Справа №2-766/11

Рішення

іменем України

06 квітня 2011 року   Бердичівський міськрайонний суд  Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ  однокімнатної квартири, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року позивач звернулася в суд із позовом до відповідача, посилаючись на те, що  перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.  Від шлюбу має доньку ОСОБА_2, яка проживає із нею. Під час шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, яку оформлено на і?мя відповідача. Просила поділити вище вказану однокімнатну квартиру вартістю 7 045 грн. шляхом її присудження їй з покладенням на неї обов’язку  надати відповідачу компенсацію половини вартості цієї квартири.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги з підстав, зазначених у ньому.  Пояснила, що  грошову компенсацію відповідачу замість його половини у квартирі, виходячи з ринкової вартості, не має можливості сплатити.

Відповідач та його представник  вимоги не визнали у повному обсязі. Пояснили, що відповідач живе у спірній квартирі, на грошову компенсацію не згоден, оскільки не має іншого житла, а відповідач є співвласником   квартири АДРЕСА_2 у якій і проживає.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з  2001 по 2010 рік  (а.с.6,7,8).

Мають від шлюбу доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із позивачем (а.с.6,20,25).

Згідно договору купівлі-продажу від 01 березня 2003 року   ОСОБА_2  купив однокімнатну квартиру №49, що знаходиться в м. Бердичеві Житомирської області по вул. Фрунзе в будинку №9 (а.с.9,10). Продаж цієї квартири вчинено за суму 7 045 грн.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, спірна квартира  набута сторонами за час шлюбу та    належить їм на праві спільної сумісної власності.

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними ( ч.1 ст.70 СК України).

Однокімнатна квартира є неподільною річчю.

Сторони оспорили вартість квартири. При недосягненні згоди вартість майна визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Суд роз?яснив сторонам, що для з?ясування  обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Попередив про наслідки невчинення  процесуальної дії.  Проте, сторони  не заявили клопотань про призначення експертизи для визначення ринкової вартості квартири.

Вирішуючи питання про поділ квартири, що є об’єктом права спільної сумісної власності сторін, зокрема  неподільної речі, суд застосовує положення частин 4,5 ст.71 СК України щодо обов’язкової згоди  відповідача на отримання грошової компенсації та попереднього внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Так, відповідач не дав згоди на отримання грошової компенсації, а позивач  попередньо не внесла  відповідну грошову суму на депозит суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених сти.365 ЦК України, за умови звернення бувшого подружжя ( одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суму.  Позивач не змінила підстав та предмету позову, а відповідач не пред’явив  зустрічного позову, тобто ніхто із бувшого подружжя не звернувся про припинення права особи на частку у спільному майні та попередньо не вніс  вартість цієї частки на депозитний рахунок суду, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб та в межах заявлених ними вимог. На виконання ч.4 ст.10 ЦПК України суд роз’яснював сторонам їх права, попереджав про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав.

За роз’ясненням, що міститься у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від  21 грудня 2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” у разі коли жоден із подружжя не вчинив  вище зазначених дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 60,69,70,71 СК України,  постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”,  суд, -

в и р і ш и в :

без реального поділу:

- визнати за  ОСОБА_1  право власності на ? ідеальну частку в квартирі АДРЕСА_3;

           - визнати за  ОСОБА_2 право власності на ? ідеальну частку в  квартирі АДРЕСА_3.

          Залишити однокімнатну квартиру АДРЕСА_4  у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

          Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  32 грн. 23 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний  строк з дня його проголошення.

         Суддя: