Справа № 2-а-246/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17.05.2011

         Гощанський районний суд  Рівненської області в особі:

       судді                                            Чорноус Л.І.

       при секретарі                              Довгалець  Н.М.

       за участю :

       позивача                                      ОСОБА_1

       представника відповідача         ОСОБА_2

  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт.Гоща  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України у Рівненській    області про скасування постанови від  23 березня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за   ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу у розмірі 255 грн.

                                                             В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернувся  з позовом до ВДАІ УМВС України у Рівненській  області  про скасування постанови від 23.03.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу у  розмірі 255 грн.  

Вважає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що  30 березня 2011 року  на його адресу надійшов  лист  від відділу ДАІ УМВС у Рівненській області    , у якому була копія постанови про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст.122 КУАП  та стягнення штрафу в розмірі 255 грн. Після ознайомлення  з даною постановою  йому стало відомо   про те ,  що   ніби -то   23.03.2011 року  близько  11 год.30 хв.  він керуючи автомобілем „  ВАЗ 2106  „  , державний номерний знак НОМЕР_1    , на вул.  Жовтневій   в смт. Гоща  не виконав вимоги дорожнього знаку 3.35 „Стоянку заборонено”  . За  дане порушення  його було  притягнуто до адміністративної відповідальності.  

Вважає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що 23 березня  2011  року  він керував автомобілем НОМЕР_2  .   Наближаючись до базару в смт.Гоща ,  так як був базарний день ,  він здійснив  стоянку на узбіччі і при цьому   його автомобіль не перешкоджав руху інших  автомобілів і пішоходів. Перед його автомобілем стояв  вантажний автомобіль з будкою ,  який закривав  видимість  і ніякого дорожнього знаку  позивач не бачив.

В цей час  до нього  підійшов  працівник ДАІ  , який  сказав , що   позивачем  було порушено вимоги  стоянки , оскільки його автомобіль знаходиться  в зоні дії дорожнього знаку „Стоянку заборонено”. З твердженням працівників ДАІ  позивач  не погодився   , оскільки  знаку він не бачив і відстань до нього була більше ніж 10 метрів.

На прохання  позивача  провести заміри відстані  йому було відмовлено. Тому з даним правопорушенням він не  погодився. На його прохання надати копію постанови працівники міліції  відмовилися  , оскільки позивач відмовився від підпису у протоколі, так як своєї вини не визнав.

За таких  умов вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним і просить скасувати постанову за відсутністю у його діях складу адмінправопорушення.

У відповідності до ст.289 КУАП  строк оскарження постанови  10 днів з дня її винесення , але  саму постанову  про притягнення його до відповідальності позивач отримав  30.03.2011 року , то вважає , що строк  на її оскарження він пропустив з поважних причин  і просить його поновити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав і пояснив , що

інспектором ДАІ  правомірно було  притягнуто до адміністративної відповідальності позивача  за  ч. 1 ст.122 КУАП – за порушення ним вимог дорожнього знаку  3.35 „Стоянка заборонена” і посилання позивача на те , що інспектор не проводив заміри  спростовуються тим , що дія даного знаку  поширюється від місця  його встановлення до  найближчого перехрестя за ним.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача , свідка , оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов не підлягає  до задоволення.

           Частина 1 ст.122 КУАП передбачає відповідальність за порушення  водіями транспортних засобів  вимог дорожніх знаків.

            Додатком №1 до Правил дорожнього руху України  пунктом  3.35 , передбачено знак „Стоянку заборонено” і   згідно  роз’яснень  до  додатку №1 розділу 33  частини 3 „Заборонні знаки”  зона дії знаків  3.33-3.37  - від місця встановлення  до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть – до кінця населеного пункту.

 В судовому засіданні встановлено, що 23 березня  2011  року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ним 23.03.2011 року вимоги дорожнього знаку 3.35 „Стоянка заборонена”.

З пояснень позивача вбачається, що  23 березня  2011  року  він керував автомобілем НОМЕР_2  .   Наближаючись до базару в смт.Гоща  він здійснив  стоянку на узбіччі і при цьому   його автомобіль не перешкоджав руху інших  автомобілів і пішоходів. Перед його автомобілем стояв  вантажний автомобіль з будкою ,  який закривав  видимість  і ніякого дорожнього знаку  позивач не бачив. Однак , позивач  не заперечує факту наявності дорожнього знаку 3.35 „Стоянка заборонено”   поряд з місцем зупинки його автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3  підтвердив  порушення позивачем   вимог дорожнього знаку 3.35  Правил дорожнього руху України і заперечив наявність  автомобіля  , який би   обмежував позивачеві видимість    даного дорожнього знаку.

У відповідності до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки  позивач  не спростував   факту порушення ним Правил дорожнього руху України  і не навів переконливих доказів  , то  суд вважає, що постанову винесену інспектором ДПС  ВДАІ Гощанського  району – Гуменюком М.П.  від 23  березня 2011  року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу в розмірі 255 грн., слід залишити в силі і вона є законною.

Що стосується посилання позивача на поважність пропуску ним строку оскарження постанови , то згідно ст. 289 КУпАП  скаргу на  постанову про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.  У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк  за заявою особи, щодо якої винесено постанову , може бути поновлено органом( посадовою особою ) , правомочним розглядати скаргу.

Позивач зазначає , що  про постанову серії ВК1 № 029531     від 23.03. 2011  року він  отримав 30.03.2011 р. ,коли  отримав  поштою її копію, що підтверджується відміткою на поштовому конверті   адресованому позивачеві і  у постанові відсутній підпис позивача про отримання її копії. Відповідач   не представив в судове засідання  доказів на противагу посиланням позивача щодо пропуску строку оскарження постанови.

Таким чином , суд вважає , що  позивач  пропустив строк звернення до суду з поважних причин і він підлягає  поновленню

          На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 8 – 12, 14, 72, 103, 159, 160, 161, 171-2  КАС  України, в силу ст. 283, 289 КУАП , суд

                                                                        П О С Т А Н О В И В :

              Поновити ОСОБА_1  строк звернення до суду з адміністративним позовом.

               Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до Відділу  державної автомобільної інспекції УМВС України в  Рівненській області про скасування постанови від 23 березня 2011  року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу в розмірі 255 грн.

          Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.   

        Суддя  :