та правдивість його змісту.

Крім того, в той же день 07 травня 2008 року о 20:45 год., при здачі чергування між палатними медичними сестрами ОСОБА_1 та ОСОБА_19 відбувся конфлікт в результаті якого ОСОБА_19 була госпіталізована до лікарні.

Це стало підставою для проведення зборів трудового колективу ОСОБА_5 дільничної лікарні, які відбулися 08.05.2008 року (протокол зборів на а.с. 68-69). Результатом зборів трудового колективу стало його клопотання до адміністрації Білгород-Дністровської Центральної районної лікарні про застосування відповідних заходів до ОСОБА_1, яка порушувала трудову дисципліну та небажання колективу працювати спільно з нею (а.с. 70).

03.06.2008 року відбулося засідання профспілкового комітету ОСОБА_5 Дільничної лікарні, яке розглянуло клопотання головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні про звільнення медичної сестри ОСОБА_1 за статтею 40 п.4 КЗпроП України за відсутність на робочому місці більше 3-х годин 07 травня 2008 року (протокол на а.с. 22). Профспілковий комітет при одностайному рішенні постановив дати згоду на звільнення медичної сестри ОСОБА_1 за ст. 40 ч. 4 КЗпроП України. На даному засіданні була присутня ОСОБА_20, яка не погодилася з рішенням профспілкового комітета. Це підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету (а.с. 22), актом від 03.06.2008 року (а.с. 67) та поясненням медичної сестри ОСОБА_13 (а.с. 66).

03 червня 2008 року головним лікарем ОСОБА_4 районої лікарні було видано наказ №19-К про звільнення палатної медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні ОСОБА_1 за статтею 40 ч.4 КЗпроП України, за відсутність на робочому місці 07 травня 2008 року понад 3-х годин.

04 червня 2008 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом №19-К про її звільнення але від підпису про ознайомлення відмовилась, що підтверджується актом від 04.06.2008 року (а.с. 27).

В подальшому, на виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року (а.с. 96-97), яким позовні вимоги ОСОБА_1 були частково задоволенні та поновлено її на роботі, головним лікарем ОСОБА_4 районної лікарні було видано наказ № 15-к від 22 квітня 2009 року (а.с. 153), яким було скасовано наказ № 19-К від 03 червня 2008 року про звільнення ОСОБА_1, та поновлено її на посаді палатної медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні з 03 червня 2008 року.

21 травня 2009 року інспектором кадрів ОСОБА_4 лікарні на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про поновлення її на посаді медичної сестри ОСОБА_5 дільничної лікарні (а.с.181). Дане повідомлення було направлене простим листом та 26 травня 2009 року було вручено ОСОБА_1, що підтверджується копією аркушу журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 182), де під № 61 зареєстроване повідомлення на ім’я ОСОБА_1, поясненнями начальника відділу зв’язку ОСОБА_21 (а.с.183) та  поштарки ОСОБА_22 (а.с.184).

Згідно акту від 24 липня 2010 року (а.с. 179), який підписаний інспектором кадрів, головним бухгалтером ОСОБА_4 районної лікарні та самою ОСОБА_1, вона була повідомлена про поновлення її на роботі, однак ОСОБА_1 виявила бажання приступити до своїх обов’язків лише 24 червня 2010 року, тобто більше ніж через рік після отримання повідомлення про поновлення на роботу.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_1 адміністрацією ОСОБА_4 районної лікарні було дотримано вимоги чинного трудового законодавства України. Крім того, наказ № 19-к від 03 червня 2008 року про звільнення ОСОБА_1 вже скасований наказом головного лікаря ОСОБА_4 районної лікарні № 15-к від 22 квітня 2009 року, та вона поновлена на роботі. Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування наказу про її звільнення та поновлення її на роботі не підлягають задоволенню.

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 також не підлягають задоволенню так як вони є похідними від попередніх вимог.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 231-233 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.92 р.  № 9, ст. 23 ЦК України,ст.ст. 209, 212-216 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 районної лікарні, виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди –відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                                        О.О. Толкаченко