Судове рішення #15308344

                            

Справа № 2/0313/72/11 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О.З.

Провадження № 22-ц/0390/701/11

Категорія:56 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                            


06 травня 2011 року          місто Луцьк  


                                   

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді Антонюк К.І.

          суддів Русинчука М.М., Мудренко Л.І.

          при секретарі Семенюк О.А.

з участю представника позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу Державної виконавчої служби Ратнівського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача –ОСОБА_4 про виключення майна з акта опису та арешту, за апеляційною скаргою позивача –ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду від 14 березня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ратнівського районного суду від 14 березня 2011 року в позові ОСОБА_2 про виключення з акту опису та арешту будинку АДРЕСА_1 відмолено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалене у справі судове рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи власником будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, який був ним придбаний відповідно до договору купівлі-продажу від 1.12.2000 року.

Рішенням Ратнівського районного суду від 13.04.2009 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 50825 грн. отриманих ним 7.09, 11.10, 27.10.2008 року коштів, як аванс у рахунок оплати по договору купівлі-продажу належного йому будинку. Також стягнуто 588, 20 грн. судових витрат.

По виконанню рішення суду державним виконавцем виконавчої служби Ратнівського управління юстиції від 29.07.2009 року відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику добровільно виконати судове рішення до 6.08.2009 року (а.с.16).

У зв’язку з тим, що боржник добровільно не виконав рішення суду, державний виконавець провів опис майна боржника і наклав арешт на будинок в АДРЕСА_1, склавши акт опису та арешту майна (а.с.9-10).

Відмовляючи в позові у виключенні будинку з акту опису та арешту суд першої інстанції виходив з того, що будинок належав до спільної сумісної власності подружжя і ОСОБА_3 маючи намір в подальшому відчужити будинок, діяв в інтересах сім’ї, і отримані ним кошти як аванс в рахунок продажу будинку використав на потреби сім’ї.

Висновки суду відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, які підтверджені відповідними доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 61 Сімейного Кодексу України, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно одержані за цим договором є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором використано на її потреби.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 20 травня 1995 року до 4 жовтня 2010 року. Спірний будинок був придбаний у період шлюбу в 2000 році.

Подружжя перебуваючи у шлюбі мали намір відчужити будинок по АДРЕСА_1, про що свідчать їх неодноразові оголошення у місцевих газетах за 2008-2010 роки.

Ці обставини підтверджуються мотивувальною частиною рішення суду від 13.04.2009 року (а.с.19) та оголошенням в газеті (а.с.26).

Отже, встановлені в судовому засіданні обставини щодо наміру продати спірний будинок зі взаємної згоди подружжя підтверджують, що кошти отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_4 як аванс за укладення в майбутньому договору купівлі-продажу цього будинку і стягнуті рішенням суду відповідно до норм зобов’язального права використані на потреби сім’ї, а тому ці обставини є підставою відповідно до ч. 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України для звернення стягнення на будинок по АДРЕСА_1 в смт. Ратне.

Доказів, які б спростовували ці обставини, позивачкою не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень норм процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність вирішення справи.

Крім того, в справі відсутні документи, які б підтверджували право власності ОСОБА_2 на спірний будинок і з вимогою про визнання за нею права власності на будинок позивачка не зверталась.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення майна з під арешту.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ратнівського районного суду від 14 березня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий   

Судді              


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація