Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-4887\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Капвун Т.В.
Доповідач Белінська І. М.
Постанова
Іменем України
16.05.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді –Белінської І.М.
Суддів –Гайсюка О.В., Франко В.А.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
Встановила:
01 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії з січня 2006 року і по теперішній час.
У порядку письмового провадження, постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 травня 2010 року позов задоволено частково.
Суд зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 вересня 2009 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та з урахуванням фактично отриманих сум.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачені і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, мінімальний розмір пенсії, передбачений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Крім того, позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права.
Позивач постанову суду не оскаржив.
Згідно з ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційна скарга управління Пенсійного фонду розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набув статусу дитини війни.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.
Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача по ненарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте період, за який має бути проведено нарахування і виплата підвищення до пенсії, суд визначив неправильно.
Відповідно до ст.99 КАС України в редакції, яка була чинною на час пред’явлення позову і розгляду судом першої інстанції справи, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач в апеляційній скарзі просив застосувати встановлений законом строк звернення до суду і відмовити у позові (а.с.25). Про це зазначається і в запереченні (а.с.14).
Посилання суду на те, що відповідачем не надано доказів того, що позивачці було відомо про пропущення її прав більше чим за рік до звернення до суду –є помилковим.
Позивач звернувся з позовом до суду 01 лютого 2010 року, а тому його право підлягає захисту з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року , відповідно до його позовних вимог.
За таких обставин постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.207 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 травня 2010 року –скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: