АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів – Плавич Н.Д. , Гірняк Л.А.,
при секретарі – Чебан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Державної виконавчої служби у Татарбунарському районі Одеської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 січня 2007 року ,-
встановила:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, державної виконавчої служби в Татарбунарському районі Одеської області з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування вимог посилались на те, що згідно рішення Татарбунарського районного суду від 11.02.2004 року з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 були стягнуті суми матеріальної та моральної шкоди.
По даному рішенню були виписані виконавчі листи та направлені на виконання в Державну виконавчу службу Татарбунарського управління юстиції. 04.08.2004 року за місцем проживанням позивачів ОСОБА_3 було складено акт опису та арешту майна, що належить ОСОБА_2, а 03.11.2004 року вказане в даному акті майно було вилучено та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_4
Після сплати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суми боргу 25.02.2005 року вилучене майно було повернуто, про що було складено відповідний акт.
При поверненні майна були виявлені його пошкодження, а деякі речі повернені в непридатному для використання стані, про що позивачем ОСОБА_1 був складений додаток до акту передачі та повернення майна, який державний виконавець Клімова К.М., яка провадила всі виконавчі дії, підписати відмовилася. Позивачі вважають, що протиправними діями відповідача ОСОБА_4, у якого речі перебували на відповідальному зберіганні, а також незаконними діями державного виконавця Клімової К.М., родині ОСОБА_1 були нанесені матеріальні збитки на суму 1500 грн. та моральна шкода на суму 5000 грн., вказані суми позивачі просять стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та Державної виконавчої служби.
Головуючий в 1 інстанції – Сивоконь Т.І. Справа № 22ц- 413/2011р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП-57
Представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ніяким чином не завдавав шкоди майну позивачів. Після того, як майно ним було отримано, згідно акту державного виконавця на відповідальне зберігання, воно було поміщено до складу, двері якого були постійно замкнені, доступу до майна сторонніх осіб не було, в такому ж стані, як воно було передано, в такому ж стані повернуто позивачам, також, згідно акту передачі, складеному у відповідності з вимогами закону, в якому при поверненні майна ніхто з позивачів не вказав на які-небудь недоліки даного майна.
Представник відповідача Державної виконавчої служби в Татарбунарському районі ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала та пояснила, що всі дії по виконанню рішення суду про стягнення з позивачів збитків на користь ОСОБА_4, а саме опис, арешт майна та його передача нею здійснювалися у відповідності з вимогами законодавства, якщо позивачі не згодні були з чимось, у них була можливість оскаржувати виконавчі дії, матеріальну та моральну шкоду діями державної виконавчої служби їм не було спричинено.
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачі, сім'я ОСОБА_3, своїм зверненням до суду з безпідставною вищевказаною позовною заявою про стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди принизили його честь, гідність та ділову репутацію, що спричинило йому фізичний біль та страждання, що сказалося на його стані здоров'я, який різко погіршився, і тому йому довилося прискорено лягти до лікарні на операцію, що сталося в перерві між засіданнями по вищевказаному безпідставному позову. В зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 5000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримав свої позовні вимоги, вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_1 не визнав.
Представник ОСОБА_1, який діяв в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що своїм зверненням до суду з позовом до ОСОБА_4 сім'я ОСОБА_3 ніяким чином не принижували його честь, гідність та ділову репутацію і таким чином не спричиняли йому моральної шкоди своїми діями, підтримав свої позовні вимоги.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 січня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 – відмовлено(а.с.205-208).
З рішенням суду не погодився ОСОБА_1, який подав апеляційну скаргу та просив рішення суду скасувати і задовольнити їх позовні вимоги(а.с.213-215).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2007р. рішення суду від 29 січня 2007р. залишено без змін(а.с.243-246).
29 листопада 2010р. ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про поновлення строку на оскарження рішення суду від 29 січня 2007р.(а.с.254).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2011р. ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду від 29 січня 2007р.(а.с.270-271).
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставиться питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 .( а.с.255-258).
В засіданні колегії суддів Закружний В.М. підтримав доводи скарги і просив її задовольнити .
ОСОБА_3 ОСОБА_1, ОСОБА_4, представник Державної виконавчої служби в Татарбунарському районі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином , про що у справі є докази(359-367).Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах скарги і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи згідно рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11.02.2004 року з позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 були стягнуті суми матеріальної та моральної шкоди, по даному рішенню були виписані виконавчі листи та направлені на виконання в Державну виконавчу службу Татарбунарського управління юстиції. 04.08.2004р. за місцем проживанням позивачів ОСОБА_3 було складено акт опису та арешту майна, що належить ОСОБА_2, а 03.11.2004 року вказане в даному акті майно було вилучено та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_4 Після сплати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суми боргу 25.02.2005 року вилучене майно було повернуто.
Позивачами не надано суду переконливих доказів того, що діями відповідачів вилучене майно було пошкоджено.
Відповідач - представник виконавчої служби державний виконавець Клімова К.М., виконуючи свої службові обов'язки, проводила дії по вилученню арештованого майна позивачів, згідно виконавчого провадження, була присутня в будинку позивачів, складала відповідні документи, згідно вимог законодавства, але її діями також не було спричинено позивачам матеріальної шкоди, що доведено поясненнями свідків у судовому засіданні. В разі незгоди позивачів з такими діями державного виконавця вони мали можливість оскаржити їх у судовому порядку.
Більш того, свідки ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 дали пояснення в суді, що вони були присутні при вилученні майна з будинку сім'ї ОСОБА_1 та передачі його на зберігання ОСОБА_4 Ті речі, які вилученні були не новими, ними вже користувалися та деякі речі мали дефекти, а вилучений мотоцикл, був у неробочому стані, не укомплектований, а саме був відсутній акумулятор, замок запалення разом з ключами, запасне колесо, три колеса були спущені, тому його довелося доставляти до місця призначення на буксирі .
Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду необхідно залишити без змін.
Інші доводи апелянта є підставою для пред’явлення самостійного позову до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209, 304, 307ч.1п.1, 308, 314 ч.1п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 січня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього ж суду.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Н.Д.Плавич
Л.А.Гірняк
Вірність копії засвідчую: суддя Апеляційного суду Одеської області
Кварталова А.М.