Справа № 1-270/11 р.

ВИРОК

І м е н е м  У к р а ї н и

12 квітня 2010 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарі . . . . . . . . . . . . .Палій Т.М.  

з участю прокурора . . . . . . .  Кулик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Низгірці Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,  

за ч. 1 ст. 164 КК України, –

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2008 року ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь своєї дружини ОСОБА_5 для утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 19.02.08 та до повноліття сина. Але ОСОБА_4 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості населення м. Бердичева не перебуває, ніякої матеріальної допомоги сім’ї не надає, на попередження державного виконавця не реагує, починаючи з квітня 2010 року та до 01 лютого 2011 року протягом десяти місяців не сплачує аліменти, в результаті чого виник борг, що в грошовому еквіваленті становить 2000 грн.  

Заборгованість, що виникла внаслідок ухилення ОСОБА_4 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини нарахована на підставі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ВДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області нарахована заборгованість за квітень 2010 року - 200 грн., за травень 2010 року - 200 грн., за червень 2010 року - 200 грн., за липень 2010 року - 200 грн., серпень 2010 року - 200 грн., вересень 2010 року - 200 грн., жовтень 2010 року - 200 грн., листопад 2010 року –200 грн., грудень 2010 року –200 грн., січень 2011 року –200 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинувальному висновку, відповідають дійсності. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Підсудній показав, що аліменти не платив, оскільки не мав роботи та не мав коштів на сплату аліментів. Протягом строку вказаного у обвинувальному висновку аліменти не платив, матеріально дружині та сину не допомагав, участі у вихованні сина не приймав. Про необхідність щомісячної сплати аліментів знав, про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів попереджувався державним виконавцем. На даний час влаштувався на роботу на випробувальний термін, зобов’язується погасити заборгованість найближчим часом, частину заборгованості погашає з березня 2011 року, коли виплатив 400 грн. Розкаюється у вчиненому.  

Крім показань самого ОСОБА_4, його вина в скоєнні описаного злочину підтверджується сукупністю інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Відповідно до запису в копії свідоцтва про народження серії 1-ТП № НОМЕР_1, виданого 30.08.07, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. В. Низгірці Бердичівського району, про що в книзі реєстрації народження 30.08.07 зроблено запис № 3 (а.с. 9).

З копій виконавчого листа від 28 травня 2008 року (а.с. 3) та рішення Бердичівського міськрайонного суду від цієї ж дати (а.с. 14) вбачається, що за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_5, до ОСОБА_4 про стягнення аліментів суд вирішив стягувати з ОСОБА_4, аліменти на користь ОСОБА_5 для утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 200 гривень, щомісячно, починаючи з 19.02.08 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно подання начальника відділу ДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області на виконанні ВДВС Бердичівського МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-881 від 28.05.08, виданий Бердичівським міськрайонним судом, про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, в розмірі 200 гривень, щомісячно. Але боржник ніде не працює, ухиляється від сплати аліментів, на вимоги та попередження державного виконавця не реагує. Станом на 01.02.11 заборгованість по аліментах складає 10 місяців, що в грошовому еквіваленті становить 2000 гривень. Попереджався про погашення боргу по аліментах, однак висновків не зробив. (а.с. 2).

Про злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів свідчить наявність у підсудного заборгованості протягом тривалого часу, що стверджується довідкою ВДВС Бердичівського МРУЮ, згідно якої заборгованість ОСОБА_4 станом на 01.02.11 становить 10 місяців, або в сумі 2000 грн. (а.с. 10).

ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України, про що свідчать копія попередження державного виконавця Наумчук В.В. за № 7-72 від 24.09.08 та розписки ОСОБА_4, власноручно ним написаної та підписаної (а.с. 11).

Відповідно до довідки Бердичівського центру зайнятості населення № 432 від 18.02.11 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець АДРЕСА_1 на обліку на даний час в центрі зайнятості як безробітній не перебуває. 26.08.10 звертався до ЦЗН м. Бердичева та останньому було видано направлення на роботу ДП «РИТМ»ТОВ «РОСТ», однак до роботи не приступив. (а.с. 18).

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_4  доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання –ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувався, спиртними напоями не зловживає.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги відсутність роботи у підсудного, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_4 міри покарання у виді громадських робіт. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

Приймаючи до уваги особу підсудного, з метою запобігання ухилення підсудного від виконання процесуальних рішень, суд обирає підсудному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий –суддя