Справа № 22-ц-576/2011
Категорія 46
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Перегінець Л.В.
суддів: Павлишиної А.Т.
Мелінишин Г.П.
секретаря Сурмачевської У.С.
з участю: апелянта ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
позивача ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду від 01 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки та піклування Тисменицької РДА до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей, -
встановила:
06.04.2009 р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання малолітніх дітей. Позов обґрунтовувала тим, що шлюб з відповідачем розірвано. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. У процесі розгляду справи про розірвання шлюбу, відповідач не погодивши таке рішення, забрав молодшого сина ОСОБА_8 до своїх батьків, і заборонив дитині зустрічатись з нею. Деякий час відповідач жив з сином ОСОБА_8 у своїх батьків, а після створення нової сім'ї, забрав сина до себе. Між дітьми невелика різниця у віці, вони прив'язані один до одного, сумують один за одним, тому доцільно щоб вони виховувались і росли разом. Просила визначити місце проживання з матір»ю.
__________________________________________________________________
Справа № 22-ц-576/2011р. Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Категорія 46 Доповідач Перегінець Л.В.
Рішенням Тисменицького районного суду від 01 березня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено.
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2011 р. в частині визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_8 та визначити його проживання з апелянтом.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Позивач вимоги апеляційної скарги не визнала вважає, що рішення суду є правильним, оскільки місце проживання визначено в інтересах дітей .
Заслухавши доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2007 р. (а.с.5).
У шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7).
Під час розірвання шлюбу судом не визначалось місце проживання малолітніх дітей. У судовому засіданні сторони підтвердили, що після розірвання шлюбу старший син ОСОБА_7 залишився проживати з матір'ю, а молодший син ОСОБА_8 – з батьком у його батьків. Після створення відповідачем нової сім'ї у 2008 р., син ОСОБА_8 проживав з батьком та його новою сім»єю.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення від 16.07.2009 р. комісія з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА двічі на своїх засіданнях розглядала питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей сторін, прийнявши рішення про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_8 з матір'ю.
Відповідно до положень ст.18 Конвеції про права дитини від 20 листопада 1989 року проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, предметом основного піклування батьків є найкращі інтереси дитини.
За змістом ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Як правильно встановив суд першої інстанції, визначення місця проживання обох синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з матір»ю відповідає інтересам дітей та буде забезпечувати їх належний розвиток та виховання.
Твердження відповідача зазначені в апеляційній скарзі та пояснення, надані в судовому засіданні, не спростовують висновків суду. Тому суд колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з”ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Тисменицького районного суду від 01 березня 2011 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Л.В. Перегінець
Судді А.Т.Павлишина
Г.П. Мелінишин