Справа № 2/2506/1482/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2011 року
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого –судді Требух Н.В.
при секретарі – Рудик Є.В.,
за участю представника позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Україна»про визнання договорів та акту здачі-приймання робіт недійсними, зобов»язання повернення коштів, -
в с т а н о в и в :
24.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір №009435 про надання послуг від 28.10.2009 року, зобов’язати повернути 4762 грн. 68 коп., визнати недійсним договір №009284 від 28.10.2009 року та акт №ОУ здачі-прийняття робіт та зобов’язати повернути 19000 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що договір укладений з використанням нечесної підприємницької практики, наявність явно невигідних умов для однієї сторони (позивача), наявність пірамідальної схеми, відповідач не мав ліцензії на надання фінансових послуг, що суперечить Законам України «Про захист прав споживачів»та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», крім того договори були укладені без згоди другого з подружжя.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 28.10.2009 між сторонами укладено договір про надання послуг № 009284. Як пояснив представник відповідача при оформленні договору були допущені технічні помилки і договір був анульований, того ж дня між сторонами укладений договір №009435, предметом якого є надання позивачеві послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об’єкту нерухомості, через „Українську Соціальну Програму”, організовану відповідачем, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників „Української Соціальної Програми”. Кошти, сплачені позивачем, в сумі 19000 грн. були зараховані в рахунок комісійної плати за договором №009435, про що складений акт здачі-прийняття робіт і позивач проти цього не заперечував, умови договору прийняв і в подальшому вносив кошти відповідно до договору про надання послуг №009435.
Відповідно до ст.1 Договору предметом Договору є надання учаснику УСП послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об’єкту нерухомості через ТОВ «УСП Україна». Пунктом 2.1 статті 2 Договору передбачено, що Товариство зобов’язується надати Учаснику УСП такі послуги: зареєструвати Учасника УСП; організувати і проводити Розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного Товару; надавати інформацію щодо результатів Розподільчих актів виключно учаснику УСП по даному договору (інформація щодо інших Учасників УСП не надається і є конфіденційною); організовувати та створювати умови для придбання Товару Учасником УСП; здійснювати оплату Товару та забезпечувати отримання товару Учасником УСП згідно з умовами діяльності «УСП»; інші послуги, зазначені в Умовах діяльності «УСП».
Статтею 3 Договору передбачені зобов’язання Учасника УСП, а саме: сплатити комісійні, що становлять 16% + ПДВ від суми, визначеної в п.1.3 Договору; щомісячно сплачувати чисті платежі, за рахунок яких Товариство здійснює оплату Товару, адміністративні витрати –плата за послуги Товариства з організації діяльності програми УСП; дотримуватись умов діяльності УСП, отримати товар в порядку, передбаченому у Додатку №2 та інше.
Позивачем внесено 19000 грн. комісійної плати та 4762,68 грн. в рахунок платежів за договором, що підтверджується копіями квитанцій.
Позивач належним чином був ознайомлений з умовами договору, погодився з його змістом та у подальшому вчинив дії, спрямовані на його виконання.
Відповідно до положень ст.ст.626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, сторони є вільними в укладенні договору.
Укладений між сторонами договір містить всі істотні умови та не суперечить нормам чинного законодавства.
Доводи позову, що оспорюваний договір передбачає надання відповідачем фінансових послуг є безпідставними. Товариство не є фінансовою установою, а передбачені договором послуги щодо придбання товару у групах на сьогодні законодавством не віднесені до фінансових послуг і не підлягає ліцензуванню. Як вбачається з листа Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (а.с.52) хоча операції з адміністрування придбання в групах, що полягають у залученні грошових коштів від фізичних осіб та юридичних осіб, їх об»єднанні та використанні в групах, відповідають всім критеріям фінансової послуги, однак, разом з тим, адміністрування придбання в групах не віднесено до жодного виду фінансових послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача ( ч. 2 ст. 18 Закону). У ч. 3 ст. 18 Закону України визначений приблизний невичерпний перелік несправедливих умов договору.
Згідно із Додатком №2 до Договору програма УСП –це програма, метою якої є придбання Учаснику УСП товару з розстроченням платежу на досить тривалий час у порядку і на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього.
Відповідно до ст. 8 Додатку № 2 до Договору для отримання товару Учасник УСП повинен: внести комісійну плату, сплатити усі витрати, податки і/або мита, необхідні для реєстрації товару та гарантій.
Статтею 12 Додатку № 2 до Договору визначено, що усі податки, мита та інші обов’язкові платежі, пов’язані з діяльністю Програми „УСП”, або з діями Товариства і Учасників УСП за цим Договором, повинні бути сплачені учасником УСП належним чином та в зазначений термін.
Як випливає із договору та додатків до нього, сплата позивачем зазначених платежів забезпечує товариство коштами, необхідними для оплати ціни товару, послуг товариства з обслуговування та отримання УСП, інших витрат, необхідних для отримання позивачкою товару.
Враховуючи Умови діяльності УСП, не можна погодитися із доводами позивача про те, що сплата ним зазначених вище платежів є несправедливими умовами Договору щодо нього.
За таких обставин суд не вбачає допущення порушень Законів України «Про захист прав споживачів»та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Звертаючись з позовом про визнання договорів недійсними позивач посилається на порушення вимог ст..65 СК України, оскільки при укладання договорів з відповідачем була відсутня письмова згода його дружини ОСОБА_2
Відповідно до ч.2 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Як вбачається з матеріалів справи дружина позивача договори між позивачем та відповідачем про надання послуг не оспорює. Крім того, положення ст. 65 СК України регулює відносини, які стосуються розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на укладення цивільно-правових угод щодо набуття майна , зокрема на отримання послуг, оскільки сам по собі договір про надання послуг є угодою про отримання послуг і не створює обов’язків для ОСОБА_2, а лише для позвача ОСОБА_1 як сторони договору.
Також , не можуть бути задоволені і позовні вимоги в частині визнання недійсним акту №ОУ здачі-прийняття робіт від 28.10.2009 року, оскільки за правилами недійсності правочинів не допускається визнання недійсними документів, які за своїм змістом не є правочинами, а акту здачі-прийняття робіт не є правочином.
Таким чином, суд вважає, що позов є необґрунтованим і в його задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя