АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року м. Одеси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді - Кварталової А.М.,
суддів – Плавич Н.Д., Гірняк Л.А.,
при секретарі – Чебан Н.В.,
в порядку письмового провадження, розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2010р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу ,-
встановила:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України(далі УПФУ) в Київському районі м.Одеси з вимогами ухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни" з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, зобов'язати УПФ України в Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити вищезазначену щомісячну державну допомогу у сумі 3900 грн. Позивачка посилалась на ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", яка передбачає право особи, визнаної „дитиною війни" на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2010р. позов задоволено частково .
Визнано неправомірною відмова УПФУ у Київському районні м.Одесі в нарахуванні і виплатити ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано УПФУ у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за період 09.07.2007р. по 31.12.2007р. і за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. у сумі 1391,14 грн. передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову .
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
Справа № 22а-615/2011р.
Головуючий в 1 інстанції – Калашнікова О.І. Суддя – доповідач - Кварталова А.М. Категорія КАС—2.19.6
Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером та на неї розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.
Суд першої інстанції помилково визначив період за який має бути проведений розрахунок та виплата соціальної допомоги.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, відноситься до категорії громадян і має право на пільги особам, яким встановлено статус дитини війни. (а.с. 4-6)
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
На період 2006 року підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року.
Проте, такі умови для виплати не настали, а відтак, в цій частині вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року, позивачка також не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а тому дії відповідача були правомірними.
В той же час, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність відповідача є протиправною.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів визнала безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст. 99, 100 КАС України(у редакції Закону чинного на час розгляду справи районним судом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, якщо суд не визнає причину пропуску строку поважною.
Досудовим порядком врегулювання спору (звернення до вищестоящої установи по відношенню до відповідача зі скаргою) позивачка не скористалася, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову у т.ч. з підстав пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду(а.с. 21).
Відповідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася з позовом до суду 01 липня 2009 року, тобто з порушенням встановленого річного строку не надавши доказів на підтвердження поважності його пропуску, а позовні вимоги визначено періодом з 2006 по грудень 2008, отже колегія суддів дійшла висновку, що перерахунок недоотриманої допомоги повинен здійснюватися за період із 01 липня 2008р. по 31 грудня 2008 року(у межах позовних вимог, строку звернення до суду та з урахуванням дати прийняття Рішення Конституційним Судом України).
Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності з Положенням "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону, а не стягувати конкретні суми пенсії. Суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, та виходячи з того, що суд помилково нарахував конкретні суми підвищення до пенсії, суд апеляційної інстанції вважає за правильне змінити постанову суду, задовольнивши позов за періоди з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно та зазначивши про необхідність здійснення перерахунку та виплат з урахуванням виплачених позивачеві за цей період доплат до пенсії.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.
Керуючись ч.1 ст. 195, ч. 1 ст. 197, п.2 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районні м. Одеси – задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2010р. – змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково:
Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси у проведенні ОСОБА_1 у перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період із 01 липня 2008 року до 31 грудня 2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період із 01 липня 2008 року до 31 грудня 2008 року, в іншій частині вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Л.А.Гірняк
Н.Д.Плавич