АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «17»травня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Дембіцька О. О.
суддів Семенюка К.М.,Марчака В.Я.
при секретарі Маковійчуку М.М.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 березня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тернопіль, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, одружений, маючий на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимий,
- визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначене покарання у виді штрафу у розмірі 3 500 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь лікарні швидкої медичної допомоги управління охорони здоров'я Чернівецької ОДА витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 - 2 739 грн. 20 коп., а на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 1389 грн. 72 коп. за проведення експертиз.
Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду. Вирішено долю речових доказів.Запобіжний захід залишений у виді підписки про невиїзд до набрання вироком чинності.
Згідно вироку, ОСОБА_2засуджений за те,що 12 березня 2010 року, приблизно о 09 год. на 329 км. + 500 м. автодороги сполученням Чернівці - Житомир - Тереблече, неподалік від повороту на с. Керстенці, Хотинського району, Чернівецької області керував автомобілем марки ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 80 км./год. в напрямку м. Хотин Чернівецької області.
Справа № 11-264/2011р. Головуючий у І інстанції: Гергележиу Р.Ф.
Категорія: ст. 286 ч.1 КК України Доповідач: Дембіцька О.О.
В порушення вимог п.п.2.3.б, 11.2, 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2, будучи неуважним та не врахувавши дорожньої обстановки поза межами його смуги руху, змінив напрямок руху керованого ним автомобіля, виїхавши на засніжену зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в сторону м. Чернівці зі сторони м. Хотин.
В результаті зіткнення автомобілів пасажир автомобіля марки ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 та водій автомобіля ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримали кожен середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
На даний вирок адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого подав апеляцію із прохання вирок скасувати та кримінальну справу закрити за відсутністю у діях ОСОБА_2складу злочину.
При цьому апелянт посилався на те, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулась по вині невстановленого слідством водія,автомобіль під керуванням якого раптово виїхав на смугу руху ОСОБА_2, що змусило останнього застосувати екстрене гальмування та призвело до заносу його автомобіля і,відповідно, зіткнення з автомобілем ОСОБА_3
У запереченні на апеляцію помічник прокурора Хотинського району Козарійчук М.В. просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його відповідність вимогам закону.
Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника,які підтримали подану останнім апеляцію,міркування прокурора про відсутність підстав для скасування чи зміни вироку,провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає,виходячи із наступного.
Суд першої інстанції повно,всебічно і об"єктивно дослідив обставини справи,яким дав вірну юридичну оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом,що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження,тобто у вчиненні злочину,передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
Доводи апелянта про те,що у діях засудженого відсутній склад даного злочину,спростовуються доказами,перевіреними судом та викладеними у вироку.
Не визнаючи вину у скоєнні злочину,ОСОБА_2під час розгляду справи районним та апеляційним судом показав,що 12.03.2010 року на автомобілі ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 разом із дружиної і сином рухався у напрямку м.Хотин з м.Чернівці.Біля с.Керстенці назустріч по своїй смузі рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_3Із-за автомобіля потерпілого раптово виїхав автомобіль білого кольору,виконуючи маневр обгону.Він(засуджений) здійснив екстрене гальмуванняВ цей час автомобіль потрапив переднім лівим колесом у вибоїну.Як наслідок,його автомобіль частково відкинуло на засніжену частину дороги,почало розвертати проти часової стрілки та в районі осьової лінії дотичним ударом відбулось зіткнення із авто потерпілого. Вважає,що винуватим у даній ДТП є водій невстановленого автомобіля.
Пояснення (а.с.18-21)під час досудового слідства про те,що у момент виїзду на його смугу руху невстановленого автомобіля білого кольору вивернув руль управо,щоб уникнути лобового зіткнення та загальмував, пояснює стресовим станом після ДТП. Разом із тим,із матеріалів справи встановлено,що такі ж показання ОСОБА_2давав під час його допиту як підозрюваного через два тижні після пригоди 02.04.2011 року(а.с.75-77).
Із показань потерпілого ОСОБА_3 у ході судового слідства вбачається,що 12.03.2010 року зранку він рухався на власному автомобілі марки ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_2 по автодорозі Чернівці-Житомир у напрямку м.Новоселиця. На відрізку дороги біля с.Керстенці автомобіль ВАЗ 2108 під керуванням ОСОБА_2,що рухався у напрямку м.Хотин,раптово почало заносити.Він(потерпілий)спрямував свій автомобіль максимально до правої сторони дорожного покриття,однак авто ОСОБА_2 задньою частиної зіткнулось із передньою частиної автомобіля потерпілого на смузі руху останнього.Також потерпілий вказав,що автомобіль білого кольору,на який посилається засуджений,дійсно здійснював обгін його(потерпілого)автомобіля, однак він перешкоди ОСОБА_2 не створював,оскільки повністю закінчив маневр обгону та рухався попереду автомобіля потерпілого .(а.с.327)
Такі показання потерпілого є послідовними під час допитів протягом досудового слідства,у ході відтворення обстановки та обставин події,а також у судовому засіданні,що свідчить про їх об"єктивність та достовірність.
Із висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 24.11.2010 року вбачається,що зіткнення автомобілів під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулось на смузі руху потерпілого на ділянці розміщення осипу уламків частин деталей транспортних засобів(а.с.22).Схемою до протоколу огляду місця події(а.с.12) зафіксовано,що такі уламки розташовані фактично біля крайньої правої сторони смуги руху ОСОБА_3,чим спростовуються показання ОСОБА_2 про те,що потерпілий рухався біля осьової лінії,де і відбулось зіткнення.
Посилання засудженого та його захисника на те,що ОСОБА_3 рухався біля осьової лінії через поганий стан дороги,а автомобіль ОСОБА_2 почало заносити внаслідок потрапляння лівим колесом у яму на дорозі спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5,який був присутній у якості понятого при складанні протоколу огляду місця події і схеми до нього,та у судовому засіданні ствердив,що вибоїн або дефектів на частині дороги,де сталось зіткнення,не бачив.(а.с.328)
Твердження апелянта та ОСОБА_2про те,що причиною ДТП стали дії водія невстановленого слідством автомобіля білого кольору,який здійснював обгін авто під керуванням потерпілого,спростовуються висновком комплексної комісійної судово-автотехнічної експертизи від 28.12.2010 року ,проведеної Львівським НДІСЕ.(а.с.232-236).Як вказали експерти,у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був,з технічної точки зору,керуватись вимогами п.п.1.2,1.5,1.10,2.3.б,11.2,12.1,13.1 Правил дорожнього руху України.При цьому водій повинен був вести свій автомобіль якомога ближче до правої межі проїзної частини(але і з безпечним інтервалом до неї) і своєчасно застосувати гальмування(якщо цього у дійсності вимагала дорожня ситуація ,пов"язана із рухом невстановленого білого авто),але таким чином це зробити,щоб і не втратити контролю над керованістю свого автомобіля ,і не виїжджати як за межі проїзної частини праворуч,так і на зустрічну смугу руху.
Оскільки у даній дорожній ситуації ОСОБА_2 застосував такі прийоми управління(і гальмами,і кермом),при яких автомобіль втратив поперечну стійкість,експерти зробили висновок,що саме у діях засудженого є невідповідність, з технічної точки зору,вимогам Правил дорожнього руху України,які перебувають у причинно-наслідковому зв"язку із фактом настання ДТП.
Із висновків судово-медичних експертиз(а.с.61-62,66-67) встановлено,що потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяні кожному середньої тяжкості тілесні ушкодження,що спричинили тривалий розлад здоров"я.
За таких обставин судова колегія вважає безпідставними твердження апелянта та засудженого про відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину,у вчиненні якого останній визнаний винуватим.
Вид та розмір покарання,призначеного ОСОБА_2,у повній мірі відповідають вимогам ст.65 КК України.
Враховуючи викладене,колегія суддів вважає,що постановлений районним судом вирок є законним і обгрунтованим,тому підстав для його зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України,судова колегія,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення,а вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 -без змін.
Головуючий О.О.Дембіцька
Судді К.М.Семенюк
В.Я.Марчак