УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 357/10388/16-к

провадження № 51-4474 ск 24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року,

установила:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано п. 4 ч. 2, ч. 5 цієї статті.

Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути викладено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оскаржені рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому в поданій скарзі належить зазначити доводи, котрі свідчать про допущення при здійсненні судового та апеляційного провадження істотних порушень закону.

Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.

За змістом касаційної скарги, у ній захисник, не погоджуючись із вироком й ухвалою стосовно ОСОБА_5 , просить скасувати ці рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Однак на підтвердження своєї позиції скаржник не зазначає доводів, які би свідчили про допущення при здійсненні судового провадження таких порушень норм права, котрі в розрізі статей 31, 319, 370, 384 КПК в їх взаємозв`язку зумовлюють обов`язкове скасування вироку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Крім того, попри те, що вирок переглядався в апеляційному порядку в касаційній скарзі не наведено в аспекті статей 404, 405, 412, 419 КПК обґрунтування незаконності ухвали.Водночас скаржник не окреслює, яких конкретних доводів не розглянув згаданий суд і не дав на них відповідей. Натомість у поданій скарзі міститься лише твердження захисника про те, що міркування сторони захисту апеляційним судом залишені без належної уваги.

Отже, у касаційній скарзі не викладено обґрунтування заявленої вимоги.

Також до скарги не додано копій судових рішень, засвідчених належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», що стає на заваді реалізації положень статей 428, 430 КПК.

Недодержання приписів ст. 427 вказаного Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6